Підводячи підсумок, можна сказати, що В.Є. Ла-шкарьов є піонером інформаційних технологій в Україні, у бувшому Радянському Союзі в галузі тех-нології компонентів (транзисторної елементної ба-зи) засобів обчислювальної техніки. Цілком справе-дливо вважати його й одним з перших у світі осново-положників транзисторної мікроелектроніки.

Сергій Олексійович Лебедєв народився 2 листо-пада 1902 р. у Нижньому Новгороді в сім'ї вчителів. Закінчив у 1928 р. Вище технічне училище ім. Баумана в Москві, де й залишився працювати виклада-чем, а також став молодшим науковим співробітни-ком у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Усе його творче життя ділиться на два періоди, перший пов'язаний з діяльністю в галузі енергети-ки, а другий - повністю відданий справі комп'ютеробудування: створення ЕОМ та налагодження їх серійного виробництва. Між цими двома періода-ми стоять п'ять років (1946-1951 рр.), проведених Лебедєвим у Києві, куди його запросили на посаду директора Інституту електротехніки НАН Украї-ни, і де згодом була створена перша ЕОМ.

У грудні 1976 р. відбулося засідання Вченої ради Інституту кібернетики НАН України, присвячене 25-річчю введення в регулярну експлуатацію пер-шої на континентальній частині Європи Малої еле-ктронної лічильної машини МЕСМ, створеної в Інс-титуті електротехніки НАН України під керівниц-твом Сергія Олексійовича Лебедєва (1902-1974).

Виступаючи на засіданні, директор інституту академік В.М. Глушков так оцінив творчий вклад творця МЕСМ: "Незалежно від зарубіжних учених С.О. Лебедєв розробив принципи будови ЕОМ з програмою, що зберігається в пам'яті. Під його ке-рівництвом була створена перша на континенталь-ній частині Європи ЕОМ, за короткі строки були розв'язані важливі науково-технічні задачі, чим було покладено початок радянській школі програ-мування. Опис МЕСМ став першим підручником у країні з обчислювальної техніки. МЕСМ стала про-тотипом Великої електронної лічильної машини БЕСМ. Лабораторія С.О.Лебедєва стала організа-ційним зародком Обчислювального центру - зго-дом Інституту кібернетики НАН України.

Твердження В.М. Глушкова про те, що С.О. Ле-бедєв незалежно від учених Заходу розробив прин-ципи будови ЕОМ з програмою, що зберігається в пам'яті, являється принципово важливим. Саме збереження програми в оперативній пам'яті стало завершальним кроком у розвитку перших ЕОМ. На Заході цей крок пов'язується з Джоном фон Нейма-ном. Оскільки висловлення В.М. Глушкова підтвер-джується низкою архівних документів і спогадами людей, близьких до С.О. Лебедєва, можна ствер-джувати, що цей крок слід пов'язувати не лише з ім'ям Джона фон Неймана, але й С.О. Лебедєва.

Згідно протоколу №1 засідання закритої Вченої ради Інституту електротехніки та Інституту тепло-енергетики АН УРСР від 8 січня 1951 р. С.О. Лебе-дєв, відповідаючи на задані йому запитання після до-повіді про МЕСМ, сказав: "Я маю дані на 18 машин, розроблених американцями, ці дані носять характер реклами, без будь-яких відомостей, як машини побу-довані... Використати закордонний досвід важко, оскільки опубліковані відомості досить скупі".

У короткій записці, поданій до Ради з коорди-нації АН СРСР на початку 1957 р., С.О. Лебедєв констатує: "У 1948-1949 рр. мною були розроблені основні принципи будови подібних машин.

Ураховуючи їх виключне значення для народ-ного господарства, а також відсутність у Союзі якого-небудь досвіду їх побудови та експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити ма-лу електронну лічильну машину, на якій можна було б досліджувати принципи будови, перевірити методику рішення окремих задач і накопичити ек-сплуатаційний досвід".

Не випадково абревіатура МЕСМ спочатку роз-шифровувалася як Модель електронної лічильної машини, і лише пізніше слово Модель було заміне-не словом Мала.

У вказаному вище протоколі С.О. Лебедєв від-значав: "За даними зарубіжної літератури проек-тування і побудова машини ведуться 5-10 років, ми хочемо здійснити побудову машини за 2 роки". Ученому вдалося виконати свій намір. На околиці Києва у Феофанії з 1948 р. у лабораторії під керів-ництвом С.О. Лебедєва розпочалися роботи зі ство-рення ЕОМ. Розробка основних елементів була проведена у 1948 р., на кінець 1949 р. було розроб-лене загальне компонування машини та принци-пові схеми її блоків. У першій половині 1950 р. ви-готовлені окремі блоки і розпочали їх налагоджен-ня у взаємозв'язку. Уже в кінці 1950 р. запрацю-вав макет МЕСМ. У грудні 1951 р. МЕСМ була прийнята державною комісією до регулярної експ-луатації. На ній, єдиній на той час, весь 1952 р. розв'язувалися найважливіші для всієї країни за-дачі того часу: фрагменти розрахунків з термояде-рних процесів, космічних польотів та ракетної тех-ніки, віддалених ліній електропередач та ін.

Досвід створення та експлуатації МЕСМ, як і пе-редбачав С.О. Лебедєв, дозволив йому за короткі строки (за наступні два роки уже в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР) ство-рити Велику електронну лічильну машину БЕСМ.

У статті "У колиски першої ЕОМ" С.О. Лебедєв назвав МЕСМ "первістком радянської обчислю-вальної техніки". Про БЕСМ Сергій Олексійович написав: "Коли машина була готова, вона нічим не поступалася американським зразкам і являла со-бою справжнє торжество ідей її творців".

Основні принципи будови МЕСМ випливають з опису машини, наявного в книжці (раніше секрет-ної) "Мала електронна лічильна машина" (автори С.О. Лебедєв, Л.Н. Дашевський, К.О.Шкабара, 1952р.):

- у машині використовується двійкова система числення;

- до складу машини входять п'ять пристроїв: арифметичний, пам'яті, управління, введення та виведення;

- обчислення здійснюються автоматично за раху-нок програми, що зберігається в пам'яті;

- до числа операцій, крім арифметичних, входять логічні операції: порівняння,