Пошук лінійний – пошук за ключем у послідовності, який полягає в послідовному перебиранні елементів. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо (лінійно) пропорційна довжині послідовності.

Програма – те ж саме, що алгоритм. У програмуванні частіше так називають алгоритми, призначені для виконання їх комп'ютером. Або такі, що за допомогою комп'ютера їх можна перетворити до вигляду, придатного для виконання комп'ютером.

Програма машинна – програма, записана мовою машинною.

Процедура – описання (як правило, параметризоване) обчислень, в результаті виконання яких змінюється стан пам'яті програми або якась інформація надходить у "зовнішній світ". Одночасно вона є означенням її імені.

Процес – послідовність дій. У програмуванні це дії, що виконуються за алгоритмом.

Процес виконання виклику підпрограми – процес, у якому запам'ятовується точка повернення в програму, обчислюються аргументи та підставляються на місце параметрів підпрограми, виконуються оператори тіла підпрограми та відбувається повернення до виконання програми з точки повернення.

Процесор – складова частина комп'ютера, що виконує команди машинні. Його структура подібна структурі комп'ютера, тобто він має свою "надоперативну" пам'ять, внутрішню шину та власне операційний пристрій.

Р

Регістр – ділянка пам'яті у складі процесора, в яку записуються операнди та результати операції машинної для якомога швидшого її виконання.

Рекурсія – використання означень рекурсивних.

Роздільник – символ, за допомогою якого відокремлюються одне від одного лексичні та інші одиниці програми. У мові Паскаль ними є дужки, символи ",", ";", ":" та деякі інші.

Розіменування – породження значення змінної за її ім'ям.

Розіменування вказівника – операція, що застосовується до вказівників. Її результатом є сама змінна, на яку встановлено вказівник.

Рядок – у загальному розумінні це послідовність символів із явно позначеним кінцем. У програмуванні це 1) послідовність символів; 2) змінна, значенням якої є послідовність символів; 3) послідовність символів із явно позначеним кінцем у файлі-тексті.

С

Секція параметрів – у мові Паскаль означення однотипних параметрів підпрограми того самого виду (або параметри-значення, або параметри-змінні). Має вигляд списку імен, за яким після двокрапки записано ім'я типу. Секція параметрів-змінних починається словом var перед списком.

Семантика – зміст деякого позначення, тобто власне те, що їм позначено. Наприклад, семантикою програми є множина процесів її виконання, семантикою оператора – зміни станів пам'яті, що відбуваються при його виконанні.

Система програмування – система програм та інших засобів, які забезпечують створення машинних програм за допомогою мови програмування високого рівня, наприклад, мови Паскаль або її сучасних діалектів.

Система введення-виведення – набір програмних засобів роботи з файлами, що входять до складу системи програмування.

Система числення – система запису, або позначення, чисел.

Система числення позиційна – система запису чисел, у якій числове значення, що ставиться у відповідність цифрі, залежить від її позиції в записі числа.

Скидання буфера – копіювання даних із заповненого буфера на зовнішній носій.

Складність алгоритму. Нехай A позначає алгоритм розв'язання деякої масової задачі. Позначимо через F(A, екземпляр) кількість елементарних дій у процесі розв'язання цього екземпляра задачі за алгоритмом A, а через F(A, n) – максимум кількості елементарних дій серед усіх екземплярів, що характеризуються деяким розміром n. Кожному n = 1, 2, 3, ... відповідає певне значення F(A, n), тобто існує функція, яка розмірам n ставить у відповідність максимальні кількості елементарних дій, виконуваних за алгоритмом A. Ця функція і є складністю алгоритму.

Складність задачі – найменша зі складностей алгоритмів її розв’язання.

Сортування – переупорядкування елементів послідовності так, що в результаті утворюється неспадна або незростаюча послідовність.

Список лінійний – послідовність елементів деякої множини. У програмуванні це, як правило, послідовність структур у вільній пам'яті, в елементах якої зберігаються елементи деякої множини.

Список упорядкований – список, що подає послідовність упорядковану.

Співвідношення рекурентне – рівність, що виражає член послідовності через k попередніх (один або кілька) за допомогою деякого виразу. Якщо відомі попередні члени sn–k, ... , sn–1, то вираз фактично задає обчислення наступного sn. Це обчислення називається застосуванням рекурентного співвідношення.

Стала – позначення числа або іншого значення. Також це ділянка пам'яті, стан якої не може мінятися у процесі виконання програми.

Стала бульова – у мові Паскаль запис вигляду false або true, позначає відповідно значення, про які ми звикли говорити "хибність" і "істина".

Стала дійсна – позначення числа типу дійсних. У мові Паскаль – числа типу real. Являє собою послідовність певної структури з десяткових цифр, крапки та знаків "'+", "–", "E", "e".

Стала символьна – позначення елемента типу символів. У мові Паскаль це символ в апострофах, наприклад, 'x', '1'.

Стала рядкова – те ж саме, що літерал.

Стала ціла – це, як і в математиці, позначення цілого числа у вигляді послідовности десяткових цифр, можливо, із знаком "+" або "–" попереду.

Стан змінної – пара вигляду (ім'я змінної, значення змінної). Значення, а відтак і стан, може змінюватися при виконанні операторів програми.

Стан пам'яті процесу виконання програми – сукупність станів змінних. Розглядається найчастіше як функція, областю визначення якої є множина змінних процесу виконання програми, а областю значень є об'єднання носіїв типів цих змінних.

Стек – те ж саме, що магазин.

Стек програмний – те ж саме, що пам'ять автоматична.

Структура – у мовах програмування змінна структурного типу, що складається зі змінних скалярних і структурних