-комірника

-касирів

-завідуючих цехів

-завідуючого виробництвом | інша:

-директора

-заступника директора

-головного бухгалтера

-адміністратора

-завідуючого складом

7 | За об’єктом | за якістю товару

за трудомісткістю

за параметрами інфраструктури ринку | за організаційно-технічним рівнем виробництва

за рівнем соціально розвитку колективу

8 | За формою передачі | вербальна (словесна) | невербальна

9 | За стабільністю способу передачі | умовно-постійна | умовно-змінна

10 | За способом передачі | супутникова

телефонна

електронна | письмова

тощо

11 | За режимом передачі | у нерегламентовані терміни | примусова у певні терміни

12 | За стадіями життєвого циклу товару | стадія маркетингу

стадія розробки продукції та послуг | стадія виробн6ицтва

стадія продажу

13 | По відношенню об’єкта управління до суб’єкта | між підприємством і зовнішнім середовищем

між підрозділами всередині підприємства по горизонталі та вертикалі | між керівником та виконавцем

неформальні комунікації

14 | За позиції об’єктивного відображення дійсності | достовірна | недостовірна (неякісна)

15 | За ознакою насиченості | корисна | некорисна

16 | За функціями управління | планова (техніко-економічна і планово-виробнича) | облікова

аналітична

17 | З позиції впливу економічної інформації на джерело | активна | пасивна

18 | За належністю до сфери виробництва | матеріального виробництва | нематеріального виробництва

19 | За галузями народного господарства | харчової промисловості

легкової промисловості | хімічної промисловості

тощо

20 | За стадіями управління | прогнозована

планова

облікова

нормативна | інформація для аналізу

інформація для оперативного управління

21 | За стадіями виникнення | Первинна:

-виробничо-господарська

-директивна, яка в свою

чергу може бути колективна та індивідуальна | Повторна:

-проміжна

-результатна

3.Комп’ютерна форма обліку

Поняття форми обліку

Технологія обробки облікової інформації здебільшого визначається формою бухгалтерського обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосування принципу подвійного запису. Найпоширенішою паперовою формою бухгалтерського обліку в Україні є журнальна форма обліку.

Журнальна форма обліку

У своєму теоретичному варіанті журналів, тобто регістрів систематичного запису, призначених для відображення кредитових оборотів. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг або карток аналітичного обліку. На великих підприємствах для кожного журналу можуть використовуватись додаткові накопичу вальні відомості.

Суттєвим недоліком журнальної форми обліку є те, що значна частина первинної інформації при обробці відсіюється і надалі стає недоступною для аналізу.

Журнальна форма є вершиною розвитку паперових форм обліку. При належній організації документообігу вона дозволяє швидко обчислювати підсумки та готувати дані для звітності. Але, разом з тим, журнальній формі обліку притаманні ряд недоліків, що робить її незручною і непридатною для використання в сучасних ринкових умовах. Серед них – ліквідація хронологічного запису (в США, Великобританії та інших країнах хронологічний журнал ведеться обов’язково); ліквідація логічно обґрунтованих проводок за кожним первинним документом та заміна їх обліковими записами.

Комп’ютерна форма обліку має ряд відмінностей від журнальної форми, зокрема щодо наявності хронологічного журналу реєстрації господарських операцій та порядку формування підсумкової інформації.

Комп’ютерна форма обліку

В історії комп’ютерної форми обліку, в залежності від технічних засобів, що використовуються, можна виділити наступні етапи.

1.Використання перфораційних машин. Вперше новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації був розроблений в умовах застосування перфораційних обчислювальних машин в кінці 50-х років ХХ ст. Ця форма бухгалтерського обліку отримала назву таблично-перфокарткової. Вона була розроблена для підприємств, що використовували перфораційні машини, і передбачала перенесення даних із кожного документу на машинний носій – перфокартку по кожній ділянці обліку: обліку виробничих запасів, оплата праці, готової продукції тощо – складалися масиви перфокартою. Таблично-перфокарткова форма обліку за послідовністю формування даних не відрізняється від французької форми обліку і є невдалою спробою її механізації.

В основу комплексної механізації бухгалтерського обліку за табличко-перфокартковою формою був покладений принцип безперервності обробки облікової інформації на обчислювальних пристроях при повній механізації всіх облікових робіт. При цьому відбувся перерозподіл робіт, і значна частина операцій облікового процесу виконувалася персоналом обчислювального центру. Суттєва особливість цієї форми полягала в тому, що в ній поєднувалося використання двох видів нанесеної на перфокартку інформації – змінної (разової) і постійної (нормативно-довідкової). Документи про господарські операції, оформлені в пачки, перевірені і прийняті для обробки, реєстрували в спеціальному журналі приймання документів і реєстрації контрольних чисел, що був призначений для контролю за зберіганням цих документів і для перевірки повного записів в табуляторах. Зареєстровані документи передавалися на перфоратор для набивання перфокартою. Підготовлені перфокарти направлялися на обчислювальні машини, де відбувалося їх групування. Всі дані, записані за певний період, пропускалися через відповідний зчитувальний пристрій для друку інформації і підрахунку контрольних підсумків, при цьому друкувався журнал операції, який служив також контрольною машинограмою. Після перевірки інформаційних масивів друкувалися робочі машинограми, підсумки яких контролювалися перевіреними підсумками Журналу операцій. Виділялися носії з постійними даними. На підставі даних про сальдо та обороти друкувалася відомість по аналітичних рахунках.