рівні об’єктів таблиці. Об’єктами таблиці можуть бути: стовпці, рядки, діапазон стовпців або рядків, блоки клітин або вся таблиця. Для перелічених об’єктів визначені наступні операції: редагування, очистка, знищення, вставка, копіювання. Перед виконанням конкретної операції редагування необхідно виділити об’єкт, над яким відбуватиметься дія. По замовчуванню таким об’єктом є активна клітинка. Решта об’єктів повинні бути попередньо виділені. Це можна зробити за допомогою миші або клавіатури.
Формування елементів таблиці.
Для правильного оформлення таблиці у відповідності з певними правилами для окремих елементів таблиці можна встановити різні формати. Формат клітинки (групи клітин) є сукупністю значень наступних параметрів:
формат представлення числових значень (загальний, числовий, грошовий, фінансовий, календарний, часовий, процентний, дробовий, експоненціальний, текстовий, заданий користувачем);
вирівнювання значень в середині клітинки (горизонтальне - по лівому краю, по правому краю, по обох краях або по центру; вертикальне - по верхньому краю , по нижньому краю, по обох краях або по центру ; орієнтація - горизонтальна, вертикальна з горизонтальними символами в стовпці, вертикальна з символами, повернутими на 90% вліво, вертикальна з символами, повернутими на 90% вправо);
вигляд, розмір, колір шрифту;
вигляд і товщина ліній, що створюють обрамлення клітинок, рисунок і колір фону клітини.
Для стовпців, як групи клітинок може бути задана ширина, а для рядків їх висота. Всі перелічені параметри форматування встановлюються або з допомогою пунктів меню FORMAT, або з допомогою кнопок панелі інструментів, з попереднім виділенням об’єкту форматування.
3. Застосування електронних таблиць в діяльності менеджера.
Можливості застосування електронних таблиць.
Сьогодні особливо актуальними стали прикладні засоби управління організацією, призначені для аналізу результатів діяльності, управлінського обліку, фінансового планування і формування. На початку широкомасштабного залучення прикладних програмних засобів пройшла автоматизація бухгалтерського обліку та підготовки звітності. Це обумовлювалось специфікою бухгалтерського обліку, коли не враховувалась необхідність проведення поглибленого фінансового і економічного аналізу, побудови довготермінових прогнозів. Крім того ж не був сформований прошарок власників організацій, зацікавлених у внутрішній, управлінській складовій обліку. Сьогодні ситуація кардинально змінюється.
Один із існуючих підходів до виконання фінансового і економічного аналізу полягає в тому, що розробники пропонують, як програмний продукт, комплекс взаємопов’язаних і відлагоджених документів електронних таблиць. Такий підхід забезпечує велику гнучкість, але достатньо складний для користувача, мало знайомого з методикою обробки інформації та без серйозних навиків роботи з електронними таблицями.
Цікаву думку на рахунок пропонованих окремих продуктів налагоджених електронних таблиць висловили спеціалісти з Інституту економічних проблем перехідного періоду. На їхню думку, якщо аналітик в сфері менеджменту (наприклад, фінансів) володіє навиками роботи з електронними таблицями, тоді йому ніхто для налагодження не потрібний, оскільки він, як правило, користується власною методикою і довіряє власноручно побудованим розрахункам. Хоча в реальному житті спеціалістів такого класу небагато і будь-яка допомога у вигляді методик і налагодження, на наш погляд, дуже корисна.
Електронні таблиці як сегмент типового програмного забезпечення.
Складність використання електронних таблиць пов’язана з проблемою стикування. Вхідні дані для електронних таблиць, як правило, або зберігаються в базі даних, або отримуються в результаті роботи іншої програми., Для того щоб автоматично занести їх в потрібні комірки таблиці, потрібно провести достатньо складні маніпуляції, такі як побудова запитів і т.д. Більшість користувачів бухгалтерських систем, як правило, не мають ні часу, ні можливості займатися цими проблемами.
Таким чином виникає парадокс: облікові дані є, але вони не використовуються в аналізі. Через трудомісткість відповідних процедур користувачі вимушені обмежуватися мінімальним набором аналітичних “зрізів“ даних. Напрошується закономірний висновок - добре було б ув’язати аналітичну систему з бухгалтерською, плановою, торговою та іншими інформаційними системами. Функціонуючи в єдиному комплексі, вони принесуть більший економічний ефект.
На закінчення можна відзначити, що у випадку використання ширших функцій обробки структурованої інформації, електронні таблиці поступаються базам даних. Можна виділити три основні групи задач, для вирішення яких на даний час доцільно віддати перевагу системам керування базами даних (СКБД) перед електронними таблицями:
По-перше, обробка інформації системою керування базами даних стане досить корисною, коли необхідна інформація вже не буде поміщатися в вашу електронну таблицю або її обробка стане занадто складною. Крім того супровід та ведення бази даних є менш трудомісткими, ніж ведення електронної таблиці. Якщо, наприклад, доводиться значно частіше вносити зміни в електронну таблицю, ніж роздруковувати інформацію, то всі переваги електронних таблиць нівелюються у порівнянні з їх недоліками.
По-друге, специфічна, але часто виникаюча потреба при поштовому розсиланні документів - друк етикеток або адрес на конвертах найзручніше виконувати за допомогою системи керування базами даних.
По-третє, система керування базами даних дозволяє створювати прикладні програми різноманітного призначення, в той час як можливості електронних таблиць дещо обмежені.
Перевагою електронних таблиць є широкий набір спеціальних функцій, які надають широкі можливості для обробки даних. Це, зокрема, фінансові функції, статистичні функції. Крім того, незаперечною перевагою електронних таблиць є їх потужні можливості для розв’язку задач оптимізації