begin

lex:=''; getlex1:=false;

while not eof(f) and not isletter(ch) do

begin

while eoln(f) and not eof(f) do

begin nlin:=nlin+1; readln(f) end;

read(f, ch);

end;

{eof(f) or isletter(ch)}

if isletter(ch) then

begin

getlex1:=true; lex:=lex+ch; isl:=true;

while not eof(f) and isl do

begin

if eoln(f) then exit;

read(f,ch);

if isletter(ch) then lex:=lex+ch

else isl:=false

end;

{eof(f) or not isl}

end;

end;

Написання повної програми також залишаємо вправою.

Приклад 8. Коментар – це послідовність символів, що починається символами '(*', закінчується символами '*)' і не містить '*)' усередині. Написати програму читання та копіювання тексту з вилученням коментарів.

У попередніх прикладах ми вже бачили, що обробка прочитаного символу залежить від його місця в тексті. Наприклад, у функції getlex порожні символи просто читалися, а символи слова дописувалися до рядка. Аналогічно й тут: символи зовні коментаря повинні копіюватися в інший текст, а символи самого коментаря – ні. Але коли прочитано дужку '(', то невідомо, чи є вона початком коментаря, чи ні. Якщо наступний за нею символ відмінний від '*', то дужку треба копіювати, а якщо це '*' – ні. Крім того, дужка всередині коментаря не копіюється. Так само, якщо читаються символи коментаря, то обробка закриваючої дужки ')' залежить від того, чи був попередній символ '*', чи ні.

Придивившися уважніше до текстів із коментарями, можна зрозуміти, що можливі чотири випадки, у кожному з яких останній прочитаний символ обробляється по-своєму.

1. Коментар ще не починався або вже закінчився. Тут символ, відмінний від '(', копіюється, а '(' може означати початок коментаря, тому її копіювати поки що зарано. Натомість треба запам’ ятати, що прочитано дужку, після якої символи обробляються згідно наступного пункту.

2. Перед цим було прочитано '(', тобто коментар, можливо, починається. Нова така ж дужка означає, що попередня дужка була зовні коментаря і її треба скопіювати, а нову запам’ ятати. Символ '*' означає, що ми вже потрапили в коментар, і попередню дужку копіювати не треба. За іншого символу попередня дужка разом із новим символом копіюється, і ми залишаємося зовні коментаря.

3. Якщо ми потрапили в коментар, то символ '*' може означати, але не обов’ язково, "початок закінчення" коментаря (наступний випадок). Всі інші символи, в тому числі й ')', ніяк не обробляються.

4. Перед цим у коментарі була прочитана '*', тобто коментар, можливо, починає закінчуватися. Нова '*' означає новий "початок кінця" коментаря. Символ ')' означає, що коментар закінчено, а будь-який інший – що коментар продовжується.

ch

стан | ( | * | ) | інший

символ

out | стан:=bgn; | видати ch; | видати ch; | видати ch;

bgn | видати (; | стан:=incm; | видати (;

видати ch;

стан:=out | видати (;

видати ch;

стан:=out

incm | стан:=bgend;

bgend | стан:=incm; | стан:=out; | стан:=incm;

Введемо поняття "стан тексту після останнього прочитаного символу". У нашому випадку такими станами є "зовні коментаря", "початок коментаря", "всередині коментаря", та "початок кінця коментаря". Стан тексту цілком визначається тим станом, який був раніше, та останнім символом. Пункти 1-4 описують обробку символів, відповідну цим станам, а також зміни стану.

Позначимо вказані стани відповідно словами out (зовні), bgn (початок), incm (всередині коментаря), bgend (початок кінця). Значенням останнього прочитаного символу ch може бути '(', '*', ')' або інший символ. Подамо дії, описані в пунктах 1-4, у вигляді таблиці на рис.14.1. Стовпці відмічено символами, рядки – станами. У клітині на перетині рядка й стовпця вказано зміну стану та інші дії, відповідні цим стану й останньому символу. Зміна станів подається присвоюванням, відсутність якого означає, що стан не міняється.

Зміст таблиці подамо також у вигляді діаграми станів (рис.14.2). Стрілки показують зміну станів залежно від останнього прочитаного символу. Кожну стрілку відмічено дробом: угорі вказано символ, унизу – його обробку. Символ ? позначає довільний символ, відмінний від '(' , ? – відмінний від '(' та '*', ? – від '*' та ')'.

Початковим станом тексту природньо вважати out. Копіювання тексту з вилученням коментарів можна імітувати пересуванням по діаграмі та виконанням дій, указаних на стрілках. На кожному кроці імітації читається черговий символ тексту і згідно діаграми за ним та поточним станом визначаються дії та зміна стану.

За наведеними таблицею чи діаграмою неважко побудувати програму копіювання тексту з вилученням коментарів. У програмі переписано зміст таблиці за допомогою case-операторів. Нехай змінна ch зберігає останній прочитаний символ, а g є ім’ ям тексту-копії. Означимо тип-перелік станів:

type States=(out, bgn, incm, bgend)

та змінну q цього типу. Спочатку q:=out. А далі

while not eof(f) do

begin

read(f, ch);

case q of

out: case ch of

'(': q:=bgn

else write(g, ch)

end;

bgn: case ch of

'(': write(g, '(');

'*': q:=incm

else

begin

write(g, '(', ch); q:=out

end;

end;

incm: case ch of

'*': q:=bgend

end;

bgend: case ch of

'*': ;

')': q:=out

else q:=incm

end;

end; {case q of}

end; {while not eof(f) }

Як бачимо, виконання наведеного циклу відповідає описаній вище імітації діаграми. Оформлення програми залишаємо вправою.

Задачі

9.* "Бінарський алфавіт" складено латинськими буквами A та B. Слова "бінарської мови" задаються так:

1) порожнє слово є словом "бінарської мови";

2) якщо послідовність символів X – слово "бінарської мови", то послідовність символів AXB також є словом "бінарської мови";

3) якщо послідовності символів S і T – слова "бінарської мови", то послідовність символів ST також є словом "бінарської мови".

Написати програму визначення за заданою послідовністю символів, чи є вона словом "бінарскої мови". Послідовності символів A, B задано по одній на рядок тексту. Довжини рядків обмежені лише найбільшим значенням типу longint. Всі результати – символи 1 або 0 ("так" або "ні") – виводяться в один