Верифікація штрихкодів повинна застосовуватись як проміжна технологічна операція між процесом друку і процесом сканування штрихових кодів.

Щоденно в цілому світі друкуються мільйони штрихових кодів і ними маркуються різноманітні об’єкти. Коли штрихкод на товарі не зчитується, або, що ще гірше, коли дані декодуються неправильно, створюються численні проблеми. Чому це відбувається? Тому, що штрихкодові етикетки часто не верифікуються перед їх використанням в системах автоматичного збору інформації. В результаті цього надрукована штрихкодова позначка, як частина системи автоматичного збору інформації, стає потенційним джерелом проблем.[10]

Штрихкодова позначка повинна бути надрукована з класом якості, визначеним у відповідному стандарті, а також у відповідності з рекомендаціями галузевої організації чи асоціації. Наприклад, штрихові коди на споживчих товарах в Україні повинні відповідати вимогам ДСТУ 3147-95, ДСТУ 3359 і Основним специфікаціям EAN-International. Якщо якість друку штрихкода нижче допустимої, то в результаті зменшується продуктивність системи і/або в системі з’являються помилкові дані. Державні і міжнародні стандарти (специфікації штрихкодових символік і керівні документи з якості друку) є загальним знаменником для процесів друку і зчитування штрихкодів.

Існує цілий ряд керівних документів, розроблених такими організаціями як AIM Global (міжнародна асоціація виробників і постачальників засобів автоматичної ідентифікації), EAN-International (Міжнародна асоціація товарної нумерації), UCC (Рада з уніфікованого коду), AIAG (Дійова група автомобільної промисловості), IHIBCC (Міжнародна рада з промисловості охорони здоров’я), ANSI (Американський національний інститут стандартизації), CEN (Європейській комітет зі стандартизації), ISO (Міжнародна організація стандартів) і багато інших. В основному, ці специфікації визначають специфічні для своєї галузі вимоги до наступних параметрів:

тип символіки

набір закодованих знаків

зміст закодованих даних і їх формат

положення і алгоритм підрахунку контрольних знаків (якщо такі використовуються)

розміри штрихів і проміжків та допуски до них

допустиме відношення широкого до вузького (якщо таке використовується)

параметри профілю відбиття при скануванні

Кожна галузь промисловості або Асоціація, яка опублікувала власну специфікацію штрихового кода визначає методики забезпечення якості друку зображення штрихового коду і перевірки відповідності цим специфікаціям.

На світовому ринку пропонується широка гама інструментів (верифікаторів) для аналізу різних специфікаційних параметрів штрихових кодів. Для кожного конкретного випадку доцільно застосовувати відповідний верифікатор зі специфічними параметрами. Наприклад, для верифікації мастер-фільмів потрібен верифікатор, головним пареметром якого є висока точність.[12]

Висновок

Кодування інформації виникає з писемності. А писемність виникла на певному етапі розвитку людства, коли продуктивні сили і суспільні відносини почали досягати певного, досить високого рівня. Цей рівень, за висловом Ф. Енгельса: „Починається з плавки залізної руди і переходить у цивілізацію в результаті винаходу буквеного письма і застосування словесної творчості.”

Причини, що зумовили появу писемності, всюди були більш-менш однакові. Письмо, що передає звукову мову, з’являється в період формування держави.

Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільного розвитку, тому писемність з’являється в різних народів в різні часи. Щоб зрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знати історію народу , який її створив.

Кодування застосовується у всіх формах передачі а також і зберіганні інформації. І саме проблема кодування призводить до недоліків певних систем.

Сучасні методи організації виробничих процесів передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Введення даних вручну з клавіатури забирає багато часу, крім того, існує велика вірогідність введення помилкових даних. Вирішити проблеми, пов'язані з ручним вводом даних допомагають штрихові коди.

Теоретично, ідеально було б для всіх потреб використовувати одну універсальну символіку штрихового коду. Проте кожна із існуючих розроблених на сьогодні символік має технічні обмеження. Тому система GS1 передбачає використання декількох штрихкодових символік, кожна з яких має свої правила застосування.

Проблема, яка постала перед штрих-кода EAN полягає в тому, що штрих-коди має лише незначна частина вітчизняної продукції, і для одержання їх підприємство повинно спочатку вступати в Асоціацію товарної нумерації, України, заплативши вступний внесок і членський внесок за перший рік та за присвоєння штрих-кодів і консультацій спеціалістів. Все це потребує значних коштів (до 600 доларів), що може бути не по кишені багатьом підприємствам, особливо малим.

На сьогодні є дві проблеми при роботі зі штрих-кодом - один товар з різними штрих-кодами та різні товари з однаковими штрих-кодами.

Перша вирішується на рівні програмного забезпечення, друга - перемаркіруванням своїм внутрішнім штрих-кодом або кодом системи товарного обліку.

Одним із завдань штрих-кодування є маркірування фасованого товару в межах торгового підприємства. Для її вирішення використовується різне фасувальне обладнання, наприклад, популярні ваговимірювальні комплекси CAS LP, ВП 15. Штрих-код, сформований цим обладнанням, містить певну інформацію про масу товару і його унікальний ідентифікатор в межах торгового підприємства. Причому формат і розташування цієї інформації залежить як від настроювання фасувального обладнання, так і від характеру самого товару (наприклад, штучний або ваговий). Такий штрих-код має правильно й однозначно розпізнаватися системою Front-Office. У "Сервері ККМ" з цією метою можна гнучко настроювати необмежену кількість будь-яких форматів внутрішніх штрих-кодів.

Теорія інформації та кодування за своєю природою дуже близька до математичних дисциплін, тому як апарат дослідження в ній застосовуються