зявиться панель інструментів редактора формул, крім того рядок меню застосування буде тимчасово замінений рядком меню редактора формул.
Внесіть необхідні зміни. Можна добавити, змінити або видалити елементи формули. Також можна змінити розмір, стиль або форматування тексту або змінити інтервали та розташування елементів.
Після закінчення роботи встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.
Вставка символів та шаблонів у формулу
Символом називається знак типу логічних символів, символів теорії множин та грецьких літер. Шаблонами називаються символи, що містять у собі декілька порожніх полів, наприклад, інтеграл або знак квадратного кореня. Для утворення дробів, інтегралів, сум і тому подібного вставте відповідний шаблон у формулу та заповніть поля.
Вставка символів або шаблонів за допомогою миші
Встановіть покажчик на кнопку символу або шаблону на панелі інструментів редактора формул та натисніть кнопку миші.
Під кнопкою зявиться палітра символів або шаблонів. Ліворуч показано приклад палітри шаблонів верхніх та нижніх індексів.
Виберіть символ або шаблон, який слід добавити у формулу та натисніть кнопку миші.
Вставка символів або шаблонів за допомогою клавіатури
Для вставки символу натисніть клавіші CTRL+SHIFT+K. Для вставки шаблону натисніть клавіші CTRL+SHIFT+T.
Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу. Наприклад, для вставки третього символу або шаблону, рахуючи зліва направо, натисніть клавішу 3.
Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу в палітрі, рахуючи зліва направо та зверху униз.
Символам та шаблонам, що зустрічаються найбільш часто, присвоєні сполучення клавіш. Докладні відомості приведені в параграфі «Використання клавіатури» цього розділу.
Переміщення курсору по формулі
Розмір та зовнішній вигляд курсору вказує на те, де зявиться новий набраний текст або вставлений символ. Горизонтальна риска курсору мигає вздовж нижнього краю поля, а вертикальна — від нижнього до верхнього країв поля.
Для розташування курсору встановіть покажчик у потрібне місце та натисніть кнопку миші.
Для переміщення курсору у формулі можна також використовувати клавіатуру (див. відповідний параграф).
Виділення елементів формули
Виділення більшості елементів відбувається так само, як і в інших застосуваннях Windows. Також в редакторі формул існують додаткові засоби виділення полів, матриць та символів, вставлених як частина шаблонів, таких як надсимвольні елементи, символи підсумовування та дужки, що розсуваються.
Для виділення використовуйте один із наступних методів.
Результат | Дія
Виділення області в формулі | Установіть курсор на початку області та, утримуючи натиснутою кнопку миші, перемістіть його по області. Якщо потрібний вираз частково знаходиться за межами вікна, установіть курсор на край вікна. Для збільшення виділеного фрагменту натискайте клавіші зі стрілками, утримуючи натиснутою клавішу SHIFT
Виділення символу в шаблоні | Натисніть клавішу CTRL. Коли покажчик перетвориться в стрілку, виділіть потрібний символ
Виділення умісту поля | Установіть покажчик усередині поля та двічі натисніть кнопку миші
Виділення матриці | Натисніть кнопку миші та перемістіть покажчик по потрібній матриці
Виділення цілої формули | Виберіть команду «Выделить все» у меню «Правка» або установіть покажчик усередині головного поля та двічі натисніть кнопку миші
Введення тексту в формулу
Для написання коротких нематематичних фраз типу «для всіх» у виразі вигляду
|xnx0|< для всіх nN
використовуйте режим стилю «Текст». В цьому режимі символи алфавіту відформатовані як звичайний текст і можна використовувати клавішу ПРОПУСК для утворення інтервалів між словами.
Установіть курсор туди, звідки слід почати введення тексту.
Виконайте одну з наступних дій:
Виберіть команду «Текст» у меню «Стиль».
Натисніть клавіші CTRL+SHIFT+E.
Введіть текст.
Для повернення до стилю «Математичний» виконайте одну з таких дій:
Виберіть команду «Математический» у меню «Стиль».
Натисніть клавіші CTRL+SHIFT+=.
Застосування стилів та шрифтів у формулах
Визначення стилів в редакторі формул
Стилі в редакторі формул можна визначати у будь-який потрібний спосіб, але, мабуть, має рацію притримуватися узгодження типів, який прийнятий в математичних публікаціях. Для багатьох стилів підходить шрифт, що використовується для основного тексту документа, це так званий основний шрифт.
«Математический». Цей стиль не містить визначення шрифту та накреслення символів. При роботі з цим стилем використовується спеціальний алгоритм для розпізнавання імен математичних функцій, наприклад, sin, log або exp. Іменам функцій присвоюється стиль «Функция», а решті літерам — стиль «Переменная».
«Текст». Цей стиль використовується, коли немає необхідності розпізнавати серед слів, що вводяться, імена функцій, змінні, вектори, матриці та інші математичні елементи. Для утворення інтервалів між словами, що мають стиль «Текст», використовується клавіша ПРОПУСК. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.
«Функция». Цей стиль використовується для написання абревіатур стандартних математичних функцій, наприклад, sin та log. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.
«Переменная». Цей стиль використовується для символів, що позначають змінні та константи. Має сенс придати стилю «Переменная» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, та має курсивне накреслення.
«Греческие буквы (строчные)». Цей стиль використовується для написання малих грецьких літер. Для цього застосовується шрифт Symbol, звичайно з курсивним накресленням.
«Греческие буквы (прописные)». Цей стиль використовується для написання великих грецьких літер. Звичайно для цього застосовується шрифт Symbol.
«Символ». Цей стиль використовується для математичних операторів типу + або =, для символів суми, інтеграла та інших спеціальних символів. При застосуванні редактора формул необхідно, щоб цьому стилю був присвоєний шрифт Symbol.
«Матрица-вектор». Цей стиль використовується для символів, що позначають матриці або вектори. Для цього стилю можна застосовувати шрифт, що співпадає з шрифтом стилю «Переменная», та має напівжирне накреслення.
«Число». Цей стиль застосовується до цифр від 0 до 9. Це присвоєння робиться автоматично, тобто цей стиль не можна присвоїти виділеному фрагменту. Для чисел використовується
