З історії розвитку інформаційних технологій в Україні
Поняття "інформаційні технології" (ІТ) з'яви-лося не так давно, їхніми прабатьками були електронні обчислювальні машини, створені в се-редині XX століття. Вони, у свою чергу, породили "Computer Science" - науку про комп'ютери та "Informatigue" -інформатику. Перше поняття ви-никло в США, друге - в Європі. По суті вони озна-чали одне й те ж - обширну галузь теоретичних і прикладних знань, пов'язаних з отриманням, збе-реженням, обробкою, передаванням і використан-ням інформації. Саме вони і стали базою для розви-тку та становлення ІТ.
Перші кроки на шляху до сучасних інформацій-них технологій в Україні були зроблені в першій по-ловині XX століття. На жаль, вони до останнього ча-су залишалися "білими плямами" в історії розвитку цього важливого напрямку науки і техніки.
"Білі плями" - це події, винаходи, відкриття, які протягом довгого часу в силу певних причин залишаються невідомими або забутими, їх від-криття іноді значно змінює усталені уявлення про історію тієї чи тієї науки або напрямку в техніці та роль учених в їх розвитку. Світова історія ІТ не є виключенням, у тому числі й та її частина, що сто-сується України.
У квітні 1914 року за чотири місяці до початку Першої світової війни професор Харківського тех-нологічного інституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання Московського Політехніч-ного музею приїхав до Москви й прочитав лекцію "Пізнання і мислення". Лекція супроводжувалася демонстрацією створеної професором "машини ло-гічного мислення", здатної механічно здійснювати прості логічні висновки на основі початкових сми-слових посилань.
Лекція мала великий резонанс. Присутній на ній професор А.Н.Соков відгукнувся статтею з провідчою назвою "Мисляча машина" (журнал "Навколо світу", №18, 1914 р.), у якій написав: "Якщо ми маємо арифмометри, що додають, відні-мають, множать мільйонні числа поворотом важе-ля, то, очевидно, час вимагає мати логічну маши-ну, здатну робити логічні висновки й умовиводи одним натискуванням відповідних клавіш. Це збе-реже масу часу, залишивши людині область твор-чості, гіпотез, фантазії, натхнення - душу життя".
Нагадаємо, що в 1914 р., коли була опублікована стаття, геніальному англійському математикові Алану Тьюрінгу, який опублікував у 1947 р. статтю "Думаюча машина. Еретична теорія", а в 1950 р. другу "Чи може машина мислити?", йшов другий рік.
"Машина логічного мислення" О.М. Щукарьова являла собою ящик висотою 40 см, довжиною 25 см і шириною 20 см. У машині знаходились 16 штанг, що приводилися в рух натисненням кнопок, розмі-щених на панелі введення початкових даних (смис-лових посилань). Кнопки діяли на штанги, ті на сві-тлове табло, де висвічувався (словами) кінцевий результат (логічні висновки із заданих смислових посилань).
О.М.Щукарьов народився в 1864 р. в Москві в сім'ї державного чиновника. Закінчив Московсь-кий університет. У 1909р. захистив докторську дисертацію. У 1911 р. його запросили до Харківсь-кого технологічного інституту на посаду професора хімії. Наступні 25 років його педагогічної і творчої діяльності були пов'язані з цим інститутом.
Крім хімії його зацікавили питання логіки мис-лення. Приїзд до Харкова відіграв велику роль у його житті. Це пов'язано з тим, що в Харківському університеті багато років працював відомий профе-сор П.Д. Хрущов (1849-1909). За спеціальністю він був хіміком і захоплювався проблемою мислен-ня та методологією науки. Ще в 1897 р. він прочи-тав для професорсько-викладацького складу Хар-ківського університету курс лекцій з теорії мис-лення та елементів логіки. Очевидно саме в цей час у нього виникла ідея відтворити "логічне піані-но" - машину, винайдену в 1870 р. англійським математиком В.С. Джевансом (1835-1882), книж-ка якого "Основи науки" в 1881 р. була перекладе-на на російську мову і, можливо, була відома П.Д. Хрущову. Окрім того за матеріалами книжки про-фесором математики Одеського університету І.В.Слішинським у 1893 р. була опублікована стаття "Логічна машина Джевонса".
Джевонс не надавав своєму винаходу практич-ного значення. "Логічне піаніно" трактувалось і використовувалось тільки як навчальний посібник під час викладання курсу логіки. Очевидно, що професор П.Д. Хрущов, відтворивши машину Джевонса (на початку 900-х років чи трохи рані-ше), мав намір використовувати її як навчальний посібник під час своїх лекцій з логіки та мислення. Після смерті П.Д.Хрущова його дружина переда-ла машину Харківському університету.
О.М. Щукарьов вів велику просвітницьку робо-ту, виступав з лекціями на тему пізнання і мислен-ня в багатьох містах України, Москві та Петербур-зі. Спочатку він демонстрував машину, створену Хрущовим, а потім - сконструйовану ним самим. У своїй статті він повідомляє: "Я зробив спробу побудувати трохи видозмінений екземпляр, увівши до конструкції Джевонса деякі вдосконалення. Удосконалення ці, до речі, не носили принципово-го характеру. Я просто надав інструменту дещо ме-нші розміри, зробив його весь із металу й усунув деякі конструктивні дефекти, яких у приладі Джевонса, слід зізнатися, було досить багато. Деяким подальшим кроком вперед було під'єднання до ін-струмента особливого світлового екрана, на який передається робота машини, і на якому результати мислення з'являються не в умовно-буквенній фор-мі, як на самій машині Джевонса, а у звичайній словесній формі".
Проте, головне, що зробив Щукарьов, полягало в тому, що він, на відміну від Джевонса і Хрущова, бачив у машині не тільки навчальний посібник, а представляв її своїм слухачам як технічний засіб механізації формалізованих сторін мислення. Статтю "Механізація мислення. Машина Джевон-са" він розпочинає зі згадки історії розвитку техні-чних засобів для рахунку: абак, сумуюча машина Паскаля, арифметичний прилад Лейбніця, лога-рифмічну лінійку та аналогові диференціюючі ма-шини для розв'язування рівнянь. Механізація формалізованих логічних процесів розглядається ним як наступний крок у
