Система файлів MS DOS
Так як процес рахування дуже складний і потребує значних затрат часу, люди здавна шукали машини, які звільнили б їх від цієї роботи. Ось чому з'явились комп'ютери (а їхнім предком була рахівниця — так, так, 10 паличок і 10 кісточок на кожній паличці) і разом з ними всі проблеми сучасної "комп'ютерної" людини. Однією з основних проблем була (і залишається) проблема зберігання даних. Дані зберігаються на магнітних носіях інформації (наприклад, дисках, стрічках). Щоб доступ до цих даних був швидким, вони повинні бути якимось чином впорядковані. Раціональне впорядкування даних являється необхідною умовою, яке повинно бути виконано, щоб дані взагалі були доступними, так як без впорядкування і розумного накопичення інформації ні комп'ютер, ні людина не справляться з цим завданням. Люди, навіть коли вони користуються традиційними методами, роблять записи більш-менш впорядкованими — зошити, рядки на листках, систематичний запис сторінок — це елементи систематизації інформації, з якими ми знайомі з шкільної парти.
Електронні дані також повинні бути записані на дисках у впорядкованому вигляді, а механізми такого впорядкування стають доступними з допомогою операційної системи. Дані розташовуються у вигляді певної структури, елементи якої являють собою систему файлів. Іншими словами, дані — це матеріали, які посилаються "на склад" (ним є диск) для їх зберігання і наступного користування в майбутньому. Ці матеріали (дані) пакуються в пачки, коробки і розкладаються на полицях в конкретних складських приміщеннях.
Всі користувачі, усвідомлюючи це чи ні, користуються елементами системи файлів, тому дуже важливо ознайомитися з нею і вміти виконувати на її основі — само собою розумно — основні операції. З елементами системи файлів ми зустрічаємося завжди, коли користуємося диском, наприклад, запускаємо програму, відкриваємо документ у WORD, зберігаємо документ.
Кожна розумно організована система файлів базується на двох елементах: каталогах (підкаталогах) і файлах. Системи файлів, які опираються на механізми підкаталогів, вже давно закріпилися в інформатиці і малоймовірно, що коли-небудь з'явиться система, яка не буде використовувати підкаталоги. Цими системами користуються також Windows i DOS.
Система Windows, незважаючи на всю дружелюбність графічного інтерфейсу, не внесла нічого революційного в систему файлів. Мало того, вона ще й запозичила цю систему з DOS.
Спочатку була DOS
З комп'ютерами РС завжди була зв'язана стара, добра DOS. Зараз здається, що ця система відходить в минуле, але вона глибоко укоренилась в свідомості користувачів. Про її існування добре знають користувачі системи Windows. Відхід від DOS привів би до необхідності втрати цілого ряду програм і даних. Програми, які правильно працюють під DOS, могли б не працювати під управлінням іншої операційної системи (навіть на тому ж комп'ютері). Ні один користувач не прийняв би таку ситуацію, так як покупка нових програм — це великі затрати, і, крім того, виникла б проблема переносу даних. Користувачі швидше запропонували би працювати в старій системі, свідомо відказуючись від нової, часто набагато кращої, яка б не давала можливості користуватися накопиченими запасами — програмами і даними.
Нові операційні системи містять елементи DOS, так як виробник розуміє хід роздумів користувачів: якщо вони не зможуть користуватися старими програмами і даними, то вони не куплять нову операційну систему, незважаючи на її очевидні переваги.
Інформація та запам'ятовування
Однією з основних вимог, яку повинна задовольняти будь-яка комп'ютерна система, є необхідність запам'ятовування інформації.
Інформація — це дані любого типу, незалежно від їх призначення та способу користування.
Інформація — це персональні дані співробітників якогось підприємства, записані на диску відділу кадрів. Інформацією являється набір програм для комп'ютерного складу. Інформація — це також і файли-документи, підготовлені з допомогою текстових редакторів.
Запам'ятовування даних можна розглядувати в двох аспектах: фізичному і логічному.
З фізичної точки зору проблема заключається в записуванні на тривалий період на певному носії послідовності електричних чи магнітних сигналів, які представляють певну інформація. Важливим являється і підбір обладнання. Використання обладнання не залежить від операційної системи.
Логічна організація запам'ятовування даних (конкретна реалізація) залежить від операційної системи. В системах DOS i Windows дані зберігаються у файлах, а вони розміщуються в підкаталогах чи головному каталозі. Така логічна система запам'ятовування даних називається системою файлів.
Щоб операційна система могла "розібратися" у всій масі інформації, котра знаходиться на диску (а в наш час диски дуже об'ємні), дані повинні бути відповідним чином організовані і розміщені в каталогах. Але недостатньо записати інформацію на диск. Щоб пізніше можна було її знайти, інформацію треба якось назвати, а сама назва повинна знаходитися в списку. Коли користувач захоче отримати доступ до своїх даних, DOS перегляне список і на цій основі зможе знайти на диску місце, в якому зберігається необхідна інформація. Назв не придумує DOS, їх дає користувач. DOS тільки користується числовими номерами, які користувачу незрозумілі.
Файли, їх імена та розширення
Дані на диску записуються певними порціями, які називаються файлами (англ. file — папка, підшивка).
Файл — це набір байтів, записаних один за другим.
Файли можуть мати різну довжину, і ця довжина приводиться в байтах.
У файлах записується інформація різноманітного призначення. Існують файли, які містять виконавчі програми, набори даних, текстові файли. Наприклад, редактор текстів записаний у файлі — це файл з виконавчою програмою; набір
