рис. 1.5 легко підрахувати, що для відображення чотирьох цифр при семисегментному форматі знадобиться загальне число провідників між всіма блоками 4 – 4 + 4 – 7 + 4 – 7 = 72, а це вже прийнятно. Якщо ж виконати ЗП, знакогенератор і блок узгодження однією напівпровідниковою інтегральною схемою (що легко зробити, оскільки всі ці блоки складаються з ключових схем), то число провідників поменшає до 4 – 7 = 28. Можна, природно, задати питання: чи не можна включити до складу згаданої інтегральної схеми і сам індикатор? На жаль, зробити це значно складніше: цифрові схеми виготовляються з кремнію, а як матеріал індикатора щонайбільше (з точки зору сумісності технологій) можна застосувати арсенід-фосфід галію. Хоч обидві ці речовини – напівпровідники, технологія їх виготовлення сильно відрізняється. Проте, індикатори, що об'єднують і схему управління і електрооптичний перетворювач, все ж створені, але тільки у вигляді так званих гібридних, тобто об'єднуючих різні технології схем, що значно складніше і дорожче.
Приклад використання індивідуальної адресації для індикації цифр вибраний не випадково, саме тут достоїнства способу виявляються найбільш виразно, а недоліки замасковані. Однак розробники давно прагнуть використати так звані мозаїчні екрани, що містять велике число елементів індикації, рівномірно розподілених по екрану. Наявність окремого виведення у кожного елемента індикації дозволяє використати індивідуальну адресацію, що забезпечує надійну роботу практично незалежно від характеристик. Для того щоб вирішити проблему приєднання великого числа провідників, індикатор виконують по гібридній технології. Найбільш популярна тут плівкова технологія, при якій на скляну підкладку напилюється безліч транзисторів. З'єднуючи ці транзистори між собою плівковими провідниками, можна створити інтегральні ЗП і схеми узгодження (знакогенератор тут не потрібен, оскільки мозаїчні індикатори застосовують звичайно, для відтворення не текстів, а зображень).
На сформовану таким чином тонкоплівкову структуру наноситься світловипромінюючий (електролюмінісцентний) шар. Один з електродів тонкоплівкового транзистора стикається з цим шаром, так що безлічі транзисторів на скляній підкладці відповідає безліч елементів індикації в світловипромінюючому шарі. Зверху структура накривається скляною пластиною з прозорим електродом, нанесеним на внутрішню поверхню. Число комірок ЗП і ключів узгодження в такій системі дорівнює числу елементів індикації. Таким чином, введення інформації в інтегральний мозаїчний індикатор зводиться до запису цієї інформації в комірки ЗП.
Необхідно все ж відмітити, що освоєння серійного виробництва таких гібридних індикаторів при розумній вартості досить складне. Здавалося б, розробники звичайних надвеликих інтегральних схем (такими вважаються схеми, що містять від 10 до 100 тисяч елементів) вже вирішили проблему виробництва бездефектних приладів. Однак застосувати їх досвід безпосередньо в індикаторах не вдається, оскільки такі інтегральні схеми називаються надвеликими лише в значенні числа елементів, а зовсім не розмірів. Розміри кристала НВІС не перевищують декількох квадратних сантиметрів, тоді як площа інтегрального мозаїчного індикатора може досягати сотень квадратних сантиметрів.
Інший спосіб адресації дискретних індикаторів – це матрична (або, як її ще називають, мультиплексна) адресація. Термін «мультиплексний» означає з ущільненням каналів, в цьому випадку мається на увазі зменшення числа підведення до індикатора. Цей спосіб адресації дозволяє сильно скоротити число підведень струму, необхідних для управління індикатором.
На відміну від індивідуальної адресації, де всі елементи висвічуються одночасно, при матричній адресації елементи розбиваються на групи, причому елементи, що входять до групи, висвічуються одночасно, а самі групи – послідовно. Іншими словами, можна сказати, що при індивідуальній адресації інформація виводиться паралельно, а при матричній – паралельно-послідовно. Угрупування елементів проведене по знакомісцях (на групу загальний електрод), і тому для висвітлення двох знакомісць досить двох послідовних тактів.
Зображена на рис 1.6 така система працює таким чином. Нехай, для прикладу, відображається цифра 75. У першому такті селектор вибирає комірку ЗП, в яку записаний двійковий код цифри 7. Знакогенератор перетворює цей код і забезпечує замикання ключів схеми узгодження 1, збуджуючих шини, підключені до сегментів індикатора а, в, с. Для того щоб забезпечити висвітлення цифри 7 на встановленому їй лівому знакомісцю, той же селектор подає збуджуючий сигнал на схему узгодження 2, яка включає напругу на загальний електрод лівого знакомісця.
Рис. 1..
Для висвітлення цифри 5 в правому знакомісці використовується другий такт. Селектор вибирає комірку ЗП, в якій записаний двійковий код цифри 5, а знакогенератор перекодовує цю інформацію таким чином, щоб збуджувалися шини, сполучені з сегментами а с, d, f, g. Одночасно селектор подає збуджуючу напругу, яка включає праве знакомісце індикатора.
Достоїнства матричної адресації в порівнянні з індивідуальною пояснити дуже легко. Досить підрахувати число схем управління і з'єднань в тому і в іншому випадках. Нехай відображається число з восьми цифр (поширений для калькуляторів випадок). При індивідуальній адресації знадобиться по вісім штук ЗП, знакогенераторів і схем узгодження. При матричній адресації можна обійтися тільки одним знакогенератором і одним ЗП. Правда, інформаційна місткість останнього рівна сумарній місткості всіх ЗП аналогічної схеми індивідуальної адресації, але проте число зовнішніх виведень ЗП і в тому і в іншому випадку однакове. Оскільки в інтегральній електроніці складність і вартість схеми в більшій мірі визначається числом зовнішніх виведень, чим числом елементів в напівпровідниковому кристалі, відмінність між ЗП виявляється не дуже великою. З іншого боку, схема матричної адресації додатково вимагає другого блоку узгодження для вибору знакомісць, селектора для управління цим блоком і вибору комірок ЗП. Навіть, якщо у разі індивідуальної адресації ЗУ, знакогенератор і блок узгодження виконані як одне ціле, все одно число корпусів інтегральних схем при індивідуальній