б) вхідних значень довільна кількість; їх кінець задається у спосіб (2) або (3) з параграфа 5.6. Якщо прочитано 20 елементів, а ознаки закінчення вводу немає, то виконання процедури повинно завершатися.

2.* На вхід програми подається N цілих чисел X1, ... , XN із діапазону 0 ..100; N>0. Написати програму обчислення:

1) їх середнього арифметичного значення M та дисперсії D, тобто середнього арифметичного квадратів різниць між числами та M:

D = ( ( X1 - M )2 + … + ( XN - M )2 ) / N;

2) кількостей повторень K1, K2, … , K100 кожного з чисел 1, 2, … , 100.

Числа надходять у програму

а) від стандартного пристрою введення, тобто клавіатури;

б) від генератора випадкових чисел.

3. Коефіцієнти A0, A1, … , An полінома

A0 + A1*X + … + An*Xn,

де n? 99, задаються елементами масиву типу array [0..99] of real. Окрема змінна зберігає степінь полінома n. Написати модуль, що має означення типу поліномів і задає обчислення значення полінома в точці v, похідної полінома (це поліном степеня n-1), суми, різниці та добутку двох поліномів, частки та остачі від ділення полінома на біном x - c.

4.* Риби народжуються навесні й живуть не більше 9,5 років. Навесні на кожну рибину припадає в середньому B новонароджених мальків. Кількість риб незалежно від їхнього віку за рік (від весни до весни) зменшується в D разів. Навесні першого року у водоймище випустили M новонароджених мальків. Написати програму обчислення, скільки риби та якого віку буде у водоймищі навесні через Y років.

5. Черга – це така послідовність, що елементи додаються в її кінець, а вилучаються з її початку. Написати модуль роботи з чергою цілих, поданою в масиві. У модулі повинні бути підпрограми:

1) ініціалізації модуля;

2) скидання черги (вилучення всіх її елементів);

3) обчислення кількості елементів у черзі;

4) перевірки, чи порожня черга;

5) обчислення обсягу вільного місця в черзі (кількість елементів, які можна додати до її заповнення);

6) додавання елемента в кінець черги;

7) добування та вилучення елемента з її початку.

6. Стек, або магазин – це така послідовність, що елементи додаються й вилучаються з її початку. Написати модуль роботи зі стеком цілих, поданим у масиві. У модулі повинні бути підпрограми:

1) ініціалізації модуля;

2) скидання стека (вилучення всіх його елементів);

3) обчислення кількості елементів стека;

4) перевірки, чи порожній стек;

5) обчислення обсягу вільного місця в стеку (кількість елементів, які можна додати до його заповнення);

6) додавання елемента до початку стека;

7) добування й вилучення елемента з початку стека.

7. Масив структур подає кілька послідовностей цілих чисел. Одне поле структури зберігає число, значення іншого поля задає місце цього числа в якійсь із послідовностей. 0 значить, що число не входить у жодну послідовність (структура незайнята), -1 – що структура подає останній елемент послідовності, інше значення в межах індексової множини масиву вказує на структуру, яка подає наступний елемент послідовності.

Означити умови коректності подання та написати процедуру їх перевірки.

Написати процедуру дефрагментації масиву, щоб подання кожної послідовності займало послідовні елементи масиву та між поданнями не було незайнятих структур.

8.* Нехай {a1, a2, … , an} – множина цілих чисел. Написати процедуру пошуку всіх її підмножин, таких, що сума елементів кожної з них дорівнює заданому числу M.

9. Написати процедуру формування масиву, що подає n-й рядок біноміальних коефіцієнтів.

2. Рядки

Рядок у загальному значенні цього слова – скінченна послідовність символів. У програмуванні для подання рядків використовують масиви символів. У діалектах мови Паскаль означено спеціальні типи, в основі яких лежать масиви. Типи рядків мають свої специфічні операції, не означені над масивами символів, тобто рядки та символьні масиви є цілком різними типами.

Змінна-рядок є масивом символів разом із додатковим компонентом. В означенні типу задається довжина n послідовності символьних компонентів, індексованих цілими 1,…,n. Додатковий компонент указує довжину послідовності символів, поданої в масиві. Ця довжина значення-рядка може змінюватися в процесі виконання програми від 0 до довжини масиву n.

У мові Турбо Паскаль тип рядків задається виразом вигляду

string[n],

де n – ціла стала з діапазону 1..255 (можливо, іменована). Наприклад, string[80]. Змінна такого типу є масивом символів із індексами від 0 до n. Значення-рядок подається змінними з індексами від 1 до n, змінна з індексом 0 подає довжину рядка. Точніше, якщо її значення c, то m=ord(c) розглядається як довжина значення-рядка. У процесі виконання програми вона може мінятися від 0 до n.

Елементи масиву з індексами від m+1 до n недоступні; їх значення можна розглядати як "сміття". Спроба присвоїти щось цим елементам або взяти їх значення призведе до аварійного завершення програми.

Оскільки невід'ємна довжина значення-рядка подається в одному байті, вона не може перевищувати 255. Звідси "маємо, те що маємо", тобто обмеження 255 на довжини рядків. Ім'я типу string еквівалентне виразові string[255].

Найпростішими виразами типу рядок є ім'я змінної-рядка, рядкова стала (літерал), або вираз типу char. Над рядками означена бінарна операція катенації (або дописування); її знаком є '+'. Результат одержується дописуванням правого операнда до лівого: значенням виразу '123'+'45' є '12345'. Ціла довжина рядка повертається з виклику функції length із аргументом-рядком: length('123') = 3.

Рядки – єдиний нескалярний тип, змінні та вирази якого можуть бути аргументами стандартних процедур читання та запису. Особливості виконання цих процедур розглядаються в розділі 14. Рядки також можуть повертатися як значення функцій.

Вираз типу "рядок" можна присвоїти