: string[80];
k : integer; emp : boolean;
begin
while not eof(f) do
begin
readln(f, s); k:=1; emp:=true;
while (k<= length(s)) and emp do
if s[k]<>' ' then emp:=false
else k:=k+1;
if not emp then writeln(g, s)
end
end;
Задача
9. На вхід програми подається послідовність груп рядків тексту. Групи відділяються рядком із першим символом '='. За останньою групою такого рядка може не бути. Група може бути порожньою. Рядки в групах непорожні й містять числа, відокремлені пропусками в довільній кількості. Всі рядки разом із наступними повідомленнями треба виводити в інший текст. Якщо в рядку 3 числа, то слід визначити, чи задають вони довжини сторін трикутника, і надрукувати повідомлення "трикутник" або "не трикутник". За іншої кількості чисел треба повідомити: "помилкові дані" (див. задачу 12.17). Для кожної групи слід надрукувати слова "кількість рядків: " і число її рядків, що задають трикутники, та рядок, яким група відокремлена від наступної. Для останньої групи такий рядок не друкується. Наприклад, за послідовності рядків
2 3 4
1 3 5
=123=
=
1
1 2 3 4
= = =
треба надрукувати в іншому тексті
2 3 4
трикутник
1 3 5
не трикутник
кількість трикутників: 1
=123=
кількість трикутників: 0
=
1
помилкові дані
1 2 3 4
помилкові дані
кількість трикутників: 0
6. Посимвольне читання тексту
Приклад 6. У тексті з рядками необмеженої довжини записано слова в латинському алфавіті, довжина яких не перевищує 255. Слова відокремлюються пропусками в довільній кількості та з рядка на рядок не переносяться. Треба визначити кількість повторень першого слова в подальшому тексті.
Для розв’ язання задачі треба
прочитати перше слово (якщо воно взагалі є в тексті), а далі по одному читати слова й порівнювати їх із першим, за рівності збільшуючи значення лічильника.
Слово є лексичною одиницею, або лексемою тексту, тобто такою послідовністю, що має самостійне значення, тому функцію читання слова з тексту назвемо getlex (взяти лексему). Ось її заголовок:
function getlex(var f:text; var lex:string):boolean.
З її виклику повертається ознака наявності слова в частині тексту, прочитаній за її виклику. Слово зберігається як значення параметра-змінної lex (лексема), а коли його в решті тексту немає, значенням стає порожній рядок. Отже, нехай s1, s2 – рядки, nrep – лічильник повторень у такому алгоритмі:
nrep:=0;
if getlex(f, s1) then
begin
while getlex(f, s2) do
if s1=s2 then nrep:=nrep+1;
writeln(nrep)
end
else writeln('у тексті немає слів');
Щоб прочитати слово, треба
від поточного доступного символу прочитати пропуски та кінці рядків, що передують слову, та запам’ ятати його символи в рядковій змінній.
Для визначення, чи є символ латинською літерою, скористаємося функцією isletter:
function isletter(c : char) : boolean;
begin
isletter := ('a'<c) and (c<'z') or ('A'<c) and (c<'Z')
end;
Запишемо функцію getlex. Коли під час її виклику завершується виконання першого циклу, можуть бути істинними обидві умови, eof(f) та isletter(ch). Це можливо, якщо останній символ тексту є водночас першою літерою слова. У цьому разі символ дописується до порожнього слова.
function getlex(var f : text; var lex : string) : boolean;
var ch : char; isl : boolean;
begin
ch:=' '; lex:=''; getlex:=false;
while not eof(f) and not isletter(ch) do
read(f, ch);
{eof(f) or isletter(ch)}
if isletter(ch) then
begin {створення рядка-лексеми}
getlex:=true; lex:=lex+ch; isl:=true;
while not eof(f) and isl do
begin
read(f,ch);
if isletter(ch) then lex:=lex+ch
else isl:=false
end;
{eof(f) or not isl}
end;
end;
Тіло складеного оператора, що задає створення рядка-лексеми й виконується після того, як умова isletter(ch) стає істинною, можна записати за допомогою оператора repeat-until:
getlex:=true; isl:=true;
repeat
lex:=lex+ch;
if not eof(f) then
begin
read(f,ch); isl:=isletter(ch);
end
else isl:=false
until (not isl);
У функції getlex локальна змінна ch зберігає останній прочитаний символ тексту. Функцію побудовано так, що за виконання її виклику читаються не тільки символи найближчого слова, а й символ, наступний за словом. Отже, після виконання виклику цей символ втрачається. Але, оскільки слова відокремлюються принаймні одним порожнім символом, можна на початку функції присвоїти пропуск змінній ch. Він замінює символ, втрачений за попереднього виклику.
Описана особливість функції getlex є скоріше її недоліком, ніж перевагою. Краще означити змінну ch як локальну в функції, але статичну, значення якої зберігалися б і після виконання виклику функції (див. підр. 8.6). В даному разі слід було б у функції getlex означити змінну ch як
const ch : char = ' '
та вилучити присвоювання ch:=' ' на початку тіла функції.
Написання програми з усіма означеннями та операторами залишаємо вправою.?
Приклад 7. Текст із рядками необмеженої довжини містить слова в латинському алфавіті. Довжини слів не більше 255, вони відокремлюються пропусками в довільній кількості та з рядка на рядок не переносяться. Треба надрукувати слова тексту, що містять задане з клавіатури слово як підслово разом із номерами рядків, де вони розташовані.
Скористаємося алгоритмом і підпрограмами з попереднього прикладу, дещо їх змінивши. Влаштуємо в програмі "занудне" читання слова з клавіатури в змінну-рядок s1 із перевіркою, чи є воно непорожнім, і всі символи його – латинські літери. Цю перевірку повинна задавати функція isword.
Далі з тексту читаються слова в змінну-рядок s2 та за рівності їх із s1 друкуються разом із номером рядка тексту nlin. Це змінна програми з початковим значенням 1, яке збільшується за виконання вікликів функції getlex1.
repeat readln(s1); until isword(s1);
nlin:=1;
while getlex1(f, s2) do if pos(s1, s2)<>0 then writeln(s2, ' ', nlin);
Функція getlex1 відрізняється від getlex збільшенням глобальної у ній змінної nlin. Воно відбувається, коли читається символ, що задає кінець рядка. Ми "забудемо" про те, що цим символом у мові Турбо Паскаль є chr(13), і скористаємося функцією eoln. Зверніть увагу, що її виклик передує читанню символу, оскільки за його виконання аналізується доступний, ще не прочитаний, символ тексту:
function getlex1(var f:text; var lex:string):boolean;
const ch : char='