Сумісність типів – можливість запису операндів різних типів у виразах (наприклад, типи цілих і дійсних сумісні).

Сумісність типів за присвоюванням – можливість присвоювати змінним одного типу значення іншого типу (у мові Паскаль дійсний тип сумісний за присвоюванням з цілим, але не навпаки).

Т

Текст – послідовність символів, розбита на рядки.

Тип – пара (множина елементів, множина операцій з ними). Множина елементів називається носієм типу, множина операцій – сигнатурою.

Тип адресний – тип, значеннями якого є адреси.

Тип бульових значень Boolean – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими false, true, а операції алгебри Буля – знаками and, or, not. Є реалізацією цієї алгебри. Належить до типів перелічуваних.

Тип-діапазон – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду C1..C2, де C1, C2 – сталі того самого типу перелічуваного. Також є перелічуваним.

Тип дійсних значень real – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими дійсними. У сигнатурі типу є операції +, –, *, /, порівняння =, < тощо, функції стандартні математичні, а також функції trunc (ціла частина) і round (найближче ціле).

Тип-перелік – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду (I1, … , Ik), де I1, … , Ik – довільні ідентифікатори, відмінні від зарезервованих. Є типом перелічуваним.

Тип перелічуваний – тип мови Паскаль, для якого означено операції succ (наступний), pred (попередній) і ord (порядковий номер елемента), а також порівняння. Типи boolean, char і integer, на відміну від типу real, – перелічувані. У програмі перелічуваний тип можна означати у вигляді типу-переліку або типу-діапазону.

Тип символьних значень char – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими символьними або виразами вигляду chr(ціле). Належить до типів перелічуваних.

Тип скалярний – у мові Паскаль тип, елементи якого розглядаються й використовуються як неподільні, тобто такі, що не мають ідентифікованих окремо частин.

Тип структурний – у мові Паскаль тип, елементи якого є послідовностями елементів інших типів (одного й того самого типу, як масиви та файли, або різних, як записи). Довжина послідовності може бути постійною, як у масивів і записів, або змінною, як у файлів. Елементи послідовності можна позначати окремо.

Тип цілих значень integer – у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими цілими. У сигнатурі типу є всі операції із сигнатури типу дійсних (крім функцій trunc і round), а також операції типів перелічуваних і функція chr.

Точка повернення з підпрограми – місце в програмі, що описує дію, якою виконання програми продовжується по закінченні процесу виконання виклику підпрограми. Запам'ятовується в локальній пам'яті цього процесу.

Трансляція – переклад на машинну мову програми, написаної на не-машинній мові. Виконується за спеціальною програмою-транслятором.

У

Умова – фраза, що може бути або істинною, або хибною. У мовах програмування умови мають вигляд виразів, у результаті обчислення яких породжується одне з двох значень ("істина" чи "хибність").

Умова завершення – у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу repeat. Якщо при її обчисленні одержано значення "істина", то тіло оператора далі не виконується, тобто виконання оператора repeat завершується.

Умова продовження – у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу while. Якщо при її обчисленні одержано значення "істина", то далі виконується тіло оператора, тобто виконання оператора while продовжується.

Ф

Файл – дані на зовнішніх носіях, певним чином організовані та об'єднані в єдине ціле.

Файл безтиповий – файл, що розглядається як послідовність байтів.

Файл введення стандартний – клавіатура комп'ютера.

Файл виведення стандартний – екран комп'ютера.

Файл індексовий – файл цілих, який створюється для прискорення пошуків у типізованому файлі. Значеннями елементів індексового файла є номери (або інші позначення) елементів основного файла. Перший елемент індексового файла вказує на найменший із елементів основного файла за деяким їх упорядкуванням, другий – на наступний тощо, останній – на найбільший.

Файл типізований – файл, що розглядається як послідовність змінних деякого типу, заданого в означенні відповідної файлової змінної.

Файлова змінна – змінна програми, записаної мовою високого рівня, яка виступає представником файла у програмі.

Файлова система – система організації файлів та інформації про них, а також засоби їх обробки, що входять до складу операційної системи.

Файловий вказівник – змінна, значенням якої в той або інший момент виконання програми є номер доступного елемента файла.

Факторизація – розкладання натурального числа на прості співмножники.

Форма Бекуса–Наура (БНФ) – запис вигляду <поняття> ::= <метавираз>, де знак "::=" читається як "має структуру", а <метавираз> є послідовністю символів мови та позначень її понять. Є синтаксичним правилом, тобто задає структуру виразів мови, що є представниками вказаного поняття. Названа за прізвищами її авторів. Є різновидом правила виведення граматики.

Формат – система організації даних у файлах.

Функції стандартні математичні – у мовах програмування це математичні функції sin, cos, exp, ln та деякі інші. Їх обчислення реалізовано машинними підпрограмами, зібраними у спеціальну бібліотеку в складі системи програмування.

Ц

Цифра – символ, яким позначається деяке ціле число. У позиційних системах числення цим числом є одне з кількох перших натуральних чисел або 0. У непозиційних системах числення, наприклад, Римській, це не так.

Ч

Черга – послідовність, така що елементи додаються в її кінець, а вилучаються з її початку.

Числа псевдовипадкові – числа, що є членами деякої рекурентної послідовності та породжуються в результаті