5.2 Введення в послiдовнi пристрої.

Звичайно iмена послiдовних пристроiв в Un*x починаються з ttys. Це скорочення вiд Teletype(tm), яке використовувалось в раннiх версiях Unix як термiнал. Цей термін на данний час використовуеться для рiзних символьних термiналiв. Проте в цiй главi буде розлянуто рзглянуто term виключно щодо пристроїв ядра.

Linux пiдтримує три класи ttys: (вiртуальнi) консолi, псевдо термiнали (подiбно до двонапрямлених pipe, використовується програмами типу X11), i послiдовнi пристрої. Останнi також рахуються як ttys, тому вони дозволяють проводити сессiю через послiдовне пiд'єднання; це може бути вiддалений термiнал чи вiддалений комп'ютер зв'язаний через телефонну лiнiю.

Ttys мають параметри конфiгурацiї якi можна встановлювати за допомогою системного виклику ioctl. Бiльшiсть з них використовуються тiльки для послiдовних пристроїв, оскiльки вони потребують більш гнучкого конфігурування рiзних типiв пiд'єднань.

Серед найбільш важливих параметрiв є швидiсть лiнiї та її парнiсть. Крiм того е також прапорцi (flags) для перетворення у верхнiй чи нижнiй регiстри символiв,то що.Драйвер tty може також пiдтримувати рiзноманiтнi описи лiнiй якi використовуються рiзними драйверами пристроїв. Для прикладу, драйвер SLIP для Linux використовуе спецiальний опис лінії.

Існує деяка неоднозначність відносно того як вимірювати швидкість лінії.Коректним термiном є Bit rate, який описує швидкiсть лiнiї в бiтах на секунду (bit per second або bps). Iнколи ви можете почути термiн Baud Rate - це не зовсiм коректно. Цi два термiни не є взаємозамiнюваними. Baud Rate описує фiзичну швидкiсть послiдовного пристрою в символах за секунду. Bit rate описуе бiжучий стан присутнього послiдовного з'єднання мiж двома точками, i означає середню швидкiсть передачi данних в бiтах за секунду. Важливо знати що їх значення здебільшого різні, так як пристрої в основному кодують більше одного біта за елетричний імпульс.

5.3 Доступ до послiдовних пристроiв.

Подiбно до всiх пристроїв в Un*x системах, послiдовнi доступнi через спецiальнi файли пристроїв що знаходятья в каталозi /dev. Є два рiзних типи файлiв пристроїв що зв'язанi з послiдовними драйверами кожного порта, по одному файлу пристрою кожного типу. Залежно вiд того через який файл вiдбуваеться доступ пристрiй буде поводитися по рiзному.

Перший тип файлів пристроїв використовується для вхiдних дзвiнкiв; їх старший номер (major number) е 4, а файли називаються ttyS0, ttyS1, то що. Другий тип використовується для вихiдних дзвiнкiв через порт; файли пристроїв назифаються cua0, i т.д., їх старший номер - 5.

Молодший номер є однаковим для обох типiв. Якщо ви маєте модем на одному з послiдовних портiв вiд COM1 до COM4, то молодшим номером має бути 63 + номер COM порта. Якщо ваш setup вiдрiзняеться вiд цього, для прикладу коли ви виористовуєте багатопортову (multiport) карту, будь ласка перечитайте Serial HOWTO.

Припустимо ваш модем знаходиться на COM2. Його молодше число 65, i його старше число 5 для вихiдних дзвiнкiв. Це має бути пристрiй cua1 з цими номерами. Прогляньте послiдовнi ttys в каталозi /dev. Колонки 5 i 6 є старшим та молодшим номерами вiдповiдно :

$ ls -l /dev/cua*

crw-rw-rw- 1 root root 5, 64 Nov 30 19:31 /dev/cua0

crw-rw-rw- 1 root root 5, 65 Nov 30 22:08 /dev/cua1

crw-rw-rw- 1 root root 5, 66 Oct 28 11:56 /dev/cua2

crw-rw-rw- 1 root root 5, 67 Mar 19 1992 /dev/cua3

Якщо цих пристроiв немае, ви повиннi створити їх : зайдiть пiд super-user i наберiть

# mknod -m 666 /dev/cua1 c 5 65

# chown root.root /dev/cua1

Деякi люди радять створити символьний зв'язок /dev/modem з вашим пристроєм, це тi неуважнi користувачi якi не можуть запам'ятати що це cua1. Запам'ятайте, що ви не можете використовувати modem в однiй програмi i реальний файл пристрою в iншiй. Це тому, що програми використовують lock файли для ознаки зайнятостi пристрою. lock файл для пристрою cua1 буде LCK..cua1. Використання рiзних файлiв пристроїв для одного порта створює ситуацiю коли програми не можуть розпiзнати lock файли iнших програм i використовують пристрiй одночасно. Як результат обидвi програми взагалi не працюють.

5.4 Послiдовне апаратне забезпечення.

На данний момент Linux пiдтримуе рiзнi типи послiдовних карт що базованi на стандартi RS-232. RS-232 на зараз найбiльш розповсюджений стандарт для послiдовних комунiкацiй в свiтi PC. Він використовує певну кількість провідників для передачі одиночних бітів та синхронізації. Додатковi лiнiї можуть використовуватися для визначення наявностi несучої (використовуеться в модемах), та handshake.

Хоча апаратна handshake і не є обов'язковою, її використання є корисним. Це дозволяе будь-якiй з двох станцiй дати сигнал готовностi прийому данних або iнша станцiя може робити паузу до прийняття всiх вхiдних данних. Лiнiї використовуванi для цього називаються ``Clear to Send'' (CTS) та ``Ready to Send'' (RTS), вiдповiдно, handshake такого типу називаеться ``RTS/CTS''.

В PC RS-232 iнтерфейсi використовуються UART чипи, вiдомi як National Semiconductor 16450, чи бiльш нова версiя NSC 16550A (2). Деякi виробники (наприклад внутрiшнiх модемiв на базi набору Rockwell) також використовують рiзноманiтнi сумiснi з 16550 чипи.

Головна рiзниця мiж 16450 та 16550 є в тому що новий чип має 16-ти байтний буфер - FIFO, тодi як старий має тiльки однобайтний. Це означає що 16450 нормально працює на швидкостях