Застосування інформаційних систем в управлінні
Потреби в автоматизованій обробці інформації.
Процеси проектування і побудови нових об’єктів, введення в дію нових потужностей за умови існування інформаційних систем можуть заздалегідь моделюватися, що дозволятиме вибирати оптимальні шляхи розв’язання поставлених задач. Процеси планування, управління фінансами, обліку витрат і результатів господарської діяльності за допомогою інформаційних систем можуть досягати оптимальних параметрів функціонування та розкривають можливості задіяних підрозділів для якіснішого аналізу їх функціонування. Всі ці процеси пов’язуються між собою в єдине інтегроване ціле і спрямовуються на виконання задач основної діяльності організації. Такий підхід дозволяє в діалоговому режимі здійснювати автоматизоване розв’язання задач планування, аналізу, обліку, контролю і оперативного управління. При цьому ефективно організований діалог дозволяє непрограмуючим користувачам самостійно вирішувати інформаційно-логічні та розрахункові задачі.
Особливості формування автоматизованих систем управління підприємством.
Крім бухгалтерського програмного забезпечення, на вітчизняному ринку сьогодні в достатній кількості представлені системи, орієнтовані на задачі автоматизації управління. Вартість їхнього придбання і впровадження вимірюється тисячами, десятками, а часом і сотнями тисяч доларів. Природно, що потенційних покупців таких дорогих програмних продуктів турбує закономірне питання: “Що дає автоматизація управління і, взагалі, не можна чи обійтися без неї?”.
Для цього потрібно спочатку зрозуміти відмінність програм для автоматизації обліку від програм для автоматизації управління виробництвом (автоматизована система управління виробництвом, а в західній термінології - системи планування ресурсів, ERP). Якщо вважати, що під терміном «продукція» розглядається результат підприємницької діяльності (товар або послуга), що має матеріальну або нематеріальну цінність для деякого клієнта, тоді можна стверджувати, що всі організації спрямовані на виробництво продукції. Клієнтом може бути, як просто покупець, так і партнер або субпідрядник. Сукупність внутрішніх видів діяльності підприємства, що закінчуються створенням необхідної клієнту продукції, одержала назву «бізнес-процес» (або просто «процес»). Поняття «процес» навіть більш природне для підприємства, ніж організаційна (функціональна) структура, оскільки чіткий розподіл функціональних обов'язків може бути відсутнім, але співробітники неодмінно взаємодіють один з одним для виконання замовлення. Процес завжди має початок і кінець. Наприклад, продажа починається з прийому замовлення і закінчується постачанням продукції споживачу. Подібні процеси «пронизують» функціональну структуру підприємства. І якщо остання являє собою, як би «фотографію» (моментальний знімок) організації, на якій чітко спостерігається лише розподіл відповідальності між підрозділами, тоді структура процесів нагадує «фільм», що відображає взаємодію підрозділів під час виробництва продукції. З погляду управління підприємством, «фільм» набагато наглядніший від «фотографії».
Управляти можна тільки тим, що вимірюється. Досить важко, а часом практично неможливо виміряти параметри функціональної структури. Процеси ж мають чітко оцінювані характеристики, такі як вартість, тривалість, якість, степінь задоволення клієнта, тощо. Отож, основна відмінність систем для автоматизації обліку від систем для автоматизації управління полягає в тому, що перші охоплюють всього одну функцію обліку, тоді, як другі – процес. Таким чином бізнес процеси і є предмет управлінської автоматизації.
Типи призначення автоматизованих систем управління підприємством.
Автоматизовані системи управління підприємством в першу чергу повинні охопити управління і планування виробничого процесу (де торгівлю і надання послуг також розглядається, як певний вид виробництва), тому в них закладені управлінські технології, що вже стали стандартними в міжнародній практиці. До них відносяться такі (стислий опис деяких із них можна прочитати в книзі М. X. Мескона «Основи менеджменту»):
Фінансове управління - розробка бюджету, управління проектами, управління через центри відповідальності.
Управління логістикою - ланцюжки логістики (Supply Chain Management, SCM), статистичне управління запасами (Statistical Inventory Control, SIC), планування потреби при розподілених запасах (Distribution Requirements Planning, DRP).
Управління і планування виробництва - загальні методики: об'ємно-календарне планування (Master Planning Schedule, MPS), планування потреби в матеріалах (Material Requirements Planning, MRP), планування потреби у виробничих потужностях (Capacity Requirements Planning, CRP), планування потреби у виробничих ресурсах (Manufacturing Resource Planning, MRP II), планування фінансових ресурсів (Finance Requirements Planning, FRP), управління проектами (Project Management).
Спеціальні методики - неперервне виробництво (Process management), серійне виробництво (Repetitive manufacturing), виробництво «на замовлення» (Make-To-Order, МТО), виробництво «на склад» (Manufacture-To-Stock, MTS).
Різноманітні спеціалізовані методики - управління маркетингом, управління «зовнішнім»/«внутрішнім» сервісом, методики управління якістю, методика «точно вчасно» (Just-In-Time або JIT).
Системи для автоматизації управління підприємством відрізняються і за рівнем підтримки цих методологій, і за рівнем «охоплення» бізнес процесів. Процеси в сучасних організаціях настільки багатогранні, що на сьогодні жодний програмний продукт, включаючи SAP R/3, не дозволяє охопити їх всіх. Тому системи управління часто орієнтовані на одну або декілька сфер і/або типів виробництва: серійне складальне (електроніка, машинобудування), малосерійне і дослідне (авіація, важке машинобудування), дискретне (металургія, хімія), неперервне (нафто- і газовидобуток). Є також автоматизовані системи управління підприємством для організацій, що працюють в сфері торгівлі і надання послуг, транспортних компаній. Проте розробники автоматизованих систем управління підприємством, що притримуються відкритого маркетингової політики, звичайно вказують, на які види виробництва, в першу чергу, орієнтована їхня система. Придбавши автоматизовану систему управління підприємством, організація купує не тільки програмний продукт, але і визначені методики управління підприємством. Тому, починаючи розмову про необхідність або непотрібність використання систем для автоматизації управління підприємством, фактично потрібно звернутися до питання, потрібно чи ні управляти підприємством. Але, як показує світовий досвід (а сьогодні вже і вітчизняна практика), без регулярного менеджменту, тобто добре налагодженого, документованого управління, організація не спроможна вижити в конкурентній боротьбі.
Виділяють дві домінуючі методики побудови інформаційних систем підтримки виробництва – традиційна MPR-II і JIT системи. Можна багато сперечатися про придатність тих або інших «іноземних» методик управління в