Сисмволи, що мiстяться перед типом домена, служать для позначення зареєстрованого iменi пiддомена, який вiдноситься до IР-адреси. В наведеному прикладi пiддомен озачає мiсто Київ, пiддомен .ntu-kpi – Нацiональний технiчний унiверситет, comsys – кафедру комп’ютерних систем даного унiверситету.

Для зберiгання i управлiння iменами доменiв використовується iєрархiя серверiв iмен. На цих серверах зберiгаються бази даних iмен доменiв та зв’язанi з ними IР-адреси. Якщо користувач хоче пiдключитися до будь-якої Internet-адреси, то вiн повинен звернутися до локального сервера iмен. Цей сервер спочатку спробує знайти IР-адресу у власнiй базi даних. Знайшовши її, вiн повертає адресу комп’ютеру, який зробив запит i останнiй встановлює Internet-зв’язок. Якщо в локальнiй базi даних немає вiдповiдного iменi, то сервер передає запит слiдуючому за iєрархiєю серверу. Iм’я буде передаватися по iєрархiї вверх до тих пiр, поки запит не дiйде до кореневого сервера iмен, який являється сервером, що мiстить iмена доменiв та IР-адреси, якi належать доменам певних типiв, наприклад, .com. Кореневi сервери iмен розмiщенi на територiї США i належать (точніше супроводжуються) InterNIC. Якщо IР-адреса є в базi даних кореневого сервера, то вона повертається комп’ютеру, який надiслав запит. В противному випадку сервер повертає повiдомлення про вiдсутнiсть iменi домена.

Повернутi з кореневого сервера IР-адреси запам’ятовуються в кеш-пам’ятi локального сервера iмен доменiв. Це робиться для прискорення звертання до серверiв, якi часто зустрiчаються, поскiльки це зменшує кiлькiсть звертань до кореневих серверiв iмен.

Крiм того, iмена доменiв включають категорiю верхнього рiвня. Наприклад, www на початку iменi домена означає, що сервер пiдтримує зв’язок через World Wide Web, яка є однiєю з найбiльших категорiй Internet-серверiв. Для того, щоб стати частиною вищеназваної категорiї сервер повинен використовувати стандартний метод форматування документiв, який називається Мовою форматування гiпертексту (HyperText Markup Language – HTML), завдяки чому документ може бути прочитаний на будь-якому комп’ютерi, що пiдтримує цю мову. Web-комп’ютери також використовують Протокол передачi гiпертексту (НТТР), який забезпечує пiдтримку зв’язкiв, впроваджених в НТМL документи. Впровадженi зв’язки є спецiальними iнструкцiями, з допомогою яких можна легко i швидко переходити вiд документа на одному Web–серверi до документа на другому Web–серверi. Сьогоднi в Internet iснують мiльйони Web–серверiв.

Iншу розповсюджену категорiю верхнього рiвня утворюють сервери, якi пiдтримують протокол передачi файлiв (File Transfer Protokol - FTP). Такi сервери призначенi переважно для зберiгання та загрузки файлiв даних (????). Наприклад, фiрма-виробник апаратного забезпечення може встановити FTP-сервер, на якому будуть розмiщатися поновленi драйвери пристроїв та утиліти, а навчальний заклад може поставити FTP-сервер для зберiганнi файлiв вiртуальної бiблiотеки. Наприклад, доменне iм’я файл-сервера програмного забезпечення кафедри ВТ НТУУ КПI – .

Iншою розповсюдженою категорiєю є групи новин. Група новин – це група користувачiв, що цiкавляться однiєю темою. Для висвiтлення статей цiєї теми вони використовують централiзований вузол. Цi статтi можуть бути прочитанi i iншими користувачами. Сьогоднi у свiтi iснують тисячi груп новин. Всi цi групи об’єднуються у величезну базу даних дискусiй, яка називається Usenet.

Для доступу до Usenet Ви повиннi скористатися одним з серверiв новин або комп’ютером, призначеним для пересилки та зберiгання баз даних Usenet i для зв’язку з iншими серверами новин Internet. Бiльшiсть провайдерiв послуг мають свої сервери новин. Якщо Ви збираєтесь використовувати iнформацiю груп новин Usenet, то обов’язково перед заключенням договору слiд вияснити у свого провайдера, чи є у нього свiй сервер новин. Для прочитування груп новин слiд скористатися програмою читання новин, яка переважно входить в комплект бiльшостi сучасних пакетiв програм для роботи з Internet.

Перш нiж використати програму читання новин, їй слiд повiдомити доменне iм’я сервера новин, що надається провайдером послуг. Настроївши програму, запустiть її i вона автоматично пiдключить Вас до сервера i загрузить назви груп новин, якi на ньому зберiгаються. Загрузка може зайняти кiлька хвилин, якщо Ви пiдключаєтеся з допомогою низькошвидкiсного модема. Пiсля загрузки назв Ви можете просто вибрати будь-яку групу, що Вас цiкавить, прочитати її повiдомлення, вiдповiдi та коментарiї до статей. В програми читання новин також включаються можливостi для надсилання своїх статей.

БРОУЗЕРИ.

Для зв’язку з Internet використовується спеціальна програма – броузер. Спочатку броузери призначались для перегляду документів на Web-серверах, але конкуренція між виробниками програмного забезпечення привела до того, що в них появилось багато додаткових можливостей. В результаті в сучасних броузерах об’єднуються всі можливі приложення для доступу до Internet.

Сьогодні найпопулярнішими броузерами є Netscape Navigator, який випускається фірмою Netscape Communications, та Internet Explorer фірми Microsoft. Обидва пакети однаково добрі для роботи з Internet (за винятком дрібних відмінностей). Обидва підтримують різні служби Internet, в тому числі HTTP, FTP, програми читання новин, електронну пошту і т.п.

Для того, щоб за допомогою броузера звернутись до сервера, який має певну ІР-адресу, необхідно ввести повне доменне ім’я цього сервера. Наприклад, якщо Ви ввійшли в Internet і хочете зв’язатись з кафедрою комп’ютерних систем, то повинні ввести посилання . Цей запис означає, що для звертання до цього сервера потрібно використати протокол передачі гіпертекста (НТТР). Подібна форма запису називається універсальним локатором ресурса (Universal Resource Locator – URL). Якщо броузеру потрібно визначити ІР-адресу якого-небудь доменного імені, то він підключається до кореневого сервера імен і після того, як сервер повідомить йому адресу, встановлює з’єднання.

Після встановлення з’єднання сервер починає передавати інформацію, яка звичайно є інструкціями – що і в якому вигляді повинно бути відображене на екрані монітора. Цей записаний на HTML