Основи Intranet

Термін Intranet застосовується для позначення локальних мереж, які використовують стандартні протоколи Internet. Мережі Intranet функціонують точно так само, як і Internet, але вони мають значено менші розміри і не відкриті для всього світу. В Intranet або взагалі немає підключення в Internet, або таке підключення строго контрольоване і доступ до нього має обмежене коло користувачів.

В Intranet використовуються стандартні для Internet служби, в тому числі HTML, HTTP, TCP/IP, SMTP, FTP, CGI, система доменних імен і Web–броузери, що отримують і відображають інформацію з розміщених по підприємству Web–серверів.

В найближчому майбутньому Intranet буде доповненням до локальних мереж, але ні в якому разі не стане їх заміною. Старі технології локальних мереж надають більші можливості, є більш гнучкими, забезпечують більш надійну систему безпеки, поставляються переважно в готовому вигляді, що не потребує ніякої доробки чи підгонки на місці. Тим не менше, прослідковується тенденція використання Intranet–технологій та інструментів для задоволення всезростаючих потреб спілкування та обміну інформацією: зв’язок з колегами по електронній пошті і проведення конференцій, збір, зберігання та поновлення найновішої інформації з мінімальними затратами на управління та високим ступенем безпеки.

Web-сторінки

В Intranet використовуються набори форм, які називаються сторінками. Вони є текстовими файлами, які містять інструкції для збору та відображення інформації в різних форматах. Сторінки можуть включати практично будь-яку інформацію в текстовому або графічному форматі. В Intranet середніх розмірів переважно містяться сотні, якщо не тисячі подібних сторінок. Web–броузери Intranet працюють точно так, як в Internet World Wide Web: вони звертаються до серверів і отримують сторінки, а також відображають зміст цих сторінок у відповідності з інструкціями, які в них містяться.

Коли користувач включає комп'ютер і входить в Intranet вперше, мережа видає йому стандартну початкову сторінку, яка переважно підтверджує вхід в мережу і показує базовий набір інструкцій і зв'язків для навігації іншими сторінками мережі.

Сторінки зв'язані між собою з допомогою гіпертекстових посилань. Посилання можуть мати вигляд тексту або малюнка, який може розміщуватися в будь-якому місці сторінки. Розробники Web–сторінок намагаються розмістити посилання на сторінці так, щоб вони були логічно пов'язані із змістом сторінки і користувач чітко розумів, на яку сторінку веде те чи інше посилання. Коли користувач поміщає вказівник мишки на посилання і клікає на ній, то броузер отримує сторінку, на яку вказує посилання. На інших сторінках також можуть бути посилання на нові або старі сторінки, які буде завантажувати броузер.

Web-сторінки призначені не тільки для відображення інформації. В них можуть вбудовуватися приложення або посилання на приложення, розміщені на сервері, які можуть збирати інформацію, обробляти дані і виводити результати в текстовому або графічному форматі.

Структура Intranet, яка містить сторінки та посилання дозволяє підтримувати несумісні між собою платформи. Вона дає можливість застосовувати на підключених до Intranet клієнтах зовсім різні операційні системи та апаратне забезпечення, єдиною умовою є те, що вони повинні використовувати сумісний з Internet броузер. В даний час існують броузери практично для всіх комбінацій апаратних платформ та операційних систем. Так, наприклад, якщо один користувач використовує UNIX Web-броузер на робочій станції, що працює під UNIX, а інший користувач використовує Windows Web-броузер на робочій станції, яка працює під Windows, то Web-сервер зможе працювати із стандартними протоколами і послати обидвом броузерам однакові сторінки. Причому сторінка, яка відображається двома різними броузерами, буде виглядати однаково на обох комп’ютерах.

Знання протоколів та стандартів Internet дпомагає в процесі створення Intranet. Якщо Ви вже знаєте, що таке броузери, ТСР/ІР та імена доменів, то побачите, що Intranet – це, по суті, Internet, але меншого масштабу.

Створення Intranet включає такі етапи:

Локальні мережі мають ряд переваг перед Intranet: забезпечується більш надійний захист і більш гнучка система управління розподілом апаратних ресурсів (таких, як жорсткі диски та принтери). Однак локальні мережі або не можуть застосовуватися у випадку віддалених робочих станцій, або підключення віддалених користувачів є досить складним. В такому випадку створення Intranet допоможе знизити затрати на організацію мережі.

Адміністратори локальних мереж намагаються підвищити продуктивність за рахунок виконання приложень на робочих станціях клієнтів, зберігання ж інформації на серверах мережі підвищує інтеграцію та захист даних. В Intranet стирається різниця між приложеннями та інформацією. Багато функцій приложень можуть бути впроваджені в броузери та Web-сторінки, в результаті чого приложення можуть зберігатися разом з інформацією. Зберігаючи приложення в одному місці, компанія отримує можливість значно знизити затрати на управління і експлуатацію мережі. Наприклад, провівши модернізацію в одному місці, Ви обов'я’ково отримаєте ефект по підприємству вцілому. Тільки один цей аспект централізованого зберігання приложень може значно знизити затрати засобів та часу.

Як правило, в Intranet значно легше забезпечити зв’язок користувачів, ніж в традиційних локальних мережах, які для цього використовують спеціалізовані, переважно децентралізовані приложення. Якщо характер діяльності фірми потребує частого обміну інформацією між співробітниками, то створення Intranet є також доцільним.