стандарту 10Base-2: підтримується робота сегментів тонкого коаксіального кабелю довжиною до 185 метрів на кожен порт, забезпечується до 30 мережних з'єднань на сегмент включаючи "порожні T-коннектори", якщо відбудеться порушення цілісності кабельного сегмента, цей сегмент виключається з роботи, але інша частина концентратора буде продовжувати функціонувати. Сфера застосування концентраторів даного типу - модернізація старих мереж стандарту 10Base2 з метою підвищення їхньої надійності, модернізація мереж, що досягли обмежень на застосування репітерів і не потребуючих частих змін.
10/100Hub-и з'явилися останнім часом. Якщо просто читати рекламу на них, то можна "потрапити в засідку". Справа в тім, що Hub не вміє буферузувати пакети, а тому не вміє погоджувати різні швидкості. Тому, якщо до такому hub-у підключена хоча б одна станція стандарту 10Base-T, те всі порти будуть працювати на швидкості 10. По слухах, вже існують hub-ы, що підтримують дві швидкості одночасно. Я таких не зустрічав, але вважаю, що в цьому випадку словом "hub" виробник називає деякий проміжний пристрій (щось середнє між hub-ом і switch-ом), як, наприклад, MicroLAN фірми .
Redundant link. Концентратори середнього класу і SNMP-керовані концентратори підтримують один надлишковий зв'язок (redundant link) на кожен концентратор для створення резервних зв'язок (back up link) між будь-якими двома концентраторами. Це забезпечує відказостійкість мережі на апаратному рівні. Резервний зв'язок являє собою окремий кабель, змонтований між двома концентраторами. Використовуючи консольний порт концентратора, треба просто задати конфігурацію основного каналу зв'язку і резервного каналу зв'язку одного з концентраторів. Резервний канал зв'язку автоматично деблокується при відмовленні основного каналу зв'язку двох концентраторів. Не дивлячись на те, що концентратор може контролювати тільки один резервний зв'язок, він може знаходитися на вилученому кінці одного резервного зв'язку і на контролюючому кінці резервного зв'язку з іншим концентратором! Після усунення несправності на основному кабельному сегменті, основний зв'язок автоматично не відновить роботу. Для поновлення роботи головного зв'язку прийдеться використовувати консоль чи концентратора натиснути кнопку Reset (виключити/уключити) на концентраторі.
Зв'язувальний біт у концентраторів являє собою періодичний імпульс тривалістю 100 нс, що посилається через кожні 16 мс. Він не впливає на трафік мережі. Зв'язувальний біт посилається в той період, коли мережа не передає дані. Ця функція здійснює поточний контроль схоронності UTP каналу. Дану функцію варто використовувати у всіх можливих випадках і блокувати її тільки тоді, коли до порту концентратора приєднується пристрій, що не підтримує її, наприклад, устаткування типу HP StarLAN 10.
Забезпечення таємності в мережах, побудованих з використанням концентраторів, досить невдячне заняття, тому що Hub по визначенню є широкомовним пристроєм. Але, при необхідності, Вам можуть бути доступні наступні засоби: блокування невикористовуваних портів, установка пароля на консольний порт, установка шифрування інформації на кожнім з портів (деякі моделі мають цю можливість).
Висновки.
Отже, як бачимо, вибір у концентраторах досить широкий. Кожний з видів має свої позитивні сторони і недоліки. Правильний підбір концентраторів дозволяє зекономити кошти, покращити роботи мереж як локального так і регіонального характеру.
Можна прогнозувати, що вже найближчим часом концентратори будуть удосконалюватися і поєднуватися з близькими технологічними пристроями, які пропонує сучасний прогрес.
Використана література:
Мякішев В.С.Сучасна техніка і життя. – К., 2001.
Комп’ютерні технології в ХХІ столітті. – К., 2002.
Салащенко І.С. Інформатика і комп’ютерні технології. – К., 2002.