Символи від chr(0) до chr(255) зображаються в одному байтi комбінаціями з нулів та одиниць відповідно від 00000000 до 11111111. Наприклад, символ chr(32), або ' ' (пропуск), зображається як 00100000, символ chr(48), або '0', – як 00110000 тощо.

Цілі числа подаються в комп'ютері, головним чином, у двох формах – беззнаковій та знаковій. Далі ми будемо ототожнювати числа з їх поданням, усвідомлюючи, що з точки зору математики це не може бути правильним.    

7 … 0 | … | 7 … 0 | 7 … 0

8N-1 …  | 15 … 8 | 7 … 0

Беззнаковi числа займають певну кількість N байтiв, яка задає дiапазон (множину) цих чисел від 0 до 28N-1. Найчастiше N=1, 2 або 4, і діапазони чисел – від 0 до відповідно 255, 65535 та 4294967295. Байти записуються від молодших до старших справа наліво та нумеруються від 0 до N-1. Біти всередині байтiв так само записуються від молодших до старших справа наліво й нумеруються від 0 до 7 (рис. 11.1). Усього в N байтах є 8N бітів, які нумеруються справа наліво від 0 до 8N-1. Біти з номерами 8N-1, ? , 8N-8 утворюють старший байт (він ліворуч), а з номерами 7, ? , 0 – молодший (праворуч). Комбінація бітів x8N-1, ? , x0 зображає в двійковій системі число

x8N-1? 28N-1+? x1? 2+x0.

Наприклад, комбінація 00? 00 задає число 0, комбінація 00? 01 – "один", 00? 10 – "два", 11? 11 – число 28N-1.

Таблиця 11.1

число | код

28N-1 - 1 | 01? 11

28N-1 - 2 | 01? 10

? | ?

1 | 00? 01

0 | 00? 00

-1 | 11? 11

-2 | 11? 10

? | ?

-28N-1 + 1 | 10? 01

-28N-1 | 10? 00

Знаковi числа займають ті самі N , тобто 1, 2 або 4 байти. Найстарший біт зображає знак числа: 0 – знак '+', 1 – знак '-'. Додатні числа подаються так само, як i беззнакові, лише за рахунок знакового біта дiапазон їх менший – від 0 до 28N-1-1. За N=1, 2 або 4 це відповідно 127, 32767 та 2147483647. Таке подання називається прямим кодом. Наприклад, прямим кодом максимального цілого є 011? 1.

Від'ємні числа подаються в коді, названому додатковим. Для від'ємного числа A він позначається D (A) й утворюється так:

1) за прямим кодом числа |A| заміною всіх 0 на 1 та всіх 1 на 0 будується обернений код R(A);

2) за R(A) як беззнаковим цілим числом обчислюється D(A)=R(A)+1.

Очевидно, що D(A)=R(|A|-1). Наприклад, побудуємо двобайтовий додатковий код числа –144. Прямим двобайтовим кодом числа 144 буде

0000'0000'1001'0000

(апострофи записано для наочності), оберненим –

1111'1111'0110'1111.

До нього додається 1:

1111'1111'0110'1111

1

1111'1111'0111'0000,

і ми одержуємо додатковий код числа -144. Він є також оберненим кодом числа -143.

За додатковим кодом від'ємне число "відновлюється" у зворотному порядку:

1) D(A) вважається беззнаковим цілим; обчислюється R(A)=D(A)-1;

2) код, обернений до R(A), є прямим кодом числа | A |.

Той самий результат можна дістати, якщо

1) побудувати код R(D(A)), обернений до D(A);

2) до R(D(A)) як до беззнакового додати 1.

Відповідність знакових цілих чисел та їх кодів наведено в табл. 11.1. Як бачимо, від'ємних чисел на одне більше, ніж додатних.

Елемент X довільного типу-переліку подається як беззнакове цiле число ord(X).

2.3. Принципи подання дійсних чисел

Дiйснi числа в більшості комп'ютерів подаються в N=4, 6, 8 або 10 байтах, поділених на поля (послідовності бітів):

<знак><порядок><мантиса>.

Поле <знак> має довжину 1, а довжини двох інших позначимо d і r відповідно. Зрозуміло, що 1+d+r=8N. Нехай s, e, m – значення цих полів як беззнакових цілих. Вони подають:

s = 0 – знак '+', s = 1 – знак '-';

e – його порядок t = e - (2d-1-1);

m – мантису (дробову частину) m1 = m? 2–r.

За значень e, відмінних від крайніх значень 0 та 2d-1, поля <знак><порядок><мантиса> задають число, що є значенням виразу

(-1)s? (1+m1)? 2t (11.2)

Оскільки 1? 1+m1<2, то кажуть, що число подається в нормалiзованому виглядi. Показник t називається справжнім порядком числа, а e – "зсуненим" (він на 2d-1-1 більше від справжнього). Отже, значення e від 1 до 2d-2 задають справжні порядки t від 1-(2d-1-1)=2-2d-1 до 2d-2-(2d-1-1)=2d-1-1.

Наприклад, нехай d=5, r=10, що задає двобайтове подання. Зсув порядку 25-1-1=24-1. Розглянемо зображення числа -12.375:

-12.375 = (-1100.011)2 = (-1.100011)2? 23 ,

тобто t=3, m1=0.100011. Звідси s=1, e=3+(24-1)=18=(10010)2, m=1000110000, і число подається послідовністю бітів 1'10010'1000110000. Тут для наочності поля відокремлено апострофами.

Послідовність бітів 0'00001'0000000000 подає мінімальне додатне число, зображуване за d=5, r=10:

(1 + 0)? 21-24+1 = 2-14.

Наступним числом, що подається як 0'00001'0000000001, буде

(1+2-10) ? 21-24+1=2-14+2-24.

Послідовність бітів 0'11110'11111111111 подає максимальне число

(1+(210-1)? 2-10)? 225-2-24+1 = (2-2-10)? 215 =216 - 25 = 65504.

Попереднє перед ним число має подання 0'11110'11111111110 і є

(1+(210-2)? 2-10)? 225-2-24+1 = (2-2-9)? 215 =216 - 26 = 65472.

Як бачимо, різниця між двома сусідніми числами міняється від 2-24 до 25=32.

За e=0 незалежно від s і m подається число 0. За e=2d-1 подання числа використовуєтьсся спеціальним чином, про що ми говорити не будемо (докладніше про це див., наприклад, [Григ]).

Зазначимо, що розташування й довжини полів у поданні дійсних чисел залежать від конкретного типу комп’ютера і можуть відрізнятися від указаних тут. Можливі й інші особливості.

Задачі

8. Нехай a і b – імена змiнних бульового типу. Довести еквівалентнiсть виразів у наступних парах:

а) a <= b