епохи. Більшість спеціалістів вважає, що не можна назвати якусь одну причину цього процесу. Скоріше це саморегулюючий або в значній мірі регульований економічний цикл, вектор взаємодії реклами, людських очікувань, технологічних досягнень і, звичайно, величезних інвестицій в інформаційні технології.
Прогнози зростання комп’ютерної техніки.
Але як довго може тривати це зростання і що очікується хоча б у найближчі десять - п'ятнадцять років? Спеціалісти прогнозують, що в 2011 році мікропроцесори Intel будуть працювати на тактовій частоті 10 тисяч МГц. При цьому число транзисторів на кожному такому процесорі досягне мільярда, а обчислювальна потужність 100 мільярдів операцій у секунду. Комп'ютер із процесором такої потужності буде коштувати як і раніше біля півтори тисяч доларів і розміщатися на столі. Вже є обнадійливі результати по вакуумній-ультрафіолетовій літографії, що дозволить значно зменшити розміри транзисторів. А в лабораторних умовах вже випробувані "балістичні" транзистори, час переключення яких порядку фемтосекунди. Найважливішим знаком змін можна вважати зниження роздрібної ціни устаткування у 1999 році до одного долара за мільйон комп'ютерних операцій в секунду. В 1989-му році ця цифра становила п'ятсот, а в 1979-му - двісті п'ятдесят тисяч доларів. Прогнозується, що через десять років цей обсяг операцій буде коштувати менше цента. З такою ж швидкістю ростуть пропускні спроможності INTERNET-мереж. Ціна міжнародних телефонних переговорів знизиться до одного цента за хвилину. І це - із сьогоднішніми оптико-волоконними магістралями, що пропускають гігабіти (109 біт) інформації в секунду. А до 2010-го року очікується таке розширення каналів, що передача інформації обсягом один терабіт (1012 біт) волоконно-оптичного зв'язку буде коштувати один цент напротязі години. При такій швидкості зв'язку всі 40 мільйонів одиниць зберігання Російської державної бібліотеки можуть бути передані за 10 хвилин у будь-яку точку нашої планети. Таким чином, сучасні процесори і широкополосні INTERNET-технології ведуть до збільшення пропускних спроможностей мереж при зменшенні експлуатаційних витрат.
Перспективи розвитку інформаційних технологій.
В 1996 році останні прогнози підтвердив Білл Гейтс: "Закон Мура, як видно, буде діяти ще років двадцять. Щоб скористатися перевагами неймовірної швидкодії на молекулярному рівні, комп'ютери повинні стати дуже маленькими, навіть мікроскопічними. Наука вже пояснила, як будувати супершвидкі комп'ютери. Поки не вистачає одного - технологічного прориву, але за цим, як показує історія, затримки не буде". В останні роки головним локомотивом закону Мура став INTERNET. Під’єднання до INTERNET переважної більшості шкіл і навіть дитячих садків розвинутих країн вже зараз готує покупців і споживачів інформаційно-комп'ютерної епохи. Основна ціль комп'ютерної індустрії - створити інформаційну магістраль, у яку поступово перетворюється INTERNET, щоб стати недорогим засобом поширення аудіо та відео інформації. Згідно останніх соціологічних дослідженнях час, що затрачається на INTERNET, користувачі віднаходять за рахунок телевізійних програм. В 1999-му році кількість проданих комп'ютерів перевищила сто мільйонів і зрівнялась із загальним числом продаж телевізорів. За прогнозами на 2001 рік комп'ютери будуть випереджати телевізори вже на 30 відсотків. Вже зараз INTERNET - основна причина купівлі персональних комп'ютерів у усьому світі. Наскільки велика його роль говорить цитата з недавнього повідомлення для преси компанії Intel: "INTERNET настільки ж важливий для бізнесу Intel сьогодні і в майбутньому, як кремній у минулому".
Значне зростання потужностей інформаційних технологій потрібне, в основному, для забезпечення можливості швидкого опрацювання якісних кольорових зображень - наприклад, для цифрового кіно і телебачення.. Давно відомо, що інформацію в картинках людина засвоює набагато охочіше і легше, ніж текстову і логічну. Візуалізація інформації потребує значних обсягів пам'яті комп’ютера і високої швидкодії.
Класифікація комп’ютерної техніки.
Класифікація комп’ютерів за внутрішньою конфігурацією чи за їх можливостями є не цілком коректною. З одного боку, внутрішня будова всіх комп’ютерів досить подібна – одні і ті ж складові. З іншого боку, динамічний науково-технічний прогрес в цій сфері унеможливлює класифікацію у відповідності за такими технічними показниками, як потужність, швидкодія, обсяг пам’яті, тощо. Справа в тім, що кожні два-три роки, як правило, межі цих параметрів зміщуються настільки, що захоплюють ділянку більш потужного класу, визначену два роки тому.
Тому сучасні засоби комп’ютерної техніки орієнтовно можна класифікувати в залежності від їх функціонального призначення наступним чином:
персональні комп’ютери;
корпоративні комп’ютери;
суперкомп’ютери.
Персональні комп’ютери.
Персональні комп’ютери - це обчислювальні системи, усі ресурси яких повністю спрямовані на забезпечення функціонування одного робочого місця користувача. Це найбагаточисельніший клас засобів обчислювальної техніки, в складі якого можна виділити персональні комп’ютери IBM PC і сумісні з ними, а також персональні комп’ютери Macintosh фірми Apple. Їх типова структура включає такі складові: системний блок, монітор та зовнішні засоби вводу -виводу інформації, до яких відносяться клавіатура, мишка. До комп’ютера можуть підключатися периферійні пристрої різного функціонального призначення (для збирання, накопичення, збері-гання, виведення і передавання інформації). Одні периферійні при-строї призначені для встановлення взаємодії з зовнішнім носієм інформації яка передається і зберігається, інші — для встанов-лення взаємодії комп’ютера з технічними об'єктами. До перших належать: клавіатура і монітор ЕОМ, графопобудовувач, аналізатори мови та синтезатори, принтери, сканери для зчитування друкованих текстів. До пристроїв другого типу належать: пристрої зв'язку з автомати-кою технологічного обладнання (станків з ЧПУ, автоматичних лі-ній) і транспортно-складського обладнання з контрольно-вимірю-вальною апаратурою, пристроями мережного зв'язку з іншими ЕОМ, модеми (пристрої для передачі та прийому даних по телефонній ме-режі), пристрої записування-зчитування даних у штриховому коді. В свою чергу системний блок складається з процесора (та в деяких випадках співпроцесора для спеціалізованих обчислень), оперативної пам’яті, відеокарточки для роботи з монітором, вінчестера, пристроїв зчитування електронної інформації з дискет