неіснуючого файла. Перед її викликом вимикається режим перевірки правильності введення-виведення, оскільки в цьому режимі за помилкового виконання Reset програма аварійно завершується. Після виклику Reset режим перевірки вмикається знов.
program OutPutGroup;
uses Crt, Dos; { Підключення модулів Crt та Dos }
type Student = record
Sname, Name : string[20]; Ball : real;
end;
var Fi : file of Student;
FileName: string; { Змінна для введення імені файла }
procedure OpenFile;
var Rez : Integer; Ch : char;
begin
Rez:=1;
while Rez <> 0 do { Rez=0 – ознака того, що введено} {правильне зовнішнє ім’я файла}
begin
writeln('Задайте ім''я файла'); readln(FileName);
assign(Fi, FileName);
{$I-} {Вимкнення контролю правильності читання/запису}
reset(Fi);
{$I+} { Увімкнення контролю }
Rez:=IOResult;
if Rez <> 0 then
begin
writeln('Перевірте правільность імені файла !');
writeln('Чи буде повторне задання імені? "Y"/"N":');
readln(Ch);
if (Ch = 'n') or (Ch = 'N') then halt(0);{Вихід із програми}
end;
end;
end;
procedure OutPutFile;
var St : Student; Ch : char;
begin
writeLn('Чи бажаєте дивитися дані про студентів ? "Y"/"N" ');
readln(Ch);
if (Ch = 'Y') or (Ch = 'y') then
begin
while not eof(Fi) do
begin
read(Fi, St); clrscr;
writeln('Прізвище : ', St.SName);
writeln('Ім''я: ', St.Name);
writeln('Середній бал: ', St.Ball);
readln;
end;
end;
close(Fi);
end;
begin
clrscr; writeln('Програма друкування даних про студентів');
openfile; outPutfile;
end.
Задачі
1.* Пояснити, що задає та як використовується пpогpама
program filcrout;
type Tel = record nam : string; num : integer end;
var f : file of Tel; x : Tel; s : string; eel : boolean;
procedure readel ( var x : Tel );
begin
x.num:=0; readln ( x.nam);
if x.nam <> '' then readln ( x.num )
end;
begin
writeln ( 'Введіть ім''я файла:' ); readln ( s );
assign ( f, s ); rewrite ( f );
repeat
readel ( x ); eel := (x.nam = '');
if not eel then write ( f, x );
until eel;
reset(f);
while not eof ( f ) do
begin
read ( f, x ); writeln ( x.num, ': ', x.nam )
end
end.
2.* Переписати програму з прикладу 13.2, щоб у разі порожнього файла її виконання не завершувалося аварійно.
3. Переписати програму з прикладу 13.2, щоб числа не копіювалися в інший файл, а друкувалися на екрані.
4.* Написати пpоцедуpу пpисвоювання файлів шляхом копіювання.
5.* Написати функцію пеpевіpки побайтової pівності двох файлів.
6.* Написати пpоцедуpу дописування до елементів пеpшого файла елементів другого, із зберіганням pезультату
а) в новому файлі; б) в першому файлі.
7.* Написати пpоцедуpу виведення змісту файла з даними про студентів на екpан "стоpінками": після друкування на екрані даних про чергових 5 студентів виводиться запит щодо продовження, і виконання програми призупиняється до того, як користувач підтвеpдить або не підтвердить пpодовження.
4. Прямий доступ у системі Турбо Паскаль
Як ми побачили в трьох попередніх підрозділах, доступність елемента файла, тобто можливість його читання чи створення в ході виконання програми, залежить від його розташування в послідовності. Досі ми розглядали підпрограми послідовного доступу до елементів файла. Він полягає в тім, що елементи файла не задаються явно, а доступність їх у ході виконання програми цілком визначається їх розташуванням у послідовності. Спочатку доступний перший елемент, після його обробки – другий тощо.
Але послідовний доступ елементів не завжди зручний. Чи не замислювався читач над тим, як запрограмувати читання з типізованого файла елемента за його номером або його заміну, додавання чи вилучення ?
Зрозуміло, що задати читання елемента за номером k можна так:
reset(f);
for i:=1 to k-1 do read(f, x); {пропущено k-1 елемент – доступний k-й}
read(f, x).
Для заміни елемента файла за його номером k можна "вийти на нього" шляхом читання попередніх. Далі можна скористатися одним недоліком системи Турбо Паскаль. Справа в тім, що система дозволяє в стані читання записувати в файл значення змінних (і лише змінних!). Отже, заміну елемента можна описати так:
reset(f);
for i:=1 to k-1 do read(f, x);
{пропущено k-1 елемент - доступний якраз k-й}
x:=...; write(f, x).
Описати в такому ж дусі вилучення й додавання елемента до файла ми залишаємо вправою для наддопитливих читачів. Але все це "штучки", якими користуватися не варто.
Натомість розглянемо прямий доступ до елементів файла. Його суть у тім, що елементи задаються номерами в послідовності, яка утворює файл. Такий доступ здійснюється за допомогою спеціальних підпрограм.
Основною є процедура SEEK. У її виклику задається ім’ я файлової змінної та номер того елемента файла, який стає доступним після виконання виклику. Номер задається виразом типу LongInt. Наприклад, після виклику
Seek ( f, 2)
доступним стає третій елемент, оскільки нумерація починається з 0:
f0 | f1 | f2 | f3 | ... | fN -
Значення саме цього елемента буде читатися за виконання виклику процедури введення read чи цьому елементу буде щось присвоюватися за виконання write. В обох випадках доступним стане наступний елемент:
f0 | f1 | f2 | f3 | ... | fN -
Підкреслимо, що виклик процедури Seek записується після відкривання файла за допомогою reset, і після нього можна як читати, так і записувати елементи файла, тобто режим доступу не має значення.
У системі Турбо Паскаль є також кілька допоміжних процедур, що застосовуються разом із процедурою Seek.
Функція FILEPOS задає повернення номера доступного елемента. Єдиним аргументом у її виклику є ідентифікатор файлової змінної, а повертається значення типу LongInt. Наприклад, за останнього зображеного значення файлової змінної f присвоювання
A := FilePos ( f );
надає змінній А типу LongInt значення 3.
Для визначення загальної кількості елементів у файлі використовують функцію FILESIZE. Її единим параметром є ідентифікатор файлової змінної, і з її виклику повертається значення типу LongInt. Наприклад, значенням змінної N типу LongInt після присвоювання
N := FileSize ( f )
стає кількість елементів у файлі.
Зрозуміло, що використовуючи у