3. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на зміну даних в одному місці. При застосуванні цієї технології реалізується оброблення розподіленої транзакції. Віддалені сервери не пов'язані між собою мережною ЕОМ, тобто сервер-координатор відсутній. Клієнт може змінювати дані тільки в своїй БД. Розподілена СУБД повинна мати засіб контролю збігів суперечливих запитів. Дані розподіляються способом розбиття.

4. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на зміну даних у кількох місцях. Для неї необхідні сервер-координатор, протокол, що підтримує передачу даних між різними серверами. Можливим є оброблення розподілених транзакцій в різних віддалених серверах. Це створює передумови для розроблення розподіленої СУБД. Реалізується стратегія мішаного розподілу даних передачею копій за допомогою СУБД.

5. Технологія "клієнт—сервер", орієнтована на розподілену СУБД. Ця технологія передбачає стратегію розбиття і дублювання, сприяє більш швидкому доступу до даних. Розподілена СУБД забезпечує незалежність клієнта від місця розміщення серверу, глобальну оптимізацію, розподілений контроль цілісності бази, розподілене адміністративне управління.

Сервери БД розраховані на підтримку великої кількості різноманітних ІТ. Для реалізації інтерфейсу з сервером БД можна використати об'єктно-оріентовані засоби, ЕТ, текстові процесори, графічні пакети, настільні видавничі системи та інші ІТ.

В усіх перелічених технологіях є два способи зв'язку прикладних програм клієнта і серверу БД: прямий та непрямий. За прямого зв'язку прикладна програма клієнта сполучається безпосередньо з сервером БД, а за непрямого — доступ до віддаленого серверу забезпечується засобами локальної БД. Можливим є об'єднання обох способів.

Використання технологій "клієнт—сервер" дає змогу перенести частину роботи з серверу на ЕОМ клієнта, оснащену інструментальними засобами для виконання професійних обов'язків. Завдяки цьому можна незалежно нарощувати можливості серверу БД й удосконалювати інструментальні засоби клієнта. Недолік технологій "клієнт— сервер" полягає в підвищенні вимог до продуктивності ЕОМ-серверу, ускладненні керування ОМ, а за відсутності мережної СУБД — у складностях організації розподіленого оброблення даних