1. Взаємопов'язаними (так, що має бути за-безпечена повна й узгоджена інформація про предметну область).

2. Інтегрованими (за умови мінімальної над-мірності, необхідної для забезпечення взаємопо-в'язаності файлів).

3. Незалежними (логічно та фізично від про-грам, у яких вони використовуються, і від про-цесів, у яких вони підтримуються).

4. Мати єдину централізовану програму управ-ління, що забезпечує логічну незалежність про-грам від даних, що знаходяться у файлах.

Наведемо означення основних понять, які по-в'язані з розглянутою концепцією.

Базою даних (БД)—називається поіменована сукупність даних, з тією мінімальною надмірніс-тю, що необхідна для взаємопов'язаності даних, яка адекватно відображає стан об'єктів та їхні відношення у розглядуваній предметній області.

Більш повне і точне означення бази даних бу-ло наведено в [ 1 ]:

"Базу даних можна визначити як сукупність взаємопов'язаних даних за наявності такої міні-мальної надмірності, що допускає їхнє викорис-тання оптимальним способом для одного або кількох додатків; дані запам'ятовуються таким чином, щоб вони були незалежними від про-грам, що використовують ці дані, а також для пошуку даних у базі даних застосовується єди-ний керований спосіб. Дані структуруються та-ким чином, щоб була забезпечена можливість подальшого нарощування додатків".

Системою управління базами даних (СУБД)— називається сукупність мовних і про-грамних засобів, призначених для створення, управління і сумісного використання БД багать-ма користувачами (програмами).

Банк даних (БнД)— система програмних, лінгвістичних, інформаційних, організаційних і технічних засобів, призначених для централі-зованого накопичення і колективного використання даних. Поняття банка даних аналогічне поняттю АІС, побудованої на основі єдиної БД.

Бази даних є новим кроком у розвитку засо-бів обробки даних, що сприяв подальшому роз-ширенню галузей застосування ЕОМ і сприяв кращому використанню даних у сфері управлін-ня й прийняття рішень.

Основними ви-могами до баз даних та систем управління ними є:

1. Можливість представлення адекватних ре-альній предметній області структур даних (по-будова адекватної інформаційної моделі предме-тної області).

2. Простота та малі витрати ресурсів на розви-ток системи (швидка і дешева модифікація ста-рих та розробка нових програмних додатків у рамках автоматизованої інформаційної системи).

3. Простота та оперативність доступу до да-них, можливість пошуку інформації різними методами.

4. Можливість одночасного ефективного об-слуговування великої кількості користувачів.

5. Можливість використання у розподілених обчислювальних мережах ЕОМ.

6. Забезпечення режиму розмежованого до-ступу до даних і програм та виключення можли-вості їхнього несанкціонованого застосування.

7. Забезпечення представлення даних корис-тувачам (людям або програмам) у вигляді, зруч-ному для їхнього подальшого застосування.

8. Забезпечення необхідної продуктивності розв'язування задач при обмежених витратах ресурсів ЕОМ.

9. Забезпечення захисту інформації у БД від збоїв і відмов у роботі технічних засобів та поми-лок користувачів.

Основними перева-гами застосування БД та СУБД під час реаліза-ції на їхній основі АІС є:

1. Скорочення зайвої надмірності даних, що зберігаються. Дані, що використовуються кілько-ма програмами, інтегруються і зберігаються в од-ному місці. Надмірність даних є, вона мінімальна та необхідна тільки для забезпечення взаємо-зв'язку різних даних певної предметної області.

2. Усувається суперечливість даних. Вона мо-же виникати, якщо ті самі дані, що використову-ються різними програмами подаються декілька разів, і якщо у разі необхідності їхньої зміни не всі копії відновлені. Зрозуміло, що за відсутності над-мірності суперечливість неможлива принципово.

3. Дані, що зберігаються, використовуються спільно. Це надає можливість розробляти нові програмні додатки над вже існуючою базою даних із мінімальними затратами.

4. Забезпечується більш простий, швидкий і дешевий розвиток автоматизованих систем за рахунок забезпечення логічної взаємної незалежності програм і даних у БД.

5. Спрощується підтримка цілісності (адекватності та узгодженості) даних.

6. Забезпечується можливість швидкого на дання даних на нестандартні (заздалегідь непередбачені) запити користувачів без додаткової розробки прикладних програм.

7. Створюється можливість комплексної оптимізації параметрів АІС. Це можливе завдяки централізованому управлінню базою даних, за якого можна так структурувати і розміщувати дані, щоб для найважливіших (пріоритетних) програм них додатків забезпечити найшвидший доступ.

8. У разі централізованого управління базою даних спрощується стандартизація та уніфікація представлення даних у АІС.

Основними недоліками, з якими можуть зустрітися користувачі та розробники програмного забезпечення під час застосування БД та СУБД, є:

1. Додаткові витрати ресурсів (оперативної та зовнішньої пам'яті, загальної продуктивності ЕОМ) під час розміщення і роботи СУБД.

2. Додаткові витрати на встановлення і підтримку СУБД у робочому стані.

3. Необхідність кваліфікованого персоналу) для централізованого управління базою даних (адміністрації бази даних).

4. Додаткові накладні витрати (плата за гнуч-кість). Швидкодія прикладної програми, що вза-ємодіє з БД, нижча ніж для однієї окремо взятої аналогічної програми, що працює зі своїми фай-лами (однак це невірно для великого числа взає-мопов'язаних за даними програмних додатків).

Висновок. Таким чином, використання БД та СУБД щодо створення великих потужних АІС, що включають велику кількість взаємопов'яза-них програмних додатків, безперечно дає суттє-ві переваги порівняно з варіантами створення таких самих АІС на основі файлових систем.

Однак, для окремих програмних додатків (не-великої кількості непов'язаних або слабко по-в'язаних програм), або програм, що виконують специфічні прикладні функції та мало пов'язані з обробкою великих обсягів даних, використан-ня потужних СУБД може виявитися малоефек-тивним тому, що вимагає додаткових затрат ча-су і коштів. Вибір доцільних варіантів реалізації системи обробки даних повинен здійснюватися на основі комплексного системного підходу під час їхнього проектування.

Література

1. Мартин Дж. Организация баз данных в вычислите-льных системах.—М.:Мир,1980.

2. Тиори Т., Фрай Дж. Проектирование структур баз данных: В 2-х кн.—М.:Мир, 1985.

3. Четвериков В.Н. и др. Базы и банки данных.— М.: