Так | Ні | Неакт. | Оранжевий | Менше 15
Вимкнений | Приєднаний | Ні | Ні | Неакт. | Оранжевий | Менше 8
Вимкнений | Ні | Менше 8
Можливі декілька режимів роботи монітора в режимі енергозбереження, які гасять екран і знижують споживану потужність блоку розгорток монітора (табл. 3.3). В режимі очікування, при якому немає сигналу H-Sync, гаситься екран, а при торканні користувачем клавіатури або миші зображення з'являється негайно. Аналогічно монітор працює в режимі переривання, коли немає сигналу V-Sync. З режиму "Вимкнено", коли немає обох сигналів синхронізації, вимикаються блоки розгорток монітора і, відповідно, не подається живлення на розжарення кінескопа, монітор виходить протягом десятка секунд, які потрібні на нагрів кінескопа.
В операційній системі Windows функція енергозбереження активізується і настроюється у вікні Свойства: параметры электропитания, яке можна викликати, якщо клацнути мишею на кнопці Настройка, що знаходиться на вкладці Заставка вікна Свойства: Экран (рис. 3.2).
Рис. 3.. Енергозберігаючі функції монітора в ОС Windows
2.4. Ергономічні характеристики
Тепер зупинимося на деяких ергономічних питаннях. Оператору, що працює з монітором тривалий час, небайдуже, яким діям він піддається. В першу чергу, звичайно, цікавить якість зображення. Природно, зображення повинно бути чітким і достатньо контрастним, а кольори – чистими. Несфокусований промінь і погана якість зведення проміння приводять до напруження очей і, отже, до підвищеної стомлюваності зі всіма витікаючими наслідками.
Важливо забезпечити і правильну орієнтацію екрану щодо джерел освітлення. Якщо монітор стоїть напроти вікна, то на екрані виникають відблиски. Установка монітора екраном від вікна, особливо з сонячної сторони, теж не дуже хороша: яскраве світло, що б'є в очі оператору, що дивиться на монітор, також стомлює очі. Традиційно поверхня екрану є злегка опуклою – це викликано прагненням наблизити до прямого кут падіння електронного променя ближче до країв екрану. Проте при опуклому екрані досить важко позбавитися відблисків, викликаних зовнішніми джерелами світла. Ряд нових моделей кінескопів має плоский екран Flat Screen. Такий екран забезпечує менші геометричні спотворення сприйняття зображення і полегшує позбавлення від відблисків. Зменшити відблиски дозволяє і спеціальне антивідблискове покриття екрану (Antiglare coating), а також вживання скляних поляризаційних фільтрів. Хороший фільтр дозволяє також поліпшити контрастність зображення, правда, і з деякою втратою яскравості, яку можна компенсувати настройкою монітора.
Окрім видимого світла – зображення на екрані, монітор є джерелом високого статичного електричного потенціалу, а також електромагнітного випромінювання в широкому спектрі частот. Для зниження статичного потенціалу застосовують антистатичне покриття, що знімає електростатичний заряд з екрану – це наголошується абревіатурою AS (Anti Static) в переліку достоїнств монітора. Потенціал також знижують і багато екранних фільтрів – у них навіть є дріт із затиском "крокодил" на кінці, який потрібно приєднати, наприклад, до незабарвленої металевої частини заземленого корпусу комп'ютера. Високий потенціал визначити просто – піднести палець до екрану, і якщо з відстані в декілька міліметрів відбудеться розряд (клацання зі слабким коленням або лоскотанням), значить, потенціал великий. Якщо розряд виникає з відстані сантиметра і більше, захисний антистатичний фільтр просто необхідний.
Що стосується радіації, то багато хто помилково вважає, що її дії найбільшою мірою піддається оператор. Насправді велика частина випромінювання виходить із задньої стінки (з тильної частини трубки) і дістається не оператору, а його сусіду при невдалій розстановці техніки. Рівень радіації моніторів прагнуть зменшувати, і абревіатура LR (Low Radiation) указує на турбування виробника про здоров'я користувача, але без конкретних цифр. Строгі норми по допустимому рівню електромагнітних випромінювань в різних частинах спектру задані шведським стандартом MPR II, який фактично став і міжнародним. Цей стандарт був прийнятий в 1990 році і визначає як магнітні, так і електричні складові випромінювання. В 1995 році був прийнятий більш жор-с-т-кий стандарт, званий ТСО 95, який змінився потім ще більш жорстким ТСО 99.
2.5. Особливості плоских дисплеїв
Плоскі дисплеї виконуються у вигляді матриці комірок з якими-небудь електрооптичними ефектами. Матриці скануються аналогічно телевізійному растру, так що кожна комірка управляється імпульсно. Для підвищення контрастності застосовують подвійне сканування: екран розбивається на дві частини, в яких сканування відбувається одночасно. Таким чином підвищується частота звернення до кожної комірки.
Дисплеї на рідкокристалічних (РК) панелях LCD (Liquid Crystall Display – РК-дисплей) засновані на зміні оптичної поляризації відбитого або прохідного світла під дією електричного поля. Панель є матрицею комірок, кожна з яких знаходиться на перетині вертикальних і горизонтальних координатних провідників. В пасивній матриці (Passive Matrix) на рідкі кристали впливають поля самих координатних провідників. В активній матриці (Active Matrix) кожний осередок управляється транзистором, яким, у свою чергу, управляють через координатні шини. В будь-якому випадку панелі вимагають підсвічування – або заднього (Back Light), або бічного (Side Light) від додаткового (частіше люмінесцентного) джерела освітлення. Іноді використовують зовнішнє освітлення, при цьому за панеллю розташовується дзеркальна поверхня. Активні матриці забезпечують більш високу контрастність зображення. Кольорові дисплеї мають складніші крмірки, що складаються з трьох елементів для управління кожним з базисних кольорів.
РК-дисплеї мають ряд недоліків, обумовлених їх природою: низьку контрастність, залежність якості зображення від кута погляду, інерційність комірок.
Газоплазмові панелі (Gas Plasma) засновані на свіченні газу під дією електричного поля. Ці панелі (часто жовто-чорні) споживають більше енергії, ніж LCD, що перешкоджає їх використанню в системах з автономним живленням.
Література
Айден К. и др. Аппаратные средства PC: Пер. с нем. / К. Айден, Х. Фибельман, М. Краммер. – Спб.: BHV-Сонет. П., 1996.
Вермань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. – К.: Форум, 2000.
Вильховченко С.