(у них відсутні триколірні зерна люмінофора) з дуже низькою ціною. Висока чіткість зображення при режимах високого дозволу дозволяє тривало працювати з текстом, не стомлюючи очі. Ці монітори достатньо компактні і споживають небагато енергії (близько 30 Вт). На жаль, ця лінія моніторів практично перестала розвиватися – важко знайти монітор, що підтримує режим 1024х768 і вище, а цифрове управління в таких моніторах не застосовується. Багато сучасних додатків орієнтовано на кольорове зображення, і робота з ними на монохромному моніторі стає некомфортною.
Кольорові монітори набули найбільшого поширення. Перші кольорові монітори, що мають цифровий інтерфейс, використовувалися з адаптерами CGA і EGA. Монітори CGA працювали на частотах, близьких до телевізійних, і деякі умільці підключали замість них кольорові телевізори. Проте за якістю зображення телевізор звичайно поступається монітору. Монітори EGA мали нагоду перемикання частот розгортки і забезпечували досить високу якість зображення. В даний час поширені монітори класів VGA і SVGA, що мають аналоговий інтерфейс. Монітори VGA, що допускають роботу в режимі 640х480, практично витиснені моніторами класу SVGA, які повинні підтримувати принаймні режим 800Ч600. Саме про ці монітори в основному й піде мова.
Головним параметром монітора є розмір діагоналі екрану Screen Size, який прийнято вимірювати в дюймах. За умовчанням вважається, що ширина екрану більше його висоти і співвідношення цих розмірів складає 4:3. Таку орієнтацію можна назвати "пейзажною" (Landscape), хоча це визначення звичайно опускають. Відмітимо, що стандартні графічні режими з високим дозволом (640Ч480, 800Ч600 і далі) мають те ж співвідношення числа точок в рядку і числа рядків. Цим досягається неспотворене зображення фігур: квадрат на екрані матиме сторони з однаковим числом пікселів. Існують і монітори з "портретною" (Portrait) орієнтацією, в яких висота більше ширини. Це зовсім не повернені на бік звичайні монітори, оскільки рядки розгортки у них залишаються горизонтальними. Даний тип монітора призначений для видавничих систем і дозволяє більш повно використовувати площу екрану при виведенні книжкових сторінок. В даний час "портретні" монітори зустрічаються рідко, а у видавничій діяльності частіше використовують "просто" великі монітори (17", 20" і більше) Розміри екранів приведені в табл. 3.1. Відмітимо, що вказаний розмір діагоналі не є розміром зображення, що виводиться з гарантованим рівнем якості. По краях екрану (особливо по кутах) можливі геометричні спотворення, порушення фокусування і відомості проміння. З цих причин зображення (видима частина растру) виводиться на меншу площу. Так, наприклад, для 15" екрану розмір видимої (високоякісної) частини зображення може складати, наприклад, 13,7". Якщо виробнику монітора вдається досягти майже повного використання поверхні, він не забуде відрекламувати цю особливість. Іноді трапляється й так, що виробник, що домігся кращого використання кутів, вказує завищений розмір діагоналі екрану, що визначає продажну ціну монітора.
Таблиця 3.
Розміри екрану моніторів
Діагональ, дюйми | Розмір по горизонталі | Розмір по вертикалі
мм | дюйми | мм | дюйми
14 | 284 | 11,2 | 213 | 8,4
15 | 305 | 12 | 229 | 9
16 | 325 | 12,8 | 244 | 9,6
17 | 345 | 13,6 | 259 | 10,2
20 | 406 | 16 | 305 | 12
21 | 427 | 16,8 | 320 | 12,6
Для кольорових моніторів важливим параметром є розмір зерна екрану. Тут доречно пояснити принцип роботи кольоровий ЕПТ. Її екран покривається не однорідним шаром люмінофора, як це робиться в монохромних трубках, а окремими зернами-тріадами. Кожне зерно складається з трьох крупиць люмінофора, які при попаданні на них потоку електронів світяться базисними кольорами. Крупиці тріад мають строго фіксоване відносне розташування, і самі тріади наносяться на поверхню у вигляді рівномірної матриці. Крупиці кожного кольору "обстрілюються" з окремої електронної гармати через тіньову маску з отворами, відповідними зернам матриці. Точність попадання проміння саме в свої крупиці забезпечується ретельністю виготовлення кінескопа і настройкою системи зведення проміння. Крок матриці зерен екрану – Dot Pitch – прийнято вимірювати в міліметрах. В першому наближенні можна вважати, що він співпа-дає з розміром зерна. Проте ототожнювати ці два параметри не дуже коректно, і параметр Dot Pitch краще перевести як зернистість екрану, але не розмір зерна. Існують монітори із зернистістю 0,42, 0,39, 0,31, 0,28, 0,26 мм і тонше.
Окрім кінескопів з тіньовою маскою (Shadow Mask) існує й конструкція з апертурною решіткою (Apperture Grilles) – так звані щілисті трубки Trinitron (винахід фірми Sony), але суть ефекту зернистості для них залишається загалом тією ж.
По зернистості і розміру екрану можна визначити "чесну" дозвільну здатність екрану, оскільки зерно є найдрібнішою одиницею зображення. Кількість зерен по рядку рівна ширині робочої області, діленої на зернистість. Проте розмір екрану задають по діагоналі, а не як ширину і висоту, причому вказується зовнішній розмір, а не розмір робочої області, і в дюймах, а не в міліметрах. Отже користувачу, якого стомлюють довгі перерахування, залишається повірити, що для режиму 800Ч600 зернистість 0,28 мм екрану 14" є прийнятною. А ось для режиму 1024Ч768 при такій же зернистості лише вистачає екрану розміром 15". Звичайно, ніхто не заборонить використовувати і режими з великим дозволом на невеликих або (і) крупнозернистих моніторах, але якість відображення дрібних елементів залишатиме бажати кращого. В результаті робота (не гра) на такому моніторі сильно стомлюватиме і може навіть привести до погіршення зору.
На реальну дозвільну здатність впливає і смуга пропускання відеотракту (Video Bandwidth). При недостатньо широкій смузі пропускання дрібні деталі – точки