Відсутність ефективних механізмів боротьби з кіберзлочинами визначається сьогодні як одна із загроз національній безпеці нашої держави. За таких обставин Україна, як незалежна демократична держава, не може стояти осторонь від проблем протидії комп’ютерної злочинності і, зокрема, його транснаціональних форм.

Зараз триває процес реформування правової системи України. Саме цим, у першу чергу, обумовлюється актуальність питань, які розглядаються у цій статті, оскільки аналіз основних проблем боротьби з кіберзлочинами сприятиме формуванню та реалізації на практиці концепції нового Українського інформаційного законодавства, а також розробки та впровадженню термінових, ефективних заходів протидії негативним процесам інформатизації, пов’язаних з комп’ютерною злочинністю.

Розглянемо типові категорії кіберзлочинів та ті негативні наслідки, з якими суспільство зіткнулося вже сьогодні.

Інсайдери (Insiders) - особи, що мають доступ до внутрішньої інформації. Вони частіше всього настроєні негативно проти своїх роботодавців, інсайдер (працюючий або звільнений співробітник компанії) є потенційним злочинцем. Адже співробітник знайомий із тонкощами комп'ютерної системи компанії, що дозволяє йому одержати необмежений доступ з метою пошкодження системи, або з метою незаконного заволодіння інформацією, яка є власністю компанії.

Як приклад можна привести випадок, коли Національна бібліотека медичної літератури (National Library of Medicine – NLM) у США, до якої звертаються сотні тисяч практикуючих лікарів і спеціалістів в області медицини з усього світу для одержання самої свіжої інформації про захворювання, лікування, медикаменти і дозування, піддалася нападу з боку інсайдера. Інсайдер виконав несанкціонований доступ до головної системи захисту інформації, завантаживши сотні файлів, включаючи файли першорядної важливості, що відносилися до категорії “швидка допомога”, і файли програмного забезпечення, що забезпечували безперебійну роботу системи. Ці порушення призвели до значних негативних наслідків у роботі цілої системи та збитків у розмірі 25 тис. доларів. Розслідування, проведено ФБР США, встановило особу злочинця, якою виявився Монтгомері Джон Грей (Montgomery Johns Gray), який був програмістом NLM і чий доступ у комп'ютерну систему був анульований компанією після його звільнення. Він вчинив злом через “чорний вхід”, який він створив у програмному коді. Йому було пред'явлено ордер на обшук його комп’ютера, і за загрозу суспільній безпеці він був заарештований ФБР.

Хакери (Hackers) також складають велику небезпеку. Іноді вони зламують мережі просто заради гострих відчуттів або заради завоювання авторитету в хакерських колах. Але не рідко, вони зламують системи і з метою фінансової наживи та інших злодіянь. Як правило, хакери – прекрасні знавці інформаційної техніки, які мають неординарні здібності, тому їм не складно маніпулювати комп’ютерними системами на відстані: вони несанкціоновано перекачують тексти і протоколи з World Wide Web на сайти комп'ютера жертви. Злочини, при яких відбувається блокування обслуговування (DDOS атака), – ще один доказ того, що економічний саботаж цілком можливий при використанні належних та доступних програмних інструментів у мережі Internet.

Останнім часом спостерігається зростання політично мотивованих атак на вебсайти і сервери електронної пошти, котрі за прийомами виконання дублюють “хакерство”. У таких випадках група або окремі суб'єкти перенавантажують сервери електронної пошти, або стирають вебсайти для передачі політичних повідомлень. Хоч такі види порушень не призводять до пошкодження операційних систем або мережі, проте вони стають причиною збоїв роботи електронної пошти, що призводить до великих грошових витрат та блокування доступу абонентів до вебсайтів, на яких знаходиться цінна інформація. Так у 1996 році, був вчинений несанкціонований доступ до комп'ютерної системи вебсайту Міністерства юстиції США. Зловмисники знищили зміст більш 200 каталогів та розмістили сторінки з зображенням Адольфа Гітлера, свастику, сцени порнографічного характеру, тощо.

Творці вірусних програм (Virus Writers). Ще одним видом комп'ютерної злочинності є протиправне пошкодження комп'ютерної системи або мережі з метою порушення функціонування комп'ютерів або глобальних телекомунікаційних систем за допомогою вірусів. Творці таких програм складають на сьогоднішній день серйозну загрозу для користувачів. Існує дуже багато комп'ютерних вірусів таких як, наприклад, Melissa Macro Virus, Explore.Zip Worm, CIH (Chernobyl) Virus та ін. Не так давно на одній із Українських атомних станцій вірус знищив базу данник енергетичних потужностей АЕС. Аварії не сталося тільки через те, що вірус потрапив лише в систему, що дублює основну. Збитки ж завдані вірусом "I love you" по всьому світі рахують на мільярди доларів [5].

Кримінальні угруповання. Останнім часом спостерігається тенденція росту вчинення комп'ютерних злочинів кримінальними групами, що діють з метою викрадання грошових коштів, частіше всього з банківських установ.

Як приклад можна навести кримінальну справу Володимира Л. Левіна та його численних спільників, котрі незаконно здійснили переказ більш 10 млн. доларів із рахунків трьох постійних клієнтів Сіті-банку на рахунки у банках Каліфорнії, Фінляндії, Німеччини, Нідерландів, Швейцарії та Ізраїлю з червня по жовтень 1994 року. Левін, інженер-програміст з Росії, вчинив більш 40 зломів центральної банківської електронної системи платежів, використовуючи персональний комп’ютер і вкрадені ним паролі та ідентифікаційні номери. Співробітники російської телефонної компанії, що працювали із Сіті-банком, змогли простежити шлях від джерела несанкціонованих грошових переказів до спільника Левіна у Санкт-Петербурзі (Росія). Сам Левін був заарештований у березні 1995