Архівний файл може використовуватися тільки після того, як він буде відновлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію виконують або ті самі архіватори, або окремі програми, які називають роз-архіваторами.

До числа найвідоміших та широко використовуваних архіваторів (роз-архіваторів) слід віднести: PKZIP.EXE, PKUNZIP.EXE, ARJ.EXE, PKPAK.EXE, PKUNPAK.EXE, LHA.EXE.

Усі ці програми запускаються з командного рядка DOS. Як приклад розглянемо роботу з універсальною програмою ARJ. Команди виклику ARJ у загальному вигляді мають вигляд:

ARJ<napaмeтp>[-(sw)[-(sw).. .]]<archive-name>[(file-names)...], де:*

параметр визначає дію програми. Наприклад, а — архівація (Add), е — розархівація (Exstract), x — розархівувати файл з повним іменем (включаючи підкаталог) і т.д.;*

sw — ключ, який задає додаткову дію. Ключів може бути кілька або не бути зовсім;*

archive-name — ім'я архівного файла;*

file-names — список файлів, які архівуються або розархівуються. Коли цей параметр відсутній, при розархівуванні з архіву відновлюються всі файли, а при архівуванні в архів включаються всі файли поточного каталога. Якщо при архівуванні потрібно включити і підкаталог, то необхідно застосувати ключ -г (перед ключем завжди ставиться знак "-").

Приклади:

1. ARJ a d:\DOC\txtnov*.txt

Всі файли поточного каталогу з розширенням txt архівуються і створюється архівний файл з іменем txtnov.arj, який розташований у каталозі DOC диска d. Якщо в імені архіву не указують шлях D:\DOC, то архів розташовується в поточному каталозі.

При архівації імена файлів у списку також можуть бути повними, тобто у них може бути показано шлях.

2. ARJ e prog.arj

Архів prog, ar j розархівується в поточному каталозі, де він сам і знаходиться.

Докладна інформація про роботу з архіваторами (розархіваторами) є у технічній документації на них. Досить детальну довідкову інформацію про кожну програму можна отримати з екрана монітора, якщо запустити її з командного рядка DOS без зазначення параметрів.

Широке поширення отримали програми-оболонки архіваторів, які дозволяють у зручному інтерактивному режимі працювати з архівами. Приклади таких програм: RAR, NARC, SHEZ, ARCVIEW, WINZIP та ін. Як правило, ці програми дозволяють: переглядати вміст архівних файлів (різних типів), розархівовувати файл або групу файлів, знищити файли з архіву, виводити вміст файла на екран монітора та ін.

Програми WINZIP працюють у Windows. Після запуску на екрані монітора з'являється головне вікно програми, у якому можна працювати з. архівами ZIP, ARJ, LZH та ін. Використовуючи меню і піктограми, які дублюють основні команди меню, можна не тільки розархівувати файл, але й створити нові архіви у різних форматах. На мал.5.1 показано вигляд вікна програми у режимі перегляду архіву fd4.arj. У вікні відображена повна інформація про файл архіву. Вибираючи файли у списку та користуючись меню або піктограмами, можна їх переглядати, сортувати, знищувати, розархівовувати та додавати інші файли в архів.

При виборі конкретного типу архіватора (розархіватора) керуються двома критеріями: швидкістю його роботи та коефіцієнтом упаковки (стиснення). При цьому для одних типів файлів кращим може бути один архіватор, а для інших типів файлів — інший. Так, для файлів, які містять текстову інформацію, з ряду перерахованих архіваторів кращими є ARJ і PKZIP, але розархі-вовує скоріше PKZIP.

Треба відмітити, що для архівації та розархівації файлів потрібно з клавіатури вручну вводити до десятка і більше команд, що вкрай неефективно. Ці команди можна оформити у вигляді окремої програми (такі програми називають командними файлами). У цьому випадку вся сукупність команд автоматично виконується при запуску відповідної програми.

3. Структура типового вікна

Вся робота з операційною системою Windows-9 5 та її .додатками проходить у вікнах. Як правило, всі вікна, які використовуються, типові і відповідають визначеному стандарту. Цього стандарту строго дотримуються розробники програмних продуктів для Windows-95,

Розглянемо детальніше структуру типового вікна. Для цього на робочому столі двічі клацнемо вказівкою миші по піктограмі Мой компьютер. При цьому відкривається вікно, яке показано на мал. 8.3.

Вікно вміщує рядок заголовка, у якому виводиться ім'я папки, додатку, документа, які в нього завантажено. Ліворуч від імені знаходиться кнопка піктограма, при натискуванні на яку відкривається системне меню управління вікном. Це меню використовують у випадку, коли користувач бажає управляти вікном за допомогою клавіатури. При роботі з мишею це меню звичайно не використовують.

У правій частині рядка заголовка розміщені три кнопки управління вікном. Кнопка Згорнути В дозволяє згорнути вікно в піктограму, розташовану на панелі завдань. Для відкриття вікна досить клацнути по цій піктограмі мишею.

Кнопка Розгорнути чи Відновити може виконувати дві функції. В разі її натискання вікно розкривається на весь екран, а кнопка набирає вигляду Якщо тепер клацнути по ній мишею, то вікно набере початкового вигляду.

Кнопка Закрити забезпечує повне закриття вікна і відповідно самого додатку, з яким працює користувач. Нижче рядка заголовка .розміщується рядок меню. Для конкретних додатків у цьому рядку можуть бути набагато більше меню, але ці чотири — Файл, Правка, Вид, "?" — присутні завжди.

Меню Файл використовують для роботи з дисками, папками, файлами та ярликами. Залежно від типу вибраного об'єкта, може змінюватися перелік команд цього меню.

Меню Правка найчастіше використовують для вибору (відмітки) об'єктів, а також їх редагування. .

Меню Вид призначено для зміни параметрів перегляду інформації у вікні. Для зміни вигляду інформації необхідно вибрати один з пунктів меню: Крупные значки, Мелкие значки, Список або Таблица. Два перших пункти забезпечують подачу всіх об'єктів у вигляді піктограм. Команда Список дозволяє розмістити