для автоматизації роботи з ними і підвищенні культури управлінської діяльності.
Друк документу.
Сучасні текстові процесори дозволяють отримувати роздрук документу у вигляді, максимально наближеному до підготовленого на екрані комп’ютера. Розрізняють підготовку тексту документу до друку і друк документу. До операцій по підготовці документу до друку відносять розбиття документу на сторінки, нумерацію сторінок, оформлення колонтитулів, попередній перегляд документу в спеціальному режимі, який дозволяє користувачу переглянути, як виглядатиме роздрукований документ, не роздруковуючи його. Сам процес друкування документу залежить від можливостей друкуючого пристрою і сервісних можливостей операційної системи по обслуговуванню друку. Сучасні текстові процесори забезпечують різноманітні додаткові можливості при роздруку документу, наприклад друк декількох копій, друк сторінок в зворотньому порядку, друк тільки окремих даних на готовому бланку документа, друк фрагменту документу або діапазону сторінок, налаштування на різні моделі прінтерів.
Додаткові можливості текстових процесорів.
Більшість текстових процесорів дозволяють включати в документ об’єкти різних форматів. Користувач може вставити в текст документу рисунки, таблиці, графічні зображення, підготовлені в інших програмних середовищах. Це забезпечується технологією зв’язування і вбудовування об’єктів OLE (Object Linking and Embedding). Технологія розроблена фірмою Microsoft для обміну даних і взаємодії різних програмних засобів. Крім технології OLE існує стандарт Open Doc, розроблений фірмою Apple, якого дотримуються більшість фірм розробників програмного забезпечення. Технологія OLE дозволяє зв’язувати і вбудовувати об’єкти. При зв’язуванні (Linking) відслідковується місцезнаходження файла-джерела зображення. При будь-якій зміні даних цього файлу OLE автоматично оновлює зв’язаний об’єкт. При вбудовуванні (Embedding) об’єкт зберігається безпосередньо у створеному документі разом з інформацією про програмний продукт, з допомогою якого він створений. Редагування вбудованого об’єкту здійснюється тим програмним засобом, яким цей об’єкт був створений. Програму, яка створює об’єкт для зв’язування чи вбудовування називають сервером, а програму, яка приймає об’єкт у свої документи - клієнтом. Основною ідеєю технології OLE є ідея документо-орієнтованої роботи.
Графічні фрагменти розташовуються в текстовому документі з допомогою використання так званих кадрів. Кадр - це область розміщення об’єктів на сторінці. Кадр є як би вікном довкола об’єкту. Важливою властивістю кадру є можливість обтікати об’єкт текстом. Сучасні системи комп’ютерної підготовки дозволяють використовувати як прямокутні кадри, так і кадри неправильної форми. Іншою важливою властивістю є здатність кадру змінювати розмір і місцезнаходження на сторінці.
Текстові процесори дозволяють автоматично розставляти впереноси в тексті документу. У такий спосіб можна зменшити порожні області при вирівнюванні по ширині або вирівняти рядки тексту у вузьких колонках. Можна дозволяє розставляти переноси в тексті як автоматично, так і примусово. В останньому випадку положення дефісів задається користувачем. Допускається також вставляти «м'які» переноси, що використовуються тільки в тих випадках, якщо слово припадає на кінець рядка, і нерозривні дефіси, що дозволяють залишати в одному рядку слово, написане через дефіс. Найкраще розставляти переноси в тексті після повного завершення його написання і редагування, тому що навіть невеличке додавання або видалення тексту в документі може зіпсувати результати розставляння переносів.
Текстові процесори дозволяють перевіряти правопис тексту документу. Існують два способи перевірки правопису:
підчас введення тексту з позначенням можливих орфографічних і граматичних помилок;
після завершення введення тексту можна перевірити документ на наявність орфографічних і граматичних помилок; виявлену помилку виправляють, після чого пошук помилок продовжується.
Більшість сучасних текстових процесорів мають засоби написання макрокоманд. Макрокоманда - це опис спеціальною мовою часто використовуваних операцій, команд і фрагментів текстів. Макрокоманди застосовуються для автоматизації часто повторюваних операцій, послідовностей команд. Можливі два способи написання макросів. Перший, найпростіший - запис, при якому кожна дія користувача записується самим текстовим процесором у вигляді інструкцій макромови. При виконанні створеної макрокоманди ці інструкції виконуються в тому порядку, в якому вони були записані. Інший спосіб - написання користувачем макрокоманди як програми дій на макромові. Цей спосіб складніший, оскільки вимагає знання синтаксису макромови, однак тільки він дозволяє розробляти спеціальні послідовності дій (наприклад, циклічне виконання операцій, розгалуження в залежності від виконання умови і т.д.), автоматичний запис яких був би неможливий.
Сучасні текстові процесори дозволяють створювати Web-сторінки на основі текстових документів. Існують два прості способи створення Web-сторінок за допомогою текстових процесорів. Можна створити нову сторінку за допомогою майстра або шаблону або перетворити існуючий документ у формат HTML, який використовується для Web-сторінок. Для створення Web-сторінки будь-яким із цих способів передбачені спеціальні панелі інструментів, команди меню і функції. Майстри Web-сторінок для спрощення процесу створення сторінки пропонуються зразки сторінок - наприклад, індивідуальні початкові сторінки, реєстраційні форми - і різноманітні стилі графічного оформлення. В заготовлені зразки потрібно ввести свій текст і встановити свої зв’язки. За бажанням роботу можна почати з порожньої Web-сторінки.
3. Тенденції розвитку систем підготовки текстових документів.
Текстові процесори - складова частина програмних комплексів.
Текстові процесори все частіше входять до складу прикладних офісних програмних комплексів нового покоління. Крім пакетів систем підготовки текстових документів до комплексу входять електронна таблиця, програма презентаційної графіки і систем керування базами даних. Наприклад, текстовий процесор WordPerfect на сьогодні не продається як автономний програмний продукт, а тільки у складі пакету Corel Office Professional 7. На ринку прикладних програмних комплексів домінують три компанії: Microsoft, Corel I Lotus. Хоча кожному комплексу властиві унікальні особливості, всі вони розвиваються за певними спільними законами. Перш за все - це повна уніфікація: спільний інтерфейс і однотипні підходи до розв’язку таких задач як управління файлами, редагування, форматування, друк, робота з електронною поштою і пошук довідкової інформації. В нових версіях продуктів класу систем підготовки