На рисунку 10 показані типові приклади дії операції Розрахунки.

Тут ліворуч показані вихідні вирази, що піддаються символьним перетворенням, а праворуч — результат цих перетворень.

Операція Розрахунки одна з самих потужних. Як видно з рисунка , вона дозволяє в символьному виді обчислювати суми (і добутки) рядів, похідні і невизначені інтеграли, виконувати символьні і чисельні операції з матрицями.

Ця операція містить підменю. Команда Символьні тут найбільш важлива. Призначення інших команд очевидно: вони потрібні, якщо результат потрібно одержати у формі комплексного чи дійсного числа. Наприклад, якщо ви хочете замість числа одержати 3.141..., використовуйте команду З коми, що… плаває... У режимі символьних обчислень результат може перевершувати машинну нескінченність системи — див. приклад на обчислення ехр(1000.0) на Малюнку 10. При цьому число точних значущих цифр результату практично не обмежене (чи, точніше кажучи, залежить від ємності ОЗУ).

Рисунок . Розкладання функції в ряд Тейлора

Операція Розкласти на складові... повертає розкладання в ряд Тейлора виразу щодо виділеної змінної з заданим по запиті числом членів ряду n (число визначається по ступенях ряду). За замовчуванням задане п = 6. У розкладанні вказується залишкова погрішність розкладання. На рисунку 11 представлене застосування цієї операції для розкладання функції . Мінімальна погрішність виходить при малих х (див. графічне представлення функції і її ряду).

2.6. Оператори обчислення границь функцій

Для обчислення границь функцій у систему введений символьний оператор limit. Крім введення зі складальної панелі Матаналіз, його в трьох формах можна ввести натисканням наступних комбінацій клавіш:

[Ctrl] L — введення шаблона оператора обчислення границь функції при х, що прямує до заданого значення,

[Ctrl] A — введення шаблона обчислення границі функції ліворуч від заданої точки,

[Ctrl] B — введення шаблона обчислення границі функції праворуч від заданої точки.

На рисунку 12 показані приклади обчислення границі. При обчисленні границі потрібно заповнити шаблони, що входять у головний шаблон для обчислення меж, а потім ввести функцію, ім'я змінної, по якій шукається границя , і значення змінної — аргументу функції.

Рисунок . Обчислення границі

Для одержання результату встановіть після блоку обчислення границі стрільцю з вістрям, спрямованим вправо. Границя (якщо вона існує) буде обчислена і з'явиться в шаблоні у вістря стрілки. Якщо функція не має границі, замість результату з'явиться напис Undefine.

2.7. Завдання операторів користувача

Ще одна екзотична можливість, властива новим версіям системи MathCAD, — завдання нових операторів користувача. Такий оператор задається практично так само, як функція користувача, але замість імені вибирається який-небудь придатний знак. Наприклад, можна задати оператор розподілу у виді:

- завдання нового оператора розподілу;

— застосування функції розподілу;

— застосування нового оператора розподілу.

При зовнішній простоті такого завдання тут є проблеми. Вбудовані в систему оператори не можна перевизначити. Тому набір доступних знаків для позначення нових операторів обмежений. Не можна задати новий оператор розподілу знаком / (він уже використаний), але можна взяти знак , оскільки цей символ системою не використовується.

Друга проблема пов'язана з введенням символу нового оператора. Скоріш за все, його прямо ввести не можна. Прийдеться скористатися типовими прийомами введення нових символів у документи Windows. Один з цих прийомів — використання додатка, що видає таблицю символів, з можливістю його експорту з цієї таблиці в документ іншого додатка (у нашому випадку — у документ MathCAD).

Можна також скористатися придатним знаком з набору MATH SYMBOL, що є в складі Шпаргалок, доступ до яких дає Ресурс Центр (? Ресурс Центр Довідковий стіл і коротке керівництво Додаткові математичні символи). На Малюнку 8 показаний такий варіант завдання нового оператора користувача. Для перетаскування знака можна скопіювати його в буфер обміну за допомогою операції Копіювати, а потім ввести в документ, використовуючи операцію Вставка.

Рисунок . Завдання оператора користувача з вибором імені з набору знаків

Після того як оператор заданий, його можна використовувати, як функцію і як оператор. Приклади показані на рисунку 13.

Для застосування нового оператора треба вивести його шаблон за допомогою панелі математичних знаків (вона також показана рисунку 13). У нашому випадку варто натиснути кнопку цієї панелі — вона виводить особливий шаблон виду   . Введіть операнди, наприклад 6 і 3 у крайні прямокутники, а символ оператора — у середній. Поставивши після цієї конструкції знак рівності, побачите результат — число 2.

Можна задати й інші оператори, наприклад, для роботи з одним операндом. Так, ви можете задати оператор для перерахування значення температури по шкалі Цельсію для того, щоб визначити відповідне йому значення по шкалі Фаренгейта, у такий спосіб

Потім, використовуючи кнопку складальної панелі символів відношень, можна виконувати операцію перерахування у виді.

Є області математики і фізики, де завдання нових операторів необхідно, оскільки є частиною специфічної мови їхнього опису.