- пам'ять будується за ієрархічним принципом;

- для обчислення використовуються числові ме-тоди розв'язування задач.

У 1956 р. на конференції у Дармштадті доповідь С.О. Лебедєва про БЕСМ справила сенсацію: мало відома за межами СРСР машина була визнана са-мою швидкодіючою в Європі.

Зі спогадів сучасників слідує, що замисел ство-рити цифрову обчислювальну машину виник у вче-ного значно раніше, ніж він розпочав роботу з побу-дови МЕСМ. Професор А.В. Нетушил, який закін-чив інститут за декілька років до війни, згадує: "Ре-зультатом моїх досліджень стала кандидатська дисертація на тему: "Аналіз тригерних елементів швидкодіючих лічильників імпульсів". Із самого початку цієї роботи в 1939 р. і до її захисту С.О. Ле-бедєв з увагою і схваленням відносився до моїх до-сліджень. Він погодився стати опонентом з дисерта-ції, захист якої відбувся в кінці 1945 р. Тоді ще ніхто не підозрював, що С.О. Лебедєв починає вино-шувати ідею створення цифрових обчислюваль-них маших".

Жінка вченого А.Г. Лебедєва запам'ятала, як восени 1941 р., коли Москва поринала в тем-ряву через нальоти німе-цької авіації, чоловік надовго запирався у ван-ній кімнаті, де можна було без опасінь вклю-чати світло, і довго пи-сав незрозумілі їй одинички й нулики.А сам учений своїм колегам говорив, що якби не війна, то роботу зі створення обчислювальної машини з використанням двійкової системи числення він розпочав раніше.

Слава фон Неймана як великого вченого віді-грала свою роль - викладені ним принципи і стру-ктура ЕОМ стали називатися нейманівськими, хо-ча їх співавторами були також Мочлі й Еккерт, а С.О. Лебедєв незалежно втілив їх у МЕСМ. У той час МЕСМ була засекречена, і творчий вклад С.О. Лебедєва не був відомий західним ученим. До речі, ЕОМ МАНІАК, створена під керівництвом фон Неймана, була закінчена на рік пізніше МЕСМ.

На фоні чудових досягнень західних учених, про які ми писали в попередній статті, результати діяльності С.О. Лебедєва в галузі комп'ютеризації за наступні двадцять років (після створення МЕСМ і БЕСМ) вражають своєю масштабністю. Під його керівництвом і безпосередньою участю були ство-рені ще 18 ЕОМ, причому 15 з них випускалися ве-ликими серіями. І це за існуючої технологічної від-сталості (тоді ще невеликої). Не випадково учень С.О. Лебедєва академік В.І. Мельников відзначав: "Геніальність С.О. Лебедєва полягала в тому, що він ставив мету з врахуванням перспективи розви-тку структури майбутньої машини, умів правиль-но вибрати засоби для її реалізації стосовно до мо-жливостей вітчизняної промисловості" (УСиМ, 1976, №6). Серед розроблених під його керівницт-вом були супер-ЕОМ для обчислювальних центрів, ЕОМ для протиракетних систем та протилітакової ракетної зброї.

Його діяльність розпочалася з лампових ЕОМ, що виконують десятки тисяч операцій за секунду. На той час це були супер-ЕОМ. Створені в 1958 і 1959 рр. ЕОМ М40 та М50 виявилися самими швидкодіючими у світі. З появою напівпровідни-кових та магнітних елементів він перейшов до створення супер-ЕОМ другого покоління. Створена в 1967 р. БЕСМ-6 з продуктивністю 1 млн. опера-цій за секунду випускалася 17 років. Нею були оснащені кращі обчислювальні центри СРСР. Про те, що БЕСМ-6 зайняла гідне місце у світовому комп'ютерному будівництві говорить той факт, що Лондонський музей на-уки в 1972 р. придбав машину, щоб зберегти її для історії. Завершен-ням діяльності вченого стало створення супер-ЕОМ на інтегральних схемах, продуктивніс-тю в мільйони операцій за секунду. У крайньо-му випадку дві з них до цих пір використовую-ться в системах проти-ракетної та протиліта-кової оборони. Кожна ЕОМ була новим словом в історії обчислювальної техніки - більш продуктивна, більш надійна та зручна в експлуатації.

Генеральним принципом побудови всіх машин було розпаралелювання обчислювального процесу. В МЕСМ і БЕСМ з цією метою були використані арифметичні пристрої паралельної дії. У М20, М40, М50 додалася можливість роботи зовнішніх пристроїв паралельно з процесором. У БЕСМ-6 з'я-вився конвейєрний (або "водопровідний", як нази-вав його сам Лебедєв) спосіб виконання обчислень. У наступних ЕОМ використовувалася багато про-цесорність та ін. Кожна нова ЕОМ була результатом радикальної переробки та критичного осмислення всього нового, що з'явилося в країні і за кордоном.

Активна творча діяльність С.О.Лебедєва при-звела до створення великої наукової школи, а ке-рований ним Інститут точної механіки та обчислю-вальної техніки АН СРСР став провідним у країні й не поступався своїми досягненнями в 50—70-і роки відомій американській фірмі ІВМ.

С.О. Лебедєв та співробітники Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР, які брали участь у створенні ЕОМ, були неодноразово нагороджені урядовими нагородами. Так творець першої в Радянському Союзі ЕОМ був нагородже-ний орденами Леніна (1954, 1962, 1972), одержав звання Героя соціалістичної праці (1956), Ленінсь-ку (1966) та Державну (1969) премії СРСР, орден Жовтневої революції (1971).

Найбільш повну та всебічну характеристику ді-яльності С.О. Лебедєва дав президент НАН Украї-ни Б.Є. Патон. "Ми завжди будемо гордитися тим, що саме в Академії наук України, у нашому рідно-му Києві, розцвів талант С.О. Лебедєва як видатно-го вченого в галузі обчислювальної техніки і мате-матики, а також величезних автоматизованих сис-тем. Він поклав початок створенню в Києві чудової школи в галузі інформатики. Цю естафету підхо-пив В.М.Глушков.

Чудовою рисою Сергія Олексійовича було пік-лування про молодь, довіра до неї, доручення мо-лодим розв'язувати самі складні завдання. Цьому сприяв неабиякий педагогічний талант ученого. Багато учнів Сергія Олексійовича стали великими вченими і розвивають свої наукові школи.

Усе життя видатного вченого - це героїчний приклад служіння науці, своєму народові. С.О. Ле-бедєв завжди намагався об'єднати найвищу науку з практикою, з інженерними задачами.

Він жив і трудився