Пристрої магнітної пам’яті  

Зовнішню пам’ять призначено для тривалого зберігання інформації і даних. Така інформація в зовнішній пам’яті зберігається після вимкнення ПК. Обсяг зовнішньої пам’яті значно більший за обсяг внутрішньої пам’яті, але вона суттєво поступається внутрішній пам’яті щодо швидкості запису та зчитування інформації.

Звичайно зовнішня пам’ять фізично реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних та оптичних дисках. Кожний з них використовується зі своїм контролером. Найчастіше використовуються два види магнітних накопичувачів на гнучких магнітних дисках (НГМД) і накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), які ще називають вінчестерами.  

Floppy Disk

Донедавна одним з найдешевших носіїв інформації в комп’ютері був гнучкий (floppy) диск (гнучка кругла лавсанова пластина з магнітним покриттям). Всередині пластини міститься отвір, за край якого механізм дисковода захоплює дискету і прокручує її всередині картриджа. Картридж містить проріз, через який головки зчитування-запису здійснюють доступ до магнітних поверхонь. Дискети були від 8 дюймів у діаметрі, у ПЕОМ застосовувалися формати 5,25” та 3,5”. Щоб запобігти забрудненню і механічним пошкодженням 5,25” диски розміщують у гнучких пластмасових конвертах, а 3,5” - у жорстких пластмасових корпусах. Дисководи для дискет розміру 5,25” установлюють і використовують здебільшого на комп’ютерах попередніх років випуску.

Перед використанням кожна дискета форматується: обидві її поверхні на магнітному рівні розбиваються на доріжки (треки), що мають вигляд концентричних кіл, кожна доріжка радіальними лініями розбивається на сектори. Сектори нумеруються, починаючи від нуля. Вздовж кожного сектора виділяються елементарні ділянки, які можуть знаходитися в стані “намагнічено” або “розмагнічено”, що відповідає збереженню двійкових кодів 1 або 0 відповідно.

Зараз використовують дискети із записами інформації на обох поверхнях (тип DS) подвійної щільності (тип DD) або високої щільності (HD). Місткість дискет: 5,25” – 1,2 Мб; 3,5” –1,44(2,88) Мб. Дисководи для дискет розміру 5,25” встановлюють і використовують на комп’ютерах попередніх років випуску.

Щоб запобігти випадковому запису, на 3,5” дискеті відкривається спеціальне віконце, а на 5,25” дискетах заклеюють спеціальний проріз.  

Hard Disk

Накопичувачі на жорсткому магнітному диску служать для роботи з дисками, які ще називають вінчестерами. Вінчестер – це кілька твердих круглих пластин, які закріплено на одному стержні й поміщено в герметичний корпус. Магнітні поверхні вінчестера форматуються, і запис інформації на них здійснюється так само, як і на звичайні дискети. Але вони мають значно більший об’єм пам’яті.

Вінчестери призначено для постійного зберігання інформації: програм ОС, пакетів програм, що часто використовується, редакторів документів, трансляторів з мов програмування та ін., що значно збільшує зручність роботи з комп’ютером.

Сучасні накопичувачі на жорстких магнітних дисках мають місткість від 1,2 Гб до 9,18 Гб, а з першого квартала 2000р. фірми ІВМ та Seagate випускають диски 70 Гб.

Швидкість запису та зчитування інформації з вінчестера в 1000-10 000 разів вища, ніж у НГМД.

Всю пам’ять на вінчестерах умовно поділено на частини, які називають логічними дисками. Усі доступні для роботи диски мають свої імена.  

Floptical (дискети з оптичним позиціонуванням)

Зручними у використанні є системи з попередньо розміщеними (за прикладом вінчестера) дискетами. До комерційного застосування доведено такий варіант: розміткою служать лазерні опіки на поверхні дискети. Місткість такої 3,5” дискети – 21 Мб. Дискетник для них може працювати й зі звичайними дискетами.

Новий стандарт floptical – на 120 Мб.  

Streamer (стример)

Стример – накопичувач на магнітних стрічках касетного типу, дешевший і достатньо поширений пристрій резервного копіювання.

Стример записує інформацію дуже великими блоками, за можливості безперервним потоком (stream). Місткість спеціальних касет для стримера – 60 Мб, 4 Гб тощо. Як стример, можна застосовувати звичайний відеомагнітофон, використовуючи спеціальний адаптер. Побутові відеокасети вміщують 1-2 Гб інформації. Такий вид запису дешевий, але повільний, щоб знайти дані, необхідно перемотувати стрічку, інколи по кілька хвилин.

У 1997р. компанія Hewlett-Packard запропонувала новий стример – SureStory DAT 24, який дає змогу записувати до 24 Гб інформації в стиснутому вигляді на цифрову аудіострічку – DAT.  

Bernolli Box ( бернуллі-бокс)

У ньому, як і у вінчестері, магнітні головки плавають на повітряній подушці, не доторкаючись поверхні . Місткість запису велика, і дискети мають велику місткість – 100 Мб. За швидкістю бернуллі-бокс порівнюється з дешевими вінчестерами. У нас ці пристрої маловідомі, продаються рідко і коштують значно дорожче, тому що фірма lomega оберігає свої патенти і завищує ціну.  

Compact Disc – Read Only Memory (компакт-диск - пам’ять тільки для читання)

Оптичні (лазерні) диски називають компакт-дисками (або дисками типу CD). Найпоширенішими є диски “тільки для читання”, тобто диски CD-ROM. Інформація на такі диски записується не з комп’ютера, а за допомогою спеціальної апаратури.

На звичайних лазерних компакт-дисках ми можемо записати інформацію у машинно-читацькому форматі – до 650 Мб. Комп’ютер може такий диск тільки читати. Перші пристрої для читання таких дисків передавали 150 Кб/с. Потім з’явилися пристрої подвійної швидкості (300 Кб/с), зараз швидкість збільшилася в 12 – 24 рази. На CD-ROM записують ігри та енциклопедії, дані з архівів тощо.  

CD-Recordable

Gjlfkmit dljcrjyfktyyz nt[yjkjus] CD-ROM призвело до появи таких пристроїв, як CD-R та CD-RW. У таких накопичувачах існує можливість запису, хоча цей процес досить тривалий. За допомогою спеціального пристрою для запису можна сформувати один CD-R диск приблизно за годину, можна дописувати інформацію. Але зберегти дані на CD-R можна лише один раз, та й у CD-RW кількість циклів обмежена. Крім того, швидкість читання оптичних дисків у кілька разів менша, ніж у магнітооптики. Однак