Бази даних можна відкривати в декількох робочих областях. Робочі області цифрами, або буквими, або псевдонімом відкритої в роьочій області бази даних. В будьякий момент часу активною є лише одна робоча область. Щоб перейти в іншу роьочу область задається команда Select з номером, або відповідною буквою чи псевдонімом робочої області.

Наприклад: Select 1;

Select A;

Select igor.

Якщо псевдонім не задано то псевдонімом вважається ім’я бази даних. Певдоніми використовуються при роботі з декількома базами даних. Якщо потрібно звернутися до поля не активної бази даних то це здійснюється таким чином <псевдонім> . ( ) <ім’я поля>

Зауваження: в даному випадку перед іменем поля задається або . або

Виконання команд файлу здійснюється по команді

DO <імяPRG-файла> [WITH<списак параметрів>] [IN<файл>]

With – в цій операції перераховується список фактичних параметрів.

IN<файл>- дозволяє виконати процедуру в заданому програмному файлі.

Командний файл буде працювати до тих пір поки не зустрінеться команда: RETURN, CANCSEL, QUIT, або не досягне кінця файла.

RETURN – управління передається у викликаючу програму.

CANSEL – управління передається в командне вікно.

QUIT – управління передаєтьося в операційну систему.

Створення команд здійснюється командою: modify command <ім’я файлу> [noedit] [window<вікно 1>] [in window<вікно 2>: in screen] [save] – відкриває вікно текстового редактора для створення програмного файлу. В цьому вікні записується командний файл, а для закриття файлу зі збереженням достатньо натиснути ctrl+w.

Якщо потрібно командний файл відредагувати то знову задають команду modify command і відкрив вікно знаявною інформацією.

Noedit – не допускає модефікації тексту у вікні редагування.

Window <вікно 1> - командне вікно приймає параметри вікна 1.

In window <вікно 2> - командне вікно відкривається у вікні 2.

In screen – на екрані.

Save – командне вікно зберігається на екрані після виходу з допомогою ctrl+w.

У FoxPro є можливість задавати коментарі. Рядок коментаря починається з * , якщо комнтар слідує після команди то перед ним ставиться &&.

Наприклад : * перехід в іншу робочу область:

Select 6 && 6 робоча область.

Створення, відкриття і копіювання баз даних.

Команда створення баз даних.

Create [<ім’я бази даних >:?] – якщо задано ім’я бази даних то буде створена база даних з заданим ім’ям, якщо ж задано ? то система виведе діалогове вікно в, якому потрібно задати ім’я створювальної бази даних.

Зауваження: процес створення бази даних по команді create аналогічний створенню бази даних з допомогою команди меню file/new.

Щоб працювати з вікнами бази даних її потрібно відкрити, це здійснюється командою use[<ім’я бази даних>:?][in <робоча область>][index<список індексних файлів>][alias<псевдонім>] [noupdate]

Use без параметрів закриває відкриту базу даних в активній робочій області.

Ім’я бази даних – відкривається баз баних ззаданим ім’ям , якщо ж задано ? то система виведе діалогове вікно для вибору бази даних яку потрібно відкрити.

In <рообоча область> - задає номмер робочої області в якій відкриється база даних.

index<список індексних файлів> - будуть підключатися до даної БД створені раніше індексні файли.

Alias<псевдонім> - задає псевдонім.

Noupdate – БД не доступна для змін.

Приклад: use a.dbf in 2 index a1.idx alias gr26 –в другій робочій області буде відкрита БД a.dbf до неї індексний файл a1.idx, БД надається псевдонім gr26.

Use a.dbf In2 INDEX a1.idx ALIAS gr26 – в другій робочій області буде відкрита база даних a.dbf, до неї підключиться індексний файл a1.idx, базі даних надається псевдонім gr26.

USE c.dbf – відкриття бази даних с.dbf.

USE x.dbf IN 5 ALIAS y – у 5 робочій області біде відкрита база даних x.dbf, їй надається псевдонім у

Для того щоб одержати повідомлення про відкриту базу даних в заданій робочій області використовують функцію DBF([< робоча область>])

Наприклад: dbf (4) – функція поверне ім’я бази даних яка відкрита в 4 робочій області.

?dbf() – на екран виведеться ім’я бази даних, яка знаходиться в активній робочій область.

Щоб вивести результат на екран потрібно задати знак питання.

Зміна і модифікація структури бази даних здійснюється командою modifi structure. Копіювання структури бази даних задається команвдою copy structure to <ім’я файла>[fields<список полів>] – по заданій команді створюється порожня база даних з вказаним іменем. Структура копіюється з відкритої бази даних в активній робочій області. Якщо задано fields то в структуру будуть копіюватися лише поля зі списку.

Приклад: use a.dbf

Copy structure to g .dbf fields pr,im

в цьому фрагменті структура бази даних f.dbf копіюється в g .dbf при чому копіюються лише поля pr та im.

USE k.dbf

COPY STRUCTURE TO c.dbf - структура бази даних k.dbf копіюється в c.dbf

USE peta.dbf

COPY STRUCTURE TO lubchik.dbf FIELDS pr, im, rn – структура бази даних peta.dbf копіюється в базу даних ludchik.dbf , при чому копіюються лише поля pr, im та rn

USE u.dbf

COPY STRUCTURE TO r.dbf FIELDS st, bl – структура бази даних u.dbf копіюється в базу даних r.dbf , при чому копіюються лише поля st та bl

Зауваження: після виконання, команда copy... активною залишається стара база даних.

Редагування та перегляд баз даних

При роботі з базами даних часто виникає завдвння встановити вказівника на певний запис у базі даних, для цього використовують команду:

GO:GOTO [RECORD] N:TOP:BOTTOM[IN<робоча область>] – дана команда встановлює прихований вказівник на заданий запис взаданій робочій області, якщо робоча область не задана то береться до уваги активна робоча область.

Приклад: go record n встановлює вказівник на запис зномером

go n n

go top – вставляє прихований вказівник на початок бази даних

go bottom - вставляє прихований вказівник в кінець.

Для переміщення вказівника по