системної плати – цей більш коректний спосіб індикації відображає і перемикання режиму, виконане з клавіатури. Символи, що відображаються, задаються по таблицях установки джамперів, прикладених до корпусу. Щоб не ламати голову над цими таблицями при кожній модернізації (установці більш могутнього процесора), зручно на всі випадки встановити відображення символів HI (High для режиму TURBO) і LO (Low для уповільненого режиму). Щоб цифри індикатора світили, від блоку живлення до плати індикатора повинна підходити пара проводів GND і +5V. На «нерідному» для даного корпусу блоці живлення цієї пари проводів може і не бути, але можна спокійно змиритися з непрацюючим індикатором – комп'ютер від цього гірше працювати не стане.
Надто рідко, але все-таки попадаються системні плати, у яких підключення кнопки RESET не передбачене. Тоді її можна підключити до проводу Power Good від джерела живлення, не забувши включити баластний резистор, як показано на рис. 2.4.
Рис. 2.4. Підключення кнопки RESET до сигналу Power Good
Буває і інший казус – блок живлення не має сигналу Power Good (наприклад, його немає в старих блоках живлення деяких комп'ютерів Hewlett-Packard). У цьому випадку нова системна плата не буде запускатися по включенні живлення. Вихід із становища підказує схема, приведена на рис 2.5.
Рис. 2.5. Формування сигналу Power Good
Висновки
У всіх системах, де потрібно представити інформацію в формі, зручній для візуального сприйняття людиною, застосовуються засоби відображення інформації (ЗВІ). Однією з основних частин ЗВІ є індикатор – електронний прилад для перетворення електричних сигналів в просторовий розподіл яскравості (контрасту). Властивості і характеристики індикатора визначають найважливіші параметри ЗВІ – інформаційну місткість, надійність і ін.
Існує кілька видів ЗВІ. Універсальні дисплейні термінали – пристрої, приєднані до ЕОМ або обчислювальної мережі і призначені для видачі візуальної інформації або для її зворотного введення в систему. Такі інтерактивні термінали дозволяють організувати обмін інформацією – діалог між людиною і ЕОМ. Діапазон їх застосувань охоплює як чисто інженерні задачі на зразок автоматизації проектування, так і задачі більш гуманітарного характеру: проектування архітектурних споруд, обробку текстів, якою вимушені займатися журналісти, редактори і частково письменники, і навіть малювання (наприклад, мультфільмів).
Вбудовані індикатори для електронних годинників, калькуляторів, мікро-ЕОМ, електронної гри, перекладачів, пишучих машинок і т. д. Такі індикатори, як правило, працюють в малогабаритних переносних електронних пристроях і повинні тому споживати надзвичайно малу потужність.
Екрани колективного користування – інформаційні табло і т. п., відмітною особливістю яких є великі розміри і часто необхідність роботи і на світлі й в темряві.
Основна задача ЗВІ – відображення на екрані інформаційної моделі. Прикладів інформаційних моделей можна назвати безліч: від найпростішої – чисел на індикаторах електронних годинників або калькуляторів до найскладнішої – багатоколірного креслення архітектурної споруди в перспективі, та ще й з написами, що характеризують властивості окремих його частин.
До компонентів лицьової панелі системної плати відносяться:
кнопки RESET, POWER TURBO (на сучасних моделях не використовується);
ключ блокування клавіатури;
індикатори включення, режимів TURBO і енергозберігаючих (Green), тактової частоти, звернення до жорсткого диска;
динамік;
інтерфейси – інфрачервоний приймач-передавач, роз'єм USB, іноді роз'єм клавіатури і миші PS/2.
Їх склад може змінюватися – є, наприклад, комп'ютери з рідкокристаліч-ними дисплейними панелями, що відображають стан системи. На деяких (так званих мультимедійних) корпусах встановлені стереодинаміки. Існують й інші екзотичні варіанти.
Література
Айден К. и др. Аппаратные средства PC: Пер. с нем. / К. Айден, Х. Фибельман, М. Краммер. – Спб.: BHV-Сонет. П., 1996.
Быстров Ю. А., Литвак И. И., Персианов Г. М. Электронные приборы для отображения информации. – Москва. – Радио и связь, 1985 г.
Вермань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. – К.: Форум, 2000.
Вильховченко С. Современный компьютер: устройство, выбор, модернизация. – СПб.: Питер, 2000.
Глинський Я.М. Інформатика: Пробний навч. посіб. – Львів: Фенікс ЛТД, 1992.
Глушаков С.В., Мельников И.В. Персональный компьютер: Учебный курс. – Харьков: Фолио, М.: ООО «Издательство АСТ», 2000.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Карманная энциклопедия. – СПб.: Питер, 1999.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000.
Информатика. Базовый курс. / Симонович С.В. и др. – СПб: Издательство "Питер", 1999.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для вузів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002.
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001.
Схемотехника ЭВМ: Учеб / Соловьев Г.Н., Кальнин Б.И., Панов Ю.А. и др. – М., 1985.
Яблонский Ф. М., Троицкий Ю. В. Средства отображения информации. – М.: Высшая школа, 1985 г.