Програміст може примусити відеоадаптер видавати синхроімпульси достатньо довільно щодо зображення. Але, наприклад для монітора з вакуумним кінескопом потрібні цілком певні затримки для повернення променя в початкове положення після закінчення малювання останньої точки рядка і останнього рядка кадру. Відповідно, відеоадаптеру необхідно точно вказувати, де повинні знаходитися синхроімпульси щодо один одного і початкової точки растру. При цьому використовуються дещо дивні для більшості користувачів параметри – розміри видимої частини зображення по горизонталі і вертикалі, початок і кінець імпульсів рядкової і кадрової синхронізації, повна висота і ширина кадру (видимої і невидимої частини).

На рис. 2.7 і 2.8 показано, як прив'язані синхроімпульси до зображення.

Рис. 2.. Рядкова синхронізація

Рис. 2.. Кадрова синхронізація

Людина дуже погано сприймає зображення на екрані монітора з частотою кадрової розгортки 60 Гц. Воно здається миготливим, а свічення від ламп денного світла, які живлення від мережі змінного струму 50 Гц, створює неприємні відчуття. Щоб підвищити комфортність від роботи з комп'ютером, прагнуть підвищувати частоту кадрової розгортки – спочатку рекомендувалася частота 85 Гц, потім 100 Гц (рідкокристалічні панелі працюють на іншому принципі, тому в них немає такої необхідності підвищення частоти кадрової розгортки). Тепер, після вдосконалення електроніки моніторів рекомендована частота кадрової розгортки лежить в діапазоні 120-200 Гц. Відповідно, користувачу необхідно вибирати для роботи той режим відеоадаптера, який підтримується монітором, оскільки інакше монітор дуже швидко виходить з ладу. В табл. 2.3 наведені можливі комбінації дозволу, кадрових і рядкових частот розгортки, які можуть забезпечити сучасні відеоадаптери, а в табл. 2.4 вже тільки для двох найбільш популярних дозволів наведені комбінації кадрової і рядкової частот розгортки.

Таблиця 2.

Дозвіл, глибина кольору і можлива частота кадрової розгортки відеоадаптера AbitGeForce 3

Дозвіл | Глибина кольору | Частота кадрової розгортки

640Ч480 | 8/16/32 біт | 60-240 Гц

800Ч600 | 8/16/32 біт | 60-240 Гц

1024Ч768 | 8/16 біт | 60-240 Гц

1024Ч768 | 32 біт | 60-200 Гц

1152Ч864 | 8/16 біт | 60-200 Гц

1152Ч864 | 32 біт | 60-170 Гц

1280Ч960 | 8/16 біт | 60-170 Гц

1280Ч960 | 32 біт | 60-150 Гц

1280Ч1024 | 8/16 біт | 60-170 Гц

1280Ч1024 | 32 біт | 60-150 Гц

1600Ч900 | 8/16 біт | 60-150 Гц

1600Ч900 | 32 біт | 60-120 Гц

1600Ч1200 | 8/16 біт | 60-120 Гц

1600Ч1200 | 32 біт | 60-100 Гц

1920Ч1080 | 8/16 біт | 60-100 Гц

1920Ч1080 | 32 біт | 60-85 Гц

1920Ч1200 | 8/16 біт | 60-100 Гц

1920Ч1200 | 32 біт | 60-85 Гц

1920Ч1440 | 8/16 біт | 60-85 Гц

1920Ч1440 | 32 біт | 60-75 Гц

2048Ч1536 | 8/16 біт | 60-75 Гц

2048Ч1536 | 32 біт | 60 Гц

Таблиця 2.

Частоти кадрової і рядкової розгортки для дозволів 640Ч480 і 800Ч600 відеоадаптера ASUS AGP-V3400TNT/TV/8MB Layout

Дозвіл | Частота кадрової розгортки | Частота рядкової розгортки

640Ч480 | 60 Гц | 31,4 кГц

70 Гц | 34,9 кГц

72 Гц | 36,1 кГц

75 Гц | 37,6 кГц

85 Гц | 43,0 кГц

100 Гц | 51,0 кГц

120 Гц | 61,8 кГц

140 Гц | 72,9 кГц

144 Гц | 75,2 кГц

150 Гц | 78,7 кГц

170 Гц | 92,6 кГц

200 Гц | 108,6 кГц

240 Гц | 132,8 кГц

250 Гц | 138,6 кГц

800Ч600 | 60 Гц | 37,9 кГц

70 Гц | 43 кГц

72 Гц | 45,1 кГц

75 Гц | 47,0 кГц

85 Гц | 53,6 кГц

100 Гц | 63,7 кГц

120 Гц | 77,2 кГц

140 Гц | 91,1 кГц

144 Гц | 94,0 кГц

150 Гц | 98,2 кГц

170 Гц | 112,8 кГц

200 Гц | 135,0 кГц

240 Гц | 166,3 кГц

250 Гц | 172,5 кГц

3. Монітори

Під самим поняттям монітор в середовищі користувачів персональних комп'ютерів сьогодні мається на увазі два різних за конструкцією і способом формування зображення пристрої.

Перший, самий традиційний пристрій – родич домашнього телевізора, монітор з вакуумним кінескопом або, по-іншому, з електронно-променевою трубкою (ЕПТ). З англомовної технічної літератури прийшов термін – Cathode Ray Tube (CRT), який дослівно переводиться як катодно-променева трубка. В ЕПТ-моніторах зображення формується за допомогою потоку електронів на шарі люмінофора, який нанесений на внутрішню поверхню скляної вакуумної колби. Головна зовнішня відмінність таких моніторів – це великі габарити по глибині, оскільки електронно-променева трубка працює точно так, як і діапроектор, де замість світлового променя використовується тонкий потік електронів на екран. Зробити кінескоп товщиною із звичну книгу технічно неможливо.

Другий тип пристроїв для виведення зображення – це плоскі панелі, в яких не застосовується електровакуумний кінескоп. Часто їх називають рідкокристалічними дисплеями, або екранами LCD (Liquid Crystal Display), хоча це не зовсім вірно, оскільки існують декілька технологій виготовлення плоских моніторів, принципово відмінних за фізичними способами формування зображен-ня. Наприклад виробляються плазмові дисплеї, в яких немає рідких кристалів. Але незалежно від типу панелі, плоскі монітори зовні досить схожі один на одного – товщина не перевищує декількох сантиметрів, низьке енергоспоживання, немає затримки в появі зображення на екрані після включення живлення.

3.1. Параметри монітора

Монітори підрозділяються на монохромні (Monochrome або Mono) і кольорові (Colour або Color).

Монохромні монітори можуть бути як чорно-білими, так і чорно-зеленими або чорно-жовтими. Люмінофор з жовтим і зеленим свіченням застосовувався в перших моніторах, призначених для адаптерів MDA і HGC. Ці монітори забезпечували передачу лише трьох рівнів градації яскравості і мали досить тривале післясвітіння. Чорно-білі монітори застосовувалися (дуже рідко) для адаптерів EGA і дотепер використовуються з адаптерами класів VGA і SVGA. Ці монітори поєднують високу дозвільну здатність