Реферат

з інформатики

на тему: “Антивірусні програми”

План.

Віруси і їх класифікація.

Характеристика анти вірусної програми (Dr.Web).

Антивірусна програма (AVP).

Поняття про комп’ютерні віруси. Їх класифікація.

Що ж це за явище - "комп'ютерний вірус" (в подальшому - вірус)? Це програма, створена людиною. Жоден вірус, що "працює" на ПК, не може виникнути ні з чого. Він створюється програмістами. Вірус може знаходитись не лише у файлі, з яким переважно асоціюється поняття програми - це може бути просто сукупність машинного коду, що поширюється по комп'ютерній мережі. Але, все ж таки, у всіх випадках цей код створений людиною.

Причин створення вірусів дуже багато. Для декого віруси є їхнім бізнесом. До того ж, не тільки для авторів, але й для тих, хто з цими вірусами бореться. Для інших - це хобі. Хобі збирання вірусних колекцій і хобі написання вірусів. З останнього, до речі, починав відомий програміст, що займається саме боротьбою з вірусами - Ігор Данилов. Для третіх - створення вірусів - просто спосіб показати свій успіх і незалежність, оскільки в певних колах подібна діяльність просто необхідна для підняття престижу. Ще для когось віруси -покликання, адже бувають лікарі за покликанням, отож, може бути і комп'ютерний лікар за покликанням. Для декого віруси служать приводом пофілософствувати на теми виникнення і розвитку "комп'ютерного життя". Віруси - це навіть стаття Кримінального кодексу.

В багатьох країнах, наприклад, тільки за написання шкідливої програми можливе позбавлення волі терміном до п'яти років, а подекуди і більше. Та для більшості користувачів комп'ютерні віруси - це щоденний головний біль, причина порушень в роботі комп'ютера - ворог номер один.

Вірус - це програма, хоча деякі початківці до цього часу про це не знають. І, очевидно, що шкодити вона може лише програмне, але ніяк не апаратно. Страшні казки про віруси, які вбивають і позбавляють розуму користувачів за допомогою виведення на екран смертельної кольорової гами, були і залишаються тільки казками. Так само вірус не може пошкодити жодного пристрою ПК. Отже, не потрібно при виході з ладу певного вузла ПК шукати причину у вірусах. Не існувало, не існує і не з'явиться такий вірус, який би фізично пошкодив апаратну частину ПК. Про це потрібно завжди пам'ятати. Єдина непряма шкода, яку може завдати вірус апаратній частині ПК - перепрограмувати BIOS. Наприклад, вірус Win95.CIH (відомий також під назвою "Чорнобиль", завдяки високій активізації своєї діяльності 26 квітня, в день аварії на ЧАЕС), що в кінці 90-х років приніс справжню епідемію в комп'ютерний світ.

Отже однією із характеристик комп'ютерного вірусу є його здатність наносити шкоду програмному забезпеченню ПК. Але це не єдина характеристика вірусів, адже існують віруси, які не займаються нічим, крім саморозмноження.

Основною характеристикою будь-якого комп'ютерного вірусу є здатність копіювати себе. Навіть якщо програма взагалі не приносить ніякої шкоди, тільки розмножує себе - це вже вірус. І навпаки, якщо програма робить велику шкоду для програмного забезпечення, але не копіює себе - така програма вірусом не вважається.

Отже можна сформулювати визначення.

Комп'ютерний вірус - це спеціально створена програма або сукупність машинного коду, яка здатна розмножуватись і, як правило, виконує на ПК певні деструктивні дії.

Перші комп'ютерні віруси з'явились на початку 80-х років. Поняття "комп'ютерний вірус" вперше ввів відомий англійський програміст Фред Коуен. Цей термін прозвучав у вересні 1984 році на конференції з безпеки інформації, яка проходила в США. Він провів ряд експериментів на системі VAX11/750, що працювала під ОС Unix. Вірус був імплантований на початок утиліти VD і протягом ЗО хвилин йому надавались права "суперюзера". В експерименті вірус проявив надзвичайно високий ступінь розмноження (півсекунди на одне зараження).

Хоча, потрібно відмітити, що ідея саморозмноження своїм корінням сягає в далекі 50-ті роки, її досліджував ще в 1951 році один із засновників теоретичних принципів ЕОМ Джон фон Нейман. *

системні файли, тобто файли 10. SYS і MSDOS. SYS. Це досить небезпечно, оскільки вони, як і у випадку зараження блоків початкового завантаження дисків, починають діяти при кожному завантаженні ПК.

Як правило, кожна конкретна різновидність вірусу може заразити тільки один або два типи файлів. На даний час частіше всього зустрічаються макровіруси, тоді як в 90-ті роки найпоширенішими були віруси, що заражали СОМ-файли, а на другому місці - ЕХЕ-файли.

На сьогодні відомі десятки тисяч вірусів, які в цілому мають конкретну класифікацію. Спробуємо детальніше розглянути основні групи, на які поділяються комп'ютерні віруси.

І. Поділ вірусів за середовищем їх розповсюдження:*

Завантажувальні віруси - це найбільш небезпечна група вірусів, що заражають Boot Record та Master Boot Record логічних та фізичних дисків. Про ці віруси ми вже говорили попередньо.*

Файлові віруси. Ці віруси поширюються, заражаючи файли різних типів, як вже було сказано, - найчастіше це виконуючі файли та файли оверлеїв. До цієї групи слід також віднести макровіруси, хоч інколи їх виділяють як окремий клас вірусів.*

Завантажувально-файлові віруси здатні вразити як код завантажувальних секторів, так і код файлів, як правило системних.*

Віруси сімейства Dir використовують інформацію про файлову структуру та вміст каталогів (див. попередній матеріал).*

Multipartition - віруси можуть вражати одночасно виконуючі файли, boot - сектор, MBR, FAT і каталоги і є найбільш небезпечними, особливо, якщо вони ще й володіють поліаморфними властивостями і елементами невидимості.*

Мережеві віруси - це віруси, що поширюються як сукупність машинного коду в комп'ютерних мережах.*

Поштові віруси - на