суматора є циклічне перенесення. Повна блок-схема складається з формувача часткових добутків і матриці суматорів.
З прикладу 3.2 видно, що в порівнянні із звичайним помножувачем трирозрядних двійкових чисел модульний помножувач додатково містить суматор SM3. У процентному відношенні – це невелике збільшення витрат обладнання. До того ж при збільшенні розрядності вхідних слів відсоток збільшення витрат обладнання знижується.
Рис. 3.. Схема матриці суматорів помножувача чисел по модулю М = 23 – 1
Модульний помножувач п-розрядних чисел можна використовувати для звичайного множення n/2-розрядних чисел. Легко пересвідчитися, що при такому обмеженні результат модульного множення співпадає з результатом звичайного множення.
Висновки
Отже, основною арифметичною операцією, що виконується будь-якою ЕОМ, є операція підсумовування двох п-розрядних кодів (хп, ..., х1 і yп, ..., y1). Підсумо-вування у всіх розрядах, починаючи з молодшого, відбувається за єдиними правилами. У кожному і-му розряді здійснюється додавання хі + yі + рі–1, де рі–1 – перенесення з молодшого i–1-го в старший i-й розряд. Результат представляється кодами суми Si і перенесення рі
Схему, що виконує підсумовування в одному розряді, називають однорозрядним суматором.
На основі однорозрядних суматорів будуються n-розрядні (паралельні) суматори.
Перший напрям в пошуках рішень, що забезпечують збільшення швидкодії ЕОМ, – побудова схеми суматора з мінімальними часом tзд.р і об'ємом обладнання. Така постановка є класичною задачею синтезу суматора. Вона до цього часу не вирішена. За весь час існування ЕОМ ця задача вирішувалася емпірично. У результаті отримані вдалі рішення, які широко використовувалися і продовжують використовуватися на практиці. Схеми суматора, отримані емпірично, мають певні відмінності. Так, одні схеми суматора вимагають прямих і інверсних значень початкових кодів, інші – тільки прямих. Ряд схем мають певні переваги реалізації в тому або іншому базисі логічних функцій. У одних схемах Sif(xi, уi, pi–1), в інших Sif(xi, уi, pi–1, рі), що представляє певні переваги для контролю виконання операції складання. Для більшості схем суматорів, що знайшли застосування в ЕОМ, tзд.р = tзд.р І–АБО–НІ, тобто час затримки поширення перенесення рівно часу затримки поширення сигналу рі–1 через одну схему І_АБО-НІ.
Література
Айден К. и др. Аппаратные средства PC: Пер. с нем. / К. Айден, Х. Фибельман, М. Краммер. – Спб.: BHV-Сонет. П., 1996.
Вермань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. – К.: Форум, 2000.
Вильховченко С. Современный компьютер: устройство, выбор, модернизация. – СПб.: Питер, 2000.
Глинський Я.М. Інформатика: Пробний навч. посіб. – Львів: Фенікс ЛТД, 1992.
Глушаков С.В., Мельников И.В. Персональный компьютер: Учебный курс. – Харьков: Фолио, М.: ООО «Издательство АСТ», 2000.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Карманная энциклопедия. – СПб.: Питер, 1999.
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000.
Дешифраторы дискретных систем. Городецкий В. И. К.: «Техніка», 1974. – 176 с.
Информатика. Базовый курс. / Симонович С.В. и др. – СПб: Издательство "Питер", 1999.
Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для вузів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.: Академія, 2002.
Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001.
Схемотехника ЭВМ: Учеб / Соловьев Г.Н., Кальнин Б.И., Панов Ю.А. и др. – М., 1985.