Штрихкодова символіка ITF-14

Штрихкодова символіка ITF добре пристосована для друку на поверхнях невисокої якості - наприклад, безпосередньо на гофрокартоні.

Штрихкодовими позначками символіки ITF-14 маркуються тільки товари, не призначені для продажу через контрольно-касові вузли підприємств роздрібної торгівлі. Найчастіше це групові упаковки - ящики, коробки, піддони, які містять стандартну кількість однакових торгових одиниць.

Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри. У штрихкодовій позначці ITF-14 на товарі представляється тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN).

Нормативно-технічні документація символіки ITF-14:

Технічні вимоги до символіки ITF-14 встановлюють Загальні специфікації GS1.

Технічні вимоги до символіки ITF-14 наведено в ДСТУ 3147-95 "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Формат та розташування штрихкодових позначок EAN на тарі та пакованній продукції".

Символіка ITF-14 є підстандартом символіки ITF (стандарт на символіку ITF Міжнародної Організації Стандартизації: ISO/IEC 16390: Information technology -- Automatic identification and data capture techniques Bar Code Symbology Specification - Interleaved 2 of 5)

Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (в новій документації GS1-128)

Штрихкодова символіка UCC/EAN-128 (яка нещодавно отримала нову назву - GS1-128) дозволяє кодувати не тільки цифри, а й всі літери латинської абетки та інші знаки (загалом 128 символів). Серед характерних особливостей цієї штрихкодової символіки - її висока інформаційна щільність та контролепридатність.

У штрихкодовій позначці UCC/EAN-128 можна представити не тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN), а й додаткову конкретну інформацію про товар, наприклад, вагу нетто, дату виготовлення, серійний номер, термін придатності тощо.

Будь-яка інформація у штриховому коді символіки UCC/EAN-128 подається за чітко визначеними правилами - у вигляді стандартизованих рядків даних. Призначення кожного рядка даних, його довжину та алгоритм обробки комп'ютерною системою визначає стандартний Ідентифікатор застосування. Завдяки цьому автоматизовані системи можуть безпомилково визначити, яка інформація була зчитана, та яким чином цю інформацію потрібно обробляти.

Нормативно-технічна документація символіки UCC/EAN-128:

Технічні вимоги до символіки UCC/EAN-128 та подання даних у ній (Ідентифікатори застосування) встановлюють Загальні специфікації GS1.

Технічні вимоги до символіки UCC/EAN-128 наведено в ДСТУ 3775-98 "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об`єктів ідентифікації. Штрихові позначки UCC/EAN-128. Ідентифікатори застосування. Загальні вимоги." та ДСТУ 3776-98 "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об`єктів ідентифікації. Код 128. Вимоги до побудови."

Символіка UCC/EAN-128 є підстандартом символіки Code-128 (стандарт на символіку Code 128 Міжнародної Організації Стандартизації: ISO/IEC 15417 Bar Code Symbology Specification - Code 128)

Подання даних в символіці UCC/EAN-128 (Ідентифікатори застосування) також стандартизовано Міжнародною Організацією Стандартизації (ISO/IEC 15418: GS1 Application Identifiers and ASC MH10 Data Identifiers and Maintenance)

Наведені стандартні символіки штрихових кодів в системі GS1 застосовують в найрізноманітніших галузях людської діяльності.

Крім зазначених вище штрихкодових сімволік Система GS1 передбачає й використання нових штрихових кодів, зокрема, штрихкодової символіки RSS та композітних символік.[8]

Штрих-код EAN містить таку інформацію. Перші дві або три цифри називаються префіксом і позначають країну виробника продукції. Деякі країни, які вступили в EAN першими (Бельгія, Данія, Великобританія, Франція та інші) встигли одержати дворозрядні префікси, а коли мода на штрих-коди стала поширюватися в усьому світі, було вирішено економити номери і присвоювати трьохрозрядні префікси. Так. Україні присвоєно префікс 482, а інші країни мають префікс наведений в.

Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона служить для того. щоб після зчитування коду апарат міг переконатися щоб він зрозумів все правильно. В її розрахунку використані всі цифри коду, а тому, якщо хоч одна з них зчитана неправильно, результатом не розпізнається і апарат подасть сигнал про те, що необхідно поновити зчитування.

Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування розроблено таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний код до того ж неповторний і не може бути сплутаний ні з якими іншими. Міжнародний товарний код EAN присвоюється продукції Асоціацією товарної нумерації України відповідно до рекомендації Міжнародної асоціації товарної нумерації і державних стандартів України.

Є ще так звані внутрішні коди. Призначені для товарів, що не мають єдино ціни. Так, якщо в магазині розвішують яку-небудь продукцію (наприклад ковбасу), то її присвоюють внутрішній код, декілька розрядів якого передбачені для зазначення маси. І прямо на місці за допомогою спеціальних пристроїв макетується кожний кусок. Тоді касовий апарат може сам у відповідності з масою розраховувати ціну покупки. Але експортувати товар з таким кодом не можна.[7]

2.4. Шрифт Брайля.

Брайль Луї, Брайль (Braille) Луї французький тифлопедагог. Осліп в 3-літньому віці. В 1829 розробив рельєфно-крапковий шрифт для сліпих, що використовується і дотепер в усьому світі. Першою книгою, що була надрукована за системою Брайля, була "Історія Франції" (1837). У Росії друк шрифтом Брайля почалося з 1885. Крім букв і цифр, Брайль на основі тих же принципів розробив написання нот. Був талановитим музикантом, викладав музику для сліпих.

Брайля шрифт рельєфно-крапковий шрифт для написання і читання сліпими, розроблений Л. Брайлем. В основі шрифту лежить комбінація шести крапок. Брайль використав порядок букв латинського алфавіту. Для позначення перших букв алфавіту використовують верхні й середні крапки шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Цими ж знаками позначаються і букви українського алфавіту з додаванням спеціальних знаків. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки.[11]

2.5. Верифікація - це технічна процедура оцінювання параметрів штрихкодової позначки, під час якої визначають їх відповідність