Для цього потрібно зокрема: забезпечити ефективну систему через існуючі мережі комутації з інтегрованими можливостями для організації зв’язку між абонентами; досягнути на основі стандартів високої здатності до взаємодії внутрішніх та зовнішніх систем; використовувати найновіші технології зв’язку (супутниковий, волоконно-оптичні канали та інші); розробляти шлюзи для нових видів послуг в широкомасштабних і локальних мережах для кращої організації та високої швидкості проведення.
Вибрана тактика ціноутворення повинна бути динамічною і відображати, як порівняльну значимість окремих послуг для різних користувачів, так і диференційну оцінку для різних категорій споживачів з точки зору їх значимості для постачальників послуг. Повинна бути розроблена гнучка система для визначення відношення між платою за встановлення обладнання - фіксованою платою і платою за користування – поточною оплатою.
Забезпечення прибутку від основного бізнесу буде збільшуватися при укріпленні фінансового стану організації, що зумовлюватиме проведення агресивнішої політики, яка буде проявлятися в зменшенні норми дивідендів, збільшенні оборотності капіталу, залучення капіталовкладень в інші сфери діяльності; продаж окремих елементів мереж у власність споживачам.
Організаційна структура повинна узгоджуватися з новими напрямками діяльності для чого необхідно активніше проводити підприємницьку діяльність, що пов’язано з певним ризиком, але може принести бажані результати. Разом з цим організація повинна враховувати інтереси співвласників мереж колективного користування і споживачів. Не, так давно була запропонована нова концепція системи управління - “управління прикладними процесами“, яка включає та інтегрує традиційні функції: управління проектуванням мереж, ринковою та виробничою діяльністю. Необхідність такої концентрації диктується швидким поширенням високошвидкісних здатних до взаємодії мереж для передачі інформаційних продуктів. У цьому випадку виникає ряд труднощів, пов’язаних з набором і підготовкою кадрів, до яких повинні пред’являтися такі вимоги, як наявність свіжих ідей, майстерність та перспективне мислення.
Стан з наданням послуг зв’язку в Україні.
Розвиток інформаційного ринку в Україні має деякі відмінності від тих процесів, що трохи раніше відбувалися на Заході. В даний час на Заході поступово проводиться процес комерціалізації систем комп'ютерного зв'язку, що раніше використовувалися науковими колами. Це цілком природний процес, оскільки без комерціалізації цих мереж важко уявити, як можна забезпечити доступ до комерційних баз даних користувачу, що під’єднаний до цих мереж. В Україні мережні утворення, що з'являються, інвестуються винятково значним бізнесом, тому вони комерціалізовані від народження. Державні інвестиції занадто малі – більше того величина інвестицій менша від величини податків. Це означає, що в Україні зв’язок розглядається, як галузь, що поповнює бюджет, у той час, як у розвинутих країнах інвестиції в засоби зв'язку вкладають істотну частину бюджетних витрат.
На даний час в Україні послуги телекомунікацій не відіграють значної ролі в інформаційному забезпеченні підприємств внаслідок відсутності повноцінних інформаційних продуктів, незадовільної якості вітчизняних телефонних мереж, високої вартості необхідних технічних засобів, незначного обсягу послуг, недостатньої пропускної здатності та надійності зв’язку. Процес впровадження телекомунікаційних технологій в Україні гальмується державною політикою, яка не створює передумов до збільшення інвестицій у національний інформаційний ринок.
Схеми оплати послуг зв’язку та мережних комунікацій.
Широко поширена схема оплати за надання послуг діалогового доступу до баз даних, що базується на підписці, яка передбачає внесок за початкову реєстрацію й оплату витрат ресурсів часу на під’єднання до серверу баз даних з авансуванням цих затрат. Реєстраційний внесок, як правило, невеликий і призначається швидше для стимулювання своєчасного авансування, оскільки при перевитраті авансу реєстрація анулюється. Інша форма доступу до інформаційних баз даних - разові запити в режимі OFF-LINE (наприклад, через електронну пошту), передбачає дві форми оплати:
попередню оплату, що видається за надання довідки по результатах інформаційного запиту, але це пов'язано з затримками за часом одержання інформації;
оплата за схемою “підписка - авансування - витрата авансу“.
Такі форми розрахунків за послуги - результат інфляційних запитів у країні, і тільки у випадку зміцнення грошової одиниці, напевне системи оплати інформаційних послуг будуть змінюватися у бік більшої довіри до користувача. На Заході в останні роки перевага починає віддаватися спрощеним варіантам оплати - підписці, тому що витрати на облік і ведення діловодства дуже значні. На думку деяких авторів це чимало сприяло ринковому успіху діалогового доступу до баз даних.
Тенденції розвитку інформаційного ринку в Україні та промислово розвинутих країнах.
Світові тенденції розвитку мереж комп'ютерного зв'язку відображаються на процесі розвитку вітчизняних мережних структур. Зокрема, сьогодні важливою умовою конкурентоспроможності підприємства, що працює в сфері телекомунікаційних послуг, є можливість надання користувачам можливості зв'язку з комп'ютером, що знаходиться в будь-якій точці планети. Цей факт пояснює загальну тенденцію до об’єднання в ті або інші форми різноманітних мережних структур. Цьому процесу також сприяє розвиток архітектури мереж у напрямі об'єднання більшості мереж у національні і міжнародні асоціації. Сучасні інформаційні мережі об’єднують електронні машини, виготовлені різними виробниками з різноманітними операційними системами. Це стало можливим у результаті того, що в основу моделі й архітектури мереж кладуться міжнародні стандарти, які досягають у визначений момент того ступеня повноти, що відчинила можливість їхнього сумісного використання. У результаті цього велике число виробників інформаційних технологій у всіх розвинутих країнах світу розпочали випуск різноманітних технічних і програмних засобів для глобальних та локальних мереж нового виду - відкритих мереж, що задовольняють вимогам міжнародних стандартів.
Цінність будь-якої інформаційної мережі насамперед визначається її інформаційними ресурсами, тобто знаннями, програмами, даними, що мережа надає користувачам. Ці ресурси повинні якомога ширше охоплювати ті ділянки діяльності, в яких працюють користувачі мережі. Все сучасне опрацювання інформації розраховане на використання інформаційних банків, а тому користувачі повинні мати в