Після того як в травні 1993 Ross припинив подальшу роботу Fred van Kempen розпочав роботу над новим варіантом повністю переробивши основну частину коду. Це продовження називається Net-2. Перший загальнодоступний реліз - Net-2d - було зроблено літом 1992 (як частина ядра 0.99.10), і з тих пір він розвивається та підтримується кількома людьми (найбільш відомий Net-2Debugged від Alan Cox). Після тяжкої відладки та багаточисельних удосконалень Alan змінив назву на Net-3 і включив його в Linux 1.0. Це версія мережевого коду яка офіціно включається у всі ядро до тепер.

Net-3 підтримує драйвера пристроїв для різноманітних карт Ethernet, а також SLIP (для роботи через послідовних ліній), PLIP (для паралельних ліній). З Net-3 Linux досить непогано показав себе в роботі в локальних мережах, показуючи час роботи без перевантаження (uptimes) вищий ніж деякі комерційні Un*x-и. На данний момент ведуться роботи по забезпеченню необхідної стабільності та надійності для використання Linux в якості Internet хоста.

Навколо цих засобів обслуговування існує кілька проектів продовження яких буде збільшувати багатосторонність Linux. Драйвер для PPP (протокол point-to-point, інший варіант роботи через послідовні лінії), знаходиться в стадії Beta, драйвер AX.25 для ham radio - в стадії Alpha. Alan Cox також розробив драйвер для Novell IPX протоколу, але подальша розробка повної підтримки Novell призупинена через небажання Novell забезпечити розробника необхідною документацією. Іншим багатообіцючим проектом є samba - вільний для розповсюдження сервер для Un*x написаний Andrew Tridgell (~5).

2.4.1 Інші напрямки розробок

В той же час Fred продовжив розробку, назвавши нову версію Net-2e, в якії практично повністю наново переглянув мережевий рівень. На час написання кнаги Net-2e все ще розповсюджується як Beta. Найбільш відомою зміною в Net-2e є ідея DDI, Device Driver Interfce. DDI пропонує однорідний доступ та конфігурування всіх мережевих пристроїв та протоколів.

Інша цікава розробка для TCP/IP мереж - драйвер ISDN для Linux та FreeBSD який написав Matthias Urlichs. Для цього він інтегрував в ядро Linux-у частину мережевого коду BSD.

В найближчому майбутньому повинна бути дороблена Net-3. Зараз Alan працює над підтримкою протоколу AX.25 що використовуються в любительському радіо. Крім того він працює над ідеєю модулів (module), що принесло би свіжий подих в мережевий код. Модулі дозволять Вам добавляти драйвери в кернел прямо під час роботи (дозагружати в пам'ять).

Хоча всі ці варіанти мережевого коду в Linux забезпечують виконання одних і тих же послуг, існують великі відмінності між ними на рівнях ядра та пристроїв. Тому ви не зможете зконфігурувати систему використовуючи скажімо в ядрі код Net-2e а інструменти від Net-2d чи Net-3 та навпаки. Це стосується лише команд що працють з нутрощами ядра напряму; мережеві прикладні програми та інструменти (наприклад rlogin чи telnet) будуть працювати на будь якій з версій коду.

Однак всі ці різноманітні версії мережі не повинні хвилювати Вас. Якщо Ви не берете участі у розробці, Ви не повинні хвилюватись яка ж версія TCP/IP коду використовується у Вас. Офіційні випуски ядер завжди супроводжуються набором інструментів сумісним з мережевим кодом ядра.

2.4.2 Звідки можна забрати мережевий код

Остання версія мережевого коду для Linux можна знайти на різних анонімних FTP. Офіційним FTP сайтом для Net-3 є sunacm.swan.ac.uk, його дзеркало можна знайти на sunsite.unc.edu в system/Network/sunacm. Найостанніший комплект патчів та повна двійкова версія Net-2e знаходиться на ftp.aris.com. BSD-подібний код від Matthias Urlich є на ftp.ira.uka.de в каталозі /pub/system/linux/netbsd.

Останні версії ялра можна знайти на nic.funet.fi в каталозі /pub/OS/Linux/PEOPLE/Linus; на sunsite та tsx-11.mit.edu існує дзеркало цього каталогу.

2.5 Підтримка вашої системи

В цій книзі ми в головним чином будемо мати справу з проблемами встановлення та конфігурування забезпечення. Адміністрування ж, є ще більшою проблемою, але ж після встановлення вам потрібно і використовувати систему а отже і адмініструвати її. Для великої кількості програмного забезпечення буде достатнім невиличке втручання, для інших ж, наприклад для пошти та новин, потрібний потійний нагляд як то за маршрутизацією, тощо. Ми обговоремо ці завдання в подальших главах.

Найменший мінімум в обслуговуванні повинен пердбачати перевірку статистичних файлів системи та деяких прикладних програм на помилки та незвичні випадки. Начастіше це забезпечується написанням кількох скриптів та періодичним їх запуском з cron. Дистрибутиви важливих прикладних програм типу smail чи C news, містять в собі готові варіанти скриптів. Ви тільки повинні перевірити чи задовільняють вогни Ваші потреби та встановити їх.

Результат роботи будь-якої програми що запускалась з cron, поинен бути відправлений адміністратору через пошту. По замовчуванню більшість програм посилають звіт про помилки, статистику вакористання, та просто статистику на root. Це має зміст тільки у тому випадку, якщо користувач root часто входить на машину; але ще краще переправляти всю пошту root-а на Вашу персональну адресу використовуючи поштові аліаси як це описано в глві 15.

І все ж як старанно Ви б не конфігурували Ваш сайт, Закони Мерфі гарантують що в кінцевому рахунку якась проблема вилізе. Тому підтримка системи також означає доступність для побажань та зауважень. Звичайно люди очікують що адміністраторові системи можна принаймі написати як root, але існуюють і інші адреси які здебільшо використовуються для можливості написати листа людині відповідальній за певне технічне обслуговування.