Зміст стор

Вступ 5

1. Постановка задачі 7

2. Виконання роботи

2.1. Текст програм

2.2. Словесний алгоритм програм

2.3. Таблиця ідентифікаторів програм

2.4. Опис одержаних результатів

3. Перелік та короткий опис використаних програмних засобів

3.1. Створення макроса за допомогою макрорекордера

3.2. Редагування макроса за допомогою редактора Visual Basic

3.3. Приклади задач

Перелік використаних літературних джерел

Вступ

Перші документи на штучно створених матеріальних носіях дійшли до нас з далекого минулого у вигляді глиняних табличок, сувоїв папірусу, стародавніх пергаментів. Це були штучні носії з природних матеріалів.

Вважається, що першими документами призначеними для зберігання та передачі інформації були шумерські глиняні таблички-бирки V-IV ст. до н.е. з назвами об’єктів та позначенням їх кількості, виконуючи облікові функції при зберіганні та транспортуванні товарів. Ці документи одночасно фіксували перші письмові знаки шумерів. Загалом, природні матеріали не набули широкого вжитку як матеріальний носій інформації через непрактичність у використанні (об’єм, вага, складність в обробці матеріалу, тиражуванні).

Справжня революція в документуванні виникла в результаті винаходу паперу - універсального матеріального носія. Папір (лат. bambagia - бавовна) - багатокомпонентний матеріал, що в основному складається зі спеціально відібраних дрібних рослинних волокон тісно переплетених між собою, зв’язаних силами зчеплення різного виду та, утворюючих тонкий лист.

Винайдення паперу, згідно першим згадкам, відноситься до 12 р. до н.е., а вже в 76 р. папір застосовували для книг. Спосіб виготовлення паперу був відкритий у Китаї в 105 р. Цай Лунем. Він виготовив його з деревинного лубу, коноплі та ганчір’я. З часом, папір проникає в Японію, Іспанію, Італію. В Х ст. виробництво паперу здійснюється в усіх країнах Європи. В Україні вперше виробництво паперу, придатного для друкування, було організовано в Радомишлі Є. Плетенецьким у кінці першої чверті ХVІІІ ст. для друкарні Києво - Печерської лаври.

Поступово папір витіснив весь писальний матеріал (папірус, пергамент). В теперішній час існує декілька сотень різновидів та сортів паперу, призначених для різних цілей (газетний, офортний, ватманський, фотопапір, офсетний, картографічний і т. д.). Книги друкуються на друкарському папері, рукописні та машинописні документи - на письмовому папері, карти та атласи - на картографічному. Випускають спеціальні сорти довготривалого (марка А) та тимчасового (марка В) зберігання, для документів ЕОМ (перфокарти, перфострічка) і т.д.

Стрімкий розвиток персональних комп’ютерів у 70-х роках минулого століття зумовив широке їх застосування практично в усіх галузях людської діяльності, зокрема в документознавстві. Всередині 90-х років запроваджено переведення державного документообігу в електронну форму.

У 2003 році вийшов Закон України за № 851-IV про електронні документи та електронний документообіг. Інформація в лектронному документі зафіксована у вигляді електронних даних. Він може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Науково-технічний прогрес глибоко впливає на розвиток економіки. Тому необхідно і далі всіляко забезпечувати прискорення, а також застосовувати його наслідки у виробництві та управлінні.

Сучасні електронні обчислювальні машини, периферійна і організаційна техніка, яка є елементом цього наукового прогресу, знаходять широке застосування в організації системної обробки економічної інформації, тобто в організації автоматизованої системи збирання і обробки, формування та забезпечення у ритмі виробництва (тобто за час, який близький до реального) інформацією користувачів різних рівнів, а також зберігання і розмноження всієї потрібної для управління інформації (документів) з застосуванням нової інформаційної технології.

Об'єктами управління в умовах ринкової економіки є: галузі виробництва, асоціації, територіальні та інші комплекси, виробничі та науково-виробничі об'єднання і підприємства, державні, акціонерні, оренди і, спільні, малі та інші підприємства, біржі, організації та установи. Найпоширенішими об'єктами управління у промисловості, де можливе ефективне використання зазначених автоматизованих систем, є підприємства, які знаходяться на повному господарському розрахунку, тобто є самостійними. Щоб ці підприємства в умовах ринкової економіки успішно діяли, надзвичайно важлива компетентність, професіональна підготовленість та заповзятість, нарешті, комп'ютерна грамотність як керівників, так і фахівців різних рівнів. Для успішного виконання своїх посадових обов'язків (функцій) зазначеним працівникам у нових умовах економічних відносин потрібно використовувати і нові форми та методи організації управління підприємством. Ці нові форми та методи повинні грунтуватися на сучасних засобах обчислювальної, периферійної та організаційної техніки, яка і використовується для організації і функціонування автоматизованих систем збирання і обробки, формування та забезпечення інформацією користувачів, а також для розмноження та зберігання всієї потрібної інформації, яка зв'язана з повним циклом управління виробництвом.

Ці зміни в суспільстві поставили нові вимоги до фахівців з документознавства, зокрема щодо підвищення рівня комп’ютерної грамотності, підвищення продуктивності праці в роботі з документами, якості документів. Особливо слід зазначити, що в сучасних умовах зростання кількості