Терористи. Терористичні організації все частіше використовують нові інформаційні технології та Internet з злочинними намірами, поповнення коштів, проведення пропаганди або передачі секретної інформації. Директор ЦРУ США Джордж Тенет, виступаючи з проблем світових загроз, заявив, що терористичні угруповання (Hizbollah, HAMAS, the Abu Nidal organization і Bin Laden's al Qa'ida) використовують комп'ютерні файли, електронну пошту та шифрування (криптографію та стеганографію) для підтримки своєї протиправної діяльності. Хоча терористи ще не застосовували кіберзброю по призначенню, але вони використовують нові інформаційні технології і досягнення комп'ютерного прогресу – це вже сигнал про небезпеку. Кібертероризм, під яким розуміється використання сучасних інформаційних технологій і в першу чергу Internet, коли така зброя застосовується з метою пошкодження важливих державних інфраструктур (таких як енергетична, транспортна, урядова) – у недалекому майбутньому може стати реальною загрозою для національної безпеки нашої держави.

Іноземні розвідувальні служби. Не дивно, що іноземні спецслужби вже давно використовують кібероснащення як один з засобів здійснення своєї шпигунської діяльності, як зручний засіб одержання доступу до державних секретів і конфеденційної інформації іншої держави. На жаль деякі держави вже розробляють доктрину ведення війни електронними засобами, для цього створюються комп'ютерні програми і розробляється відповідне обладнання.

У розглянутих видах кіберзлочинів комп'ютери використовуються як знаряддя і як мета злочину, але комп'ютери знайшли застосування в більш традиційних категоріях злочинів.

Шахрайство в (за допомогою) Internet. Використання Internet з метою шахрайства є, мабуть, сьогодні одним із найпоширеніших видів кіберзлочинів, з яким вже зіштовхнулися як приватні так і державні структури усього світу. Тому дуже важливо, щоб правоохоронні органи вивчили природу цих злочинів і боролися б із зловмисниками їх же зброєю – Internet. Internet – це досконалий інструмент у руках шахраїв завдяки наявності величезної аудиторії користувачів і можливості зберігання анонімності. Маючи певний досвід, будь-хто, знаходячись у своїй власній квартир або офісі, може знайти ефективний засіб обману через Internet, а сама глобальна інформаційна мережа стала благодатним середовищем для розвитку різноманітного роду злочинності. За даними Північноамериканської Асоціації (North American Securities Administrators Association) збитки від шахрайств через Internet у США, складають приблизно 10 млрд. доларів щорічно (1 млн. доларів в годину) [7]. Характерним прикладом таких злочинів може бути випадок, коли 7 квітня 1999 року відвідувачі сайту фінансових новин компанії “Yahoo,Inc”, виявили сенсаційне повідомлення. Оголошення, передане по електронній пошті у розділі "Buyout News", повідомляло, що телекомунікаційна компанія “PairGain” в м.Тьюстині, Каліфорнія, переходить у володіння однієї з ізраїльських компаній, також повідомлялося, що подробиці угоди можна дізнатися на вебсайті Bloomberg News Service. Ця новина поширилася з неймовірною швидкістю і акції компанії, що продавалися, злетіли в ціні більш, ніж на 30 %. Обсяг продаж зріс майже в 7 разів. Проблема була тільки в тому, що угода – це обман, і вебсайт, на якому з'явилася ця інформація, не був Bloomberg's-вебсайтом, а був теж підробкою. Коли істина виявилася, ціни на акції різко впали, що призвело до великих фінансових втрат багатьох вкладників, які купили акції по штучно завищених цінах [8].

Права інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність – це рушійна сила світового економічного прогресу у новому 21 столітті. Неліцензійна продукція (піратство) загрожує економіці та суспільній безпеці тому, що здебільшого не відповідає ніяким стандартам якості. Зростаючий відсоток випуску низькоякісної піратської продукції зачепив і мережу Internet, де створено десятки тисяч вебсайтів виключно для поширення піратських матеріалів. Сьогодні вживаються заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні з метою забезпечення конституційних прав громадян на захист інтелектуальної власності, сприятливих умов для створення об’єктів інтелектуальної власності [9].

Як висновок, хочеться ще раз підкреслити, що проблема боротьби з комп’ютерними злочинами – це комплексна проблема. Злочини у галузі використання інформаційних технологій не піддаються результативному розслідуванню тими засобами і заходами, що були ефективні у минулому столітті, коли інформатизація нашого суспільства тільки починалась. Закони повинні сьогодні відповідати тим вимогам, що пред’являє сучасний рівень розвитку технологій, щоб відправлення правосуддя відбувалося у незалежності від того, чи був такий злочин вчинений за допомогою звичайних засобів або персонального засобу супутникового зв’язку та мережі Internet.

Пріоритетним напрямком є також організація взаємодії і координація зусиль правоохоронних органів, спецслужб, судової системи, забезпечення їх необхідною матеріально-технічною базою. Не секрет, що взаємодія відповідних органів на сьогоднішній день в основному зводиться до епізодичного обміну інформацією щодо ситуації у сфері комп’ютерних злочинів, ознайомленням з наказами, положеннями та інструкціями. На жаль, ще немає самого головного - цілісної державної системи відстеження обстановки у сфері забезпечення інформаційної безпеки щодо прийняття рішень по виявленню і протидії комп’ютерним злочинам. Відсутній також і механізм ефективної взаємодії правоохоронної системи України з правоохоронними органами закордонних країн, що здійснюють боротьбу з комп’ютерними злочинами. Більше того, вирішення цієї проблеми, неможливе без забезпечення висококваліфікованими кадрами. На жаль, на сьогоднішній день правоохоронні органи, суди і прокуратури ще не мають у своєму розпорядженні достатню кількість фахівців, здатних оперативно виявляти та розслідувати комп’ютерні злочини. Тому створення цілісної системи навчання, підготовки і перепідготовки фахівців щодо боротьби з комп’ютерними