РЕФЕРАТ

на тему:

Елементи розвивального навчання у викладанні інформатики

ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

У ВИКЛАДАННІ ІНФОРМАТИКИ

План

1. На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є ал-горитмізація.

2. Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань.

3. Виконання кожної лабораторної роботи за-вершується її захистом.

4. Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт

5. Протягом усього курсу вивчення інформа-тики учні беруть участь у семінарських занят-тях із творчими доповідями

6. Використання навчально-контролюючих програм

Для подальшого розвитку обдарованого учня необхідно створення відповідних умов, оточую-чого середовища. Таким середовищем можуть бу-ти умови, створені учневі вдома або в школі (іде-ально, коли ці два фактори співпадають). Дуже рідкісними є випадки, коли обдарованість учнів розвивається сам на сам, без сторонньої підтрим-ки (це вже ознаки таланту). Можна констатувати факт, що обдарованість є результатом поєднання наступних трьох характеристик: а) інтелектуаль-них здібностей, що перевищують середній рівень; б) творчого підходу; в) наполегливості.

Саме означеним вище оточуючим середови-щем для обдарованих дітей є учнівський та пе-дагогічний колективи нашого ліцею. Одним з напрямків розвитку творчості учнів є викорис-тання обчислювальної техніки в навчальному та позанавчальному процесі.

У нашому ліцеї вивчення інформатики веде-ться за авторською програмою, рекомендованою Міністерством освіти України до використання у Чернівецькому міському ліцеї №1 від 25 черв-ня 1998 року та орієнтованою на всі три відді-лення ліцею [4]. її метою є розвиток творчості учнів під час вивчення предмета. У процесі створення цієї програми було враховано специфіку профільності кожного класу. Перша частина програми враховує всі основні вимоги держав-ної програми. Друга — розрахована на поглиб-лення знань у тому чи іншому напрямку. Це до-зволяє "прив'язати" інформатику до майбутньої спеціальності кожного ліцеїста, показати її при-кладне значення [1].

Однією з методологічних умов технології навчання, яка забезпечує управління процесом розвитку знань і різноманітних властивостей осо-бистості учня в навчальному процесі, є організа-ція самостійної навчальної діяльності учнів з розв'язання цілої низки індивідуальних проблем-них завдань. Власна пошуково-творча діяльність учнів супроводжується розвитком мотивації навчально-пізнавальної діяльності та підготов-кою до вибору професії; послідовним "введенням" учнів у ситуації розв'язування складних творчих завдань, допомогою в оволодінні необхідними навичками навчальної праці та вольовими діями; "співтворчістю" і формулюючим діалогом учите-лів і учнів у процесі розв'язування завдань, роз-витком більш загальних умінь і т.п., більш склад-них структур розумової діяльності [3].

Інформатика, на наш погляд, як ніякий ін-ший предмет спонукає до використання мето-дик розвивального навчання. Програма з інфор-матики, за якою працює педколектив Чернівець-кого міського ліцею №1, використовує такі ме-тодики проблемного навчання.

1. На першому етапі вивчення базової частини курсу інформатики центральною складовою є ал-горитмізація. На практичних заняттях, а їх біль-шість у курсі алгоритмізації, відбувається почат-ковий розбір завдань на рівні алгоритму з наступ-ним самостійним доведенням його до необхідного результату. Основна увага на цьому кроці приді-ляється не формальній реалізації алгоритму, а за-стосуванню різноманітних оптимізацій на рівні використання пам'яті комп'ютера, швидкодії ро-боти алгоритму, тексту програми. Можна весь процес роботи учня над алгоритмом поділити на такі етапи: а) аналіз алгоритму, вибір методу для його реалізації; б) реалізація алгоритму мовою програмування; в) тестування створеної програми.

Останній етап є чи не найважливішим у разі неформального підходу до виконання завдання. Лише реалізація творчих здібностей учня за до-помогою вчителя дозволяє першому розвивати свої логічні здібності, підготуватися до продов-ження виконання навчальної програми.

2. Наступний етап програми передбачає реалізацію учнями знань, набутих на першому кро-ці вивчення предмета. Для цього передбачено виконання ними великої кількості лаборатор-них робіт, звітність у вигляді письмових та ус-них заліків. Виконання лабораторних робіт пе-редбачає самостійну реалізацію сформульова-них завдань за допомогою відомих класичних алгоритмів. Саме не формальність під час вивчення теми, а розуміння її прикладного зна-чення ставиться на перше місце.

3. Виконання кожної лабораторної роботи за-вершується її захистом, тобто кожен учень по-винен довести самостійність виконання даної роботи і її глибоке розуміння. Захист заверше-них лабораторних робіт розвиває в учнів потен-ційні можливості до наукового діалогу уміння грамотно і лаконічно сформулювати, висловити та захистити свою думку.

4. Ще однією формою розвитку самостійності учнів у процесі вивчення предмета, їх творчого підходу до цього процесу є написання курсових робіт. Ця форма роботи дуже високо цінується са-мими ліцеїстами. Захист курсових робіт перетво-рюється у справжнє наукове дійство як для уч-нів, які виконували ці роботи, так і для всього лі-цею. Але за цим фіналом стоїть дуже копітка ро-бота учнів, викладачів-інформатиків, усіх тих викладачів ліцею, які консультують виконавців робіт з тих чи інших питань. Адже теми курсових робіт стосуються різноманітних напрямків дослі-дження фізичних, математичних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших проблем. Виконання і захист курсових робіт—це перший, але впевнений крок учнів у велику науку.

5. Протягом усього курсу вивчення інформа-тики учні беруть участь у семінарських занят-тях із творчими доповідями. Цей вид проведен-ня уроку не меншою мірою спонукає їх до само-стійного підбору та огляду існуючої інформації за обраною тематикою.

6. Використання навчально-контролюючих програм, реалізованих за всіма вимогами до та-кого типу програм, має сенс не тільки на уроках з інших предметів шкільного компоненту, а й на уроках інформатики. Контролюючі програми, які використовують елементи випадковості під час виведення запитань, дозволяють контролю-вати учня не лише на рівні тестів, а й на рівні вве-дення власних відповідей, привчають учнів до са-мостійності мислення, знімають психологічний бар'єр "учень-учитель". Навчально-контролюючі програми можна вважати підготовкою учня до самостійної, творчої реалізації своїх здібностей.

Підсумовуючи сказане,