База зони для підмережі 12 показано на ілюстрації 3.6.6. Відповідні glue записи в базі данних їх батьківської зони показано на ілюстрації 3.6.6.

;

; the 12.76.149.in-addr.arpa domain.

@ IN SOA {

niels.physics.groucho.edu.

hostmaster.niels.physics.groucho.edu.

233 360000 3600 3600000 3600

}

2 IN PTR otto.physics.groucho.edu.

4 IN PTR quark.physics.groucho.edu.

5 IN PTR down.physics.groucho.edu.

6 IN PTR strange.physics.groucho.edu.

Ілюстрація 7. Частина файлу named.rev для підмережі 12.

;

; the 76.149.in-addr.arpa domain.

@ IN SOA {

vax12.gcc.groucho.edu.

hostmaster.vax12.gcc.groucho.edu.

233 360000 3600 3600000 3600

}

...

; subnet 4: Mathematics Dept.

1.4 IN PTR sophus.maths.groucho.edu.

17.4 IN PTR erdos.maths.groucho.edu.

23.4 IN PTR gauss.maths.groucho.edu.

...

; subnet 12: Physics Dept, separate zone

12 IN NS niels.physics.groucho.edu.

IN NS gauss.maths.groucho.edu.

niels.physics.groucho.edu. IN A 149.76.12.1

gauss.maths.groucho.edu. IN A 149.76.4.23

...

Ілюстрація 8. Частина файлу named.rev для мережі 149.76.

Одним важливим наслідком є те що зони можуть бути створені лишень як супернабори IP мереж, і, що більш важливо, що їх мережеві маски повинні вирівнюватись на границю байта. Всі підмережі в Університеті Groucho Marx мають маски 255.255.255.0, і тому для кожної з них може бути створена зона in-addr.arpa. Однак якщо мережева маска має значення 255.255.255.128, то створення зон для підмережі 149.76.12.128 було б неможливим - неіснує ніякої можливості повідомити DNS що домен 149.76.149.in-addr.apra розділений на дві зони, з назвами хостів що розташовані від 1 до 127 та від 128 до 255 відповідно.

4. Конфігурування апаратного забезпечення мережі

4.1 Пристрої, драйвери, та інше

До цих пір ми дуже мало говорили про мережеві інтерфейси та загальні проблеми TCP/IP, але що ж дійсно відбувається коли мережевий код ядра пробує доступитись до апаратної частини ? Для цього ми повинні трохи поговорити відносно концепції інтрфейсів та драйверів.

Спочатку, звичайно, існують безпосередньо апаратні засоби ЕОМ, для прикладу - карта Ethernet : це пластина з епоксидної смоли з великою кількістю маленьких чипів з незрозумілими номерами на них що знаходиться в гнізді вашого PC. Це - те що ми називаємо пристроєм.

Для того щоб ви могли використовувати карту Ethernet в ядрі Linux повинні бути представлені спеціальні функції які розуміють яким чином звертатись до пристрою. Ці функції називаються драйверами пристрою. Linux, наприклад, має драйвери пристроїв для кількох марок карт Ethernet які мають подібний набір функцій. Ці драйвери відомі як ``Becker Series Drivers'' і названі так за іменем їх автора Donald Becker. Іншим прикладом є драйвер D-Link який працює з кишеньковим адаптером D-Link що під'єднується через парарлельний порт.

Але що ж ми маємо на увазі коли говоримо що драйвер ``handles'' прострій? Давайте повернемось до вищезгаданої карти Ethernet. Драйвер повинен бути здатним зв'язатись з картою що дозволяє передавати команди та данні пристрою і в той же час карта повинна перадавати драйверу всі отримані данні.

В PC, цей зв'язок здійснюється через область пам'яті вводу-виводу яка розміщується на розташованих на платі регістрах. Всі команди та данні які ядро посилае карті повинні пройти через ці регістри. Пам'ять вводу-виводу повинна бути описана початковою (стартовою) чи базвовою адресою. Типововими базовими адресами карт Ethernet є 0x300 або 0x360.

Звичайно, ви не повинні хвилюватись відносно будь-яких проблем апаратних засобів ЕОМ типу базового адресу, так як під час завантаження ядро робить спробу розпізнати місцезнаходження карти. Це називається autoprobing і означає що ядро читає декілька місцезнаходжень пам'яті та порівнює зчитані данні з тими що були би при наявній Ethernet карті. Щоправда існують карти Ethernet які не розпізнаються автоматично; це інколи буває з дешевими картами котрі не є повністю сумісними клонами стандартних карт. Також ядро буде робити спробу знайти тільки один пристрій при завантаженні - якщо ж у вас більше, ви повинні описати ядру це явно.

Іншим параметром який ви можете повідомити ядру є IRQ (interrupt request channel). Компоненти апаратних засобів зазвичай переривають ядро коли потребують уваги, наприклад коли надходять данні або відбувається спеціальна ситуація. В PC переривання можуть відбуватись на одному з 16 спеціальних каналів які нумеруються від 0 до 15. Номер переривання призначений пристрою і називається IRQ.

Як описано в главі 3., ядро доступається до пристрою через так званий інтерфейс. Інтерфейси пропонують абстрактний набір функцій котрі є однотипними для всіх типів апаратних засобів, таких, як наприклад, посилання чи прийом датаграм.

Інтерфейси ідентифіковані за допомогою імен. Ці імена описані в ядрі і їм не відповідають файли пристроїв з катологу /dev. Вживані для інтерфейсів Ethernet імена - eth0, eth1 і т.д. Імена інтерфейсів здебільшо залежать від порядку в якому вони сконфігуровані. Наприклад перший знайдений пристрій Ethernet буде мати ім'я eth0, другий -eth1 і так далі. Є одне виключення з правила - імена інтерфейсів SLIP які присвоюються динамічно. Тобто кожного разу при встановленні SLIP з'єднання інтерфейс прикріплюється до послідовного порта.

Картина подана у додатку показує залежність між апаратними засобами, драйверами пристроїв та інтерфейсами.

Під час завантаження, ядро відображає знайдені пристрої та інтерфейси на які вони встановлені. Далі приведено частину типових повідомлень що видаються при завантаженні :

.

.

This processor honours the WP bit even when in supervisor mode. Good.

Floppy drive(s): fd0 is 1.44M

Swansea University Computer Society NET3.010

IP Protocols: ICMP, UDP, TCP

PPP: version 0.2.1 (4 channels)