# мікропроцесори Intel-80486DX і DX2 застосовуються для тих задач, де потрібно висока швидкодія комп'ютера :

для файлів-серверів великих локальних мереж , для професійних видавничих , графічних чи анімаційних програм для рішення серйозних обчислювальних задач і т.д. А для користувачів постійно працюючих з комп'ютером може бути доцільне придбання комп'ютера на основі Intel-80486DX чи DX2 навіть і в тому випадку, якщо вони використовують самі звичайні програми типу Word for Windows 6.0, Excel 5.0 і т.д., оскільки ці мікропроцесори зараз коштують не набагато дорожче Intel-80386 і 80486SX,а забезпечують помітно велику продуктивність;

# мікропроцесори Pentium і розраховані на його використання системні плати поки що коштують дуже дорого тому їхній доцільно застосовувати для таких додатків, як відтворення відеозображень у реальному часі, великі задачі тривимірного проектування і моделювання, створення могутніх файлів-серверів і багатопроцесорних систем.

МАТЕМАТИЧНИЙ СПІВПРОЦЕСОР. Мікропроцесори Intel-80286 і Intel-80386 не містять спеціальних команд для роботи з числами з крапкою, що плаває. При проведенні розрахунків з такими числами кожна операція над ними моделюється за допомогою декількох десятків операцій мікропроцесора. Це сильно знижує ефективність застосування комп'ютера для наукових обчислень, при використанні машинної графіки і для інших застосувань з інтенсивним використанням чисел із крапкою, що плаває. Тому в цих випадках варто використовувати комп'ютери IBM PC із установленим математичним співпроцесором Intel-8087,Intel-80287 чи Intel-80387. Наявність співпроцесора може збільшити швидкість виконання операцій із крапкою, що плаває, у 5-15 разів. Мікропроцесори Intel-80486DX і DX2 і Pentium самі підтримують операції з крапкою, що плаває, тому при їхньому використанні математичний співпроцесор не потрібно.

ОПЕРАТИВНА ПАМ'ЯТЬ. Оперативна пам'ять комп'ютера IBM PC із процесором Intel-8088 чи Intel-8086 (наприклад IBM PC XT) може мати розмір не більш 1 Мбайта, оскільки ці мікропроцесори можуть звертатися не більш ніж до 1 Мбайта пам'яті. Ця пам'ять складається з двох частин. Перші 640 Кбайт пам'яті можуть використовуватися прикладними програмами й операційною системою. Інші адреси пам'яті ("верхня пам'ять") зарезервовані для службових цілей:

# для збереження частини операційної системи DOS, що забезпечує тестування комп'ютера, початкове завантаження операційної системи, а також виконання основних низькорівневих послуг введення-виведення;

# для передачі зображення на екран;

# для збереження різних розширень операційної системи, що поставляються разом з додатковими пристроями комп'ютера. Як правило, коли говорять про обсяг оперативної пам'яті комп'ютера, то мають на увазі саме першу її частину, що може використовуватися прикладними програмами й операційною системою. Ми теж будемо надалі надходити в такий спосіб.

КЕШ – ПАМ'ЯТЬ. Для досить швидких комп'ютерів (наприклад, на основі Intel-80386 з тактовою частотою більш 25 Мгц чи Intel-80486) необхідно забезпечити швидкий доступ до оперативної пам'яті, інакше мікропроцесор буде простоювати і швидкодія комп'ютера зменшиться. Для цього такі комп'ютери можуть оснащуватися кеш-пам'яттю тобто "зверхоперативною" пам'яттю щодо не великого обсягу (звичайно від 64 до 256 Кбайт),у якій зберігаються найбільше часто використовувані ділянки оперативної пам'яті. Кеш-пам'ять розташовується "між" мікропроцесором і оперативною пам'яттю, і при звертанні мікропроцесора до пам'яті спочатку виробляється пошук потрібних даних у кеш-пам'яті. Оскільки час доступу до кеш-пам'яті в кілька разів менше, ніж до звичайної пам'яті, а в більшості випадків необхідні мікропроцесору дані містяться в кеш-пам'яті, середній час доступу до пам'яті зменшується. Для комп'ютерів на основі Intel-80386DX чи 80486SX розмір кеш-пам'яті в 64 Кбайт є задовільним,128 Кбайт — цілком достатнім. Комп'ютери на основі Intel-80486DX і DX2 звичайно оснащуються кеш-пам'яттю ємністю 256 Кбайт.

МОНІТОРИ. Монітор (дисплей) комп'ютера IBM PC призначений для висновку на екран текстової і графічної інформації. Монітори бувають кольоровими і монохромними. Вони можуть працювати в одному з двох режимів: текстовому і графічному.

ТЕКСТОВИЙ РЕЖИМ. У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки — знакомісця, найчастіше на 25 рядків по 80 символів (знакомісць).У кожне знакомісце може бути виведений один з 256 заздалегідь заданих символів. У число цих символів входять великі і малі латинські букви, цифри, символи, а також псевдографічні символи, використовувані для висновку на екран таблиць і діаграм, побудови рамок навколо ділянок екрана і т.д.

ГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ. Графічний режим монітора призначений для висновку на екран графіків малюнків і т.д. Зрозуміло, у цьому режимі можна також виводити і текстову інформацію у виді різних написів, причому ці написи можуть мати довільний шрифт, розмір букв і т.д.

У графічному режимі екран монітора складається з крапок, кожна з який може бути темної чи світлий на монохромних чи моніторах одного з декількох квітів — на кольоровому. Кількість крапок по горизонталі і вертикалі називається здатністю монітора, що дозволяє, у даному режимі. Варто помітити, що здатність яка дозволяє не залежить від розміру екрана монітора, подібно тому як і великий так і маленький телевізори мають на екрані 625 рядків розгорнення зображення.

ЧАСТО ВИКОРИСТОВУВАНІ МОНІТОРИ. Найбільш широке поширення в комп'ютері IBM PC одержали монітори типів MDA, CGA, Hercules, EGA і VGA.

В даний час монітори MDA і CGA використовуються вже дуже рідко, тому що вони не володіють належною здатністю, що дозволяє, що приводить до швидкого стомлення очей. Крім того не мають