в період бурхливого розвитку електроніки, обчислювальної техніки, ракетобуду-вання, освоєння космосу й атомної енергетики. Бу-дучи патріотом своєї країни, Сергій Олексійович брав участь у найбільших проектах І.В. Курчатова, С.П. Корольова, В.М. Келдиша, що забезпечували створення щиту Батьківщини. У всіх їхніх роботах роль електронних обчислювальних машин, ство-рених Сергієм Олексійовичем, величезна.
Його видатні праці назавжди ввійдуть до скарб-ниці світової науки і техніки, а його ім'я повинно стояти поряд з іменами цих великих учених".
Виняткова скромність С.О. Лебедєва, засекреченість значної частини його робіт призвели до то-го, що в західних країнах про геніального вченого мало що відомо. У книжці американського істори-ка Дж. Лі "Комп'ютерні піонери", де наведені біль-ше 2000 біографій учених, ім'я Лебедєва відсутнє. Лише в рік його 95-річчя визнання заслуг ученого прийшло із-за кордону - він був відзначений ме-даллю Міжнародного комп'ютерного товариства, на якій відзначено: "Сергій Олексійович Лебедєв, 1903-1974. Розробник і конструктор першого ком-п'ютера в Радянському Союзі. Основоположник радянського комп' ютеробудування".
Література
1. Поваров Г.П., Петров А.Е. Русские логические машины,—М.: Кибернетика и логика, АН СССР, 1978.
2. Малиновский Б.Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине. - К.: Феникс, 1998.- 452 с.
3. Малиновский Б.Н. История вычислительной техники в лицах. - К.: Фирма "КИТ", ПТОО "А.С.К.", 1995. - 385 с.