Зміст

Вступ…………………………………………………………………...…..3

Розділ 1 Перші методи кодування інформації..........................................6

1.1. Поняття про мову……………………………………………..…..6

1.2. Виникнення бейська…………………………………………..…..8

1.3. Алгоритмічна мова…………………………………………....…12

1.4. Знаковий метод фіксації інформації………………………...….14

1.5. Класифікація знаків.......................................................................17

Розділ 2 Різновиди кодування..................................................................20

2.1. Стандарти та штрихове кодування……………………………..20

2.2. Загальні відомості про штрихові коди…………………………23

2.3. Штрих-код EAN …………………………………………………25

2.4. Шрифт Брайля……………………………………………………30

2.5. Верифікація…………………………………………………….…31

Висновок......................................................................................................36

Вступ

Проблема стискання та кодування інформації з’явилась набагато раніше ніж, власне, термін “інформація”. Згадаємо, що принаймні за часів Римсокої імперії армія використовувала метод шифрування повідомлень з метою її захисту від ворогів. Так званий шифр Цезаря став першим з відомих на сьогодні методів шифрування з таємним ключом. Іншим прикладом кодування є писемність, яка виникла так давно, що точних даних про конкретний час її появи не існує і, мабуть, ніколи не буде знайдено.

В другій половині ХХ-го століття з винайденням та розвитком ЕОМ проблема стискання та кодування привернула до себе увагу, бо з чисто теоретичної перетворилася в прикладну та вкрай необхідну. Стрімко зросли обсяги даних, з’явилась потреба в передачі дискретної інформації на далекі відстані з достатньою надійністю, проблема захисту такої інформації від несанкціанованого доступу і т. д. З розвитком комп’ютерних мереж (зокрема, INTERNET) обсяг інформації, що передається, швидко зростає і вимагає її мінімізації шляхом специфічного кодування для підтримання швидкодії мережі. Можна навести багато інших застосувань кодування інформації.

З потребами забезпечення контролю за обігом документів стикаються численні установи та організації. Інформація про паперові документи зазвичай зберігається в електронному вигляді або передається з використанням технологій електронного обміну даними. На практиці, однак, повністю автоматизовані системи комунікацій та зберігання інформації, що дозволяють зовсім позбутися паперових документів, застосовуються не часто.

З цієї причини в установах, що працюють із документами, весь час виникає потреба знаходити потрібну інформацію безпосередньо на паперових документах - для внесення даних, перевірки їх правильності або коригування.

GS1 Україна (нова назва Асоціації Товарної Нумерації України “ЄАН-УКРАЇНА"), створена у вересні 1994 року, є некомерційною неурядовою організацією. Діяльність GS1 Україна спрямована на впровадження в Україні всесвітньої багатогалузевої системи ідентифікації, штрихового кодування та електронних комунікацій, що базується на всесвітніх стандартах GS1.

Стандарти GS1 широко застосовуються у виробництві, постачанні, торгівлі, медицині та транспорті. Користувачами стандартів є понад 1 000 000 компаній у всьому світі.

GS1 Україна є єдиним офіційним представником в Україні міжнародної організації GS1 - провідної світової організації з розробки та впровадження всесвітніх стандартів і рішень, які підвищують ефективність і прозорість виробництва, постачання та торгівлі.

Ціль GS1 Україна – поширення та впровадження в Україні всесвітньої багатогалузевої системи ідентифікації, штрихового кодування та електронних комунікацій, що базується на всесвітніх стандартах GS1, для підвищення ефективності і прозорості виробництва, постачання та торгівлі.

Місія GS1 Україна – зробити доступними для кожного свого асоційованого члена і потенційних учасників стандарти всесвітньої системи GS1.

Метою будь-якої штрихкодової системи є виготовлення штрихкодової позначки (незалежно від методу) з таким рівнем якості друку, щоб забезпечити її зчитування "з першого сканування" всіма типами сканерів, що використовуються в системі.

Будь-яка система обробки інформації на базі штрихових кодів передбачає використання як мінімум двох технологій: технології друку штрихкодової позначки і технології сканування та декодування штрихкодової позначки. Для того, щоб бути впевненим, що ці дві технології працюють з однаковими даними, необхідно переконатися, що носії даних обох технологій відповідають специфікаціям. Таким чином, верифікація – це технологія, що служить мостом між технологіями друку і зчитування штрих кодів.

Розділ 1. Перші методи кодування інформації

Поняття про мову

Мова — це особлива система різнотипних і разом з тим внутрішньо з'єднаних між собою структурних одиниць (звуків, морфем, слів, словосполучень, пропозицій і т. п.), які людина свідомо використовує і які служать йому засобом спілкування з іншими, виразу думок, відчуттів, настрою. Мова — це мовні системи, в яких із знаків (букв, цифр, умовних позначень) за допомогою граматичних правил будуються осмислені лексичні одиниці і пропозиції. Мовний знак, на відміну від одиночного знаку, завжди включає в свій склад просту або складну граматику.

Особливості мови виявляються в тому, що він соціальний і свідчить про здатність людини створювати систему диференційованих знаків, відповідних диференційованим поняттям. Одне і те ж повідомлення, побудоване на основі якогось даної мови, може транслюватися різними засобами. Такі, наприклад, букви українського алфавіту, азбука Морзе, рельєфний шестикрапковий шрифт Л. Брайля для сліпих, навіть вельми своєрідні способи імітації мови за допомогою свистка, дзвоника, гонгу і т.д. У всіх цих випадках живий потік мови замінений образотворчими значками, сприйманими за допомогою зору і дотику. Отже, мова — це єдність позначається (предмет, думки) і означає (букви, зображення, звуки).

За час існування цивілізації людство виробило безліч мов, які прийнято ділити на природні (або натуральні) і штучні (машинні, інформаційні мови, мови-посередники при машинному перекладі). Відповідно розрізняють коди і знаки як природних, так і штучних мов.[3]

Природна мова відрізняється від штучної тим, що його мовні знаки виникають стихійно, а штучні знаки створюються навмисно.

Природні мови історично виникли в процесі розвитку людського суспільства. Найстародавнішим являється мова міміки і жестів, що дістався людині в спадок від тварин і що базується на першій сигнальній системі. Друга сигнальна система відповідальна за створення і використовування осмисленої членороздільної мови. Розвиваючись відособлено, групами, маючи свої територіальні, етнокультурні і інші ознаки в ході суспільного виробництва, люди історично виробили національні мови — основний спосіб кодування інформації. Кожне слово тут не більше ніж умовний знак, яким люди домовилися позначали те або інше