Операційна система – система програм та інших даних, за допомогою якої організується робота комп'ютера в цілому. Вона визначає, команди якої саме з програм процесор має виконувати в той чи інший момент часу. Вона також забезпечує обробку файлів.

Операція машинна – операція, яку може виконати комп'ютер із значеннями, записаними в регістрах процесора.

П

Пам'ять автоматична – область пам'яті оперативної, в якій розташовуються ділянки локальної пам'яті процесів виконання викликів підпрограм. Ця назва походить від того, що ділянки займаються та звільняються без явних на те указань у програмі, записаній мовою високого рівня, тобто "автоматично". Ділянки розташовуються за принципом "останньою зайнята – першою звільнена", тому автоматичну пам'ять називають програмним стеком.

Пам'ять вільна – частина пам'яті програми, у якій змінні створюються та знищуються при виконанні операцій, указаних у самій програмі, записаній мовою високого рівня. Називається так, тому що не займається командами програми та змінними, означеними в програмі.

Пам'ять зовнішня – пам'ять на зовнішніх носіях даних, наприклад, магнітних дисках. Носії розміщаються на спеціальних пристроях уведення-виведення, до яких належать дисководи, а також екран, клавіатура, миша та ін.

Пам'ять оперативна – складова частина комп'ютера, призначена для зберігання програм, що виконуються або готові до цього.

Пам'ять програми – сукупність імен змінних, означених у програмі. Не плутати з пам'яттю процесу виконання програми.

Пам'ять процесу виконання програми – сукупність змінних, які у процесі виконання програми поставлено у відповідність іменам її змінних.

Пам'ять регістрова – пам'ять усередині процесора, утворена регістрами.

Пам'ять статична – область пам'яті, що виділяється під змінні, означені в програмі або модулі, а також під статичні змінні підпрограм. Називається так, тому що протягом усього процесу виконання програми відповідність її змінних та імен програми залишається незмінною.

Параметр – ім'я, що позначає величину, незмінну для конкретного екземпляра задачі, рівняння тощо. Різні значення параметра відповідають різним екземплярам задачі, рівняння тощо. Про значення цього слова в програмуванні див параметр підпрограми. Параметр-змінна – параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку означається з описувачем var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка пам'яті, уже зіставлена аргументу. Аргументом може бути лише ім'я або інший вираз, що позначає змінну.

Параметр-значення – параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку не має описувача var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка локальної пам'яті, куди копіюється значення аргументу. Аргументом може бути довільний вираз відповідного типу.

Параметр-підпрограма – параметр Паскаль-підпрограми, яким позначаються інші підпрограми у їх викликах у тілі даної підпрограми. Ім'я конкретної "іншої" підпрограми задається у виклику даної.

Параметр підпрограми – ім'я, означене в заголовку підпрограми. В її блоці воно позначає змінну, підпрограму або тип. Дії, задані підпрограмою, описуються з використанням параметра. Ці дії виконуються з конкретним значенням, змінною, підпрограмою або типом, що задається у виклику підпрограми як аргумент.

Параметр фактичний – те ж саме, що аргумент у виклику підпрограми.

Параметр формальний – те ж саме, що параметр підпрограми.

Перелік – взаємно однозначна відповідність між елементами множини та натурального ряду (або його початкового відрізка 0, 1, 2, … , n).

Підпрограма – у мові Паскаль процедура або функція. З одного боку, є описанням розв'язання деякої задачі, що виникає як підзадача в задачах, розв'язання яких описують програми. З іншого боку, є означенням свого імені, яким далі у вигляді виклику підпрограми позначається процес виконання дій, заданих нею.

Підпрограма, вкладена в дану – у мові Паскаль підпрограма, записана в блоці даної підпрограми (програми).

Підпрограма, що охоплює дане означення імені – у мові Паскаль підпрограма (програма), у блоці якої записано це означення, або підпрограма, що охоплює підпрограму, у блоці якої записано це означення.

Підстановка аргументу на місце параметра підпрограми за значенням – процес, у якому обчислюється значення відповідного аргументу, вказаного у виклику підпрограми, і присвоюється локальній змінній, поставленій у відповідність параметру-значенню.

Підстановка аргументу на місце параметра підпрограми за посиланням – процес, у якому змінна, уже поставлена у відповідність аргументу, ставиться у відповідність параметру-змінній.

Подання числа з плаваючою точкою – подання дійсних чисел у вигляді ? M? 2p, де M – дробова частина (мантиса), p – порядок. У поданні зафіксовано розряди мантиси, порядку та знаковий.

Подання числа з фіксованою точкою – поданні дійсних чисел у вигляді ? E.M, де E – ціла частина числа, M – дробова (мантиса). У поданні зафіксовано розряди цілої та дробової частин, а також знаку.

Поле структури – змінна, що є компонентом змінної-структури.

Поліморфізм – у програмуванні властивість операції бути означеною для різних типів. Така операція називається поліморфною.

Порівняння – операції =, <>, <, >, <=, >=. У мові Паскаль означені для всіх базових типів, а також для всіх типів перелічуваних, що задаються програмістом.

Порт – ділянка оперативної пам'яті, виділена кожному пристрою уведення-виведення. З нього пристрій переносить дані на зовнішній носій, записуючи їх, наприклад, на диск або екран комп'ютера. І саме в порт записуються дані від пристроїв, наприклад, від клавіатури або дисковода. Обмін даними між портом і пам'яттю програм ведеться за допомогою спеціальних програм – драйверів.

Послідовність рекурентна – послідовність, члени якої задовольняють деяке співвідношення рекурентне.

Послідовність упорядкована – послідовність довжини 1 або така, що кожний її наступний член не менше попереднього.

Пошук за ключем – пошук серед номерів елементів послідовності A найменшого (як правило) номера i такого, що A[i] дорівнює заданому значенню (ключу).

Пошук двійковий –