3.2.2. Способи забезпечення надійності

У системах NetWare передбачений ряд функцій, що забезпечують надійність системи і цілісність даних. Нижче перераховані функції, що забезпечують захист усіх частин сервера: від пристроїв збереження даних до критичних файлів ПП. Наявність таких функцій дозволяє NetWare забезпечити дуже високий рівень надійності мережі.

Засоби забезпечення надійності SFT I:

Перевірка читання після запису. Після запису на диск кожен блок даних негайно зчитується в пам'ять для перевірки читання. Первісний зміст блоку не стирається до закінчення перевірки. Якщо дані не читаються, вони записуються в інший блок диска, а перший блок позначається як дефектний.

Дублювання каталогів. NetWare зберігає копію структури кореневого каталогу. Якщо псується основна структура, то починає використовуватися резервна.

Дублювання таблиці розміщення файлів FAT. NetWare зберігає копію FAT і використовує її при псуванні основної таблиці FAT.

Оперативне виправлення 1 (Hot Fix 1). Запис чи перезапис даних з дефектних блоків у спеціальну резервну область диска.

Контроль UPS.

Засоби забезпечення надійності SFT II:

Дзеркальне відображення дисків, підключених до одного дискового контролера (Disk Mirroring).

Диплексування дисків, підключених до різних дискових контролерів (Disk Duplexing).

Оперативне виправлення 2 (Hot Fix 2). Повторне виконання операції читання на відбитому диску і запис даних у резервну область.

Система відстеження транзакций (TTS).

Засоби забезпечення надійності SFT III полягають у повному динамічному дзеркальному відображенні двох серверів, що можуть знаходиться на значному видаленні один від одного (при використанні оптоволоконного кабелю для міжсерверного зв'язку - до 4 км).

Засоби забезпечення надійності рівнів SFT I і SFT II реалізовані в NetWare v3.11, NetWare v3.12 і NetWare v4.x. Рівень надійності SFT III реалізований поки тільки в NetWare SFT III v3.11.

3.2.3. Засоби захисту інформації

Засоби захисту інформації вбудовані в NetWare на базових рівнях ОС, а не є надбудовою у виді якого-небудь додатка. Оскільки NetWare використовує на файлі-сервері особливу структуру файлів, то користувачі не можуть одержати доступ до мережевих файлів, навіть якщо вони одержать фізичний доступ до файлу-сервера.

ОС NetWare містять механізми захисту наступних рівнів:

- захист інформації про користувача;

- захист паролем;

- захист каталогів;

- захист файлів;

- міжмережевий захист.

У 1983 році фірма Novell ввела в систему концепцій локальної мережі поняття імені користувача, пароля і характеристики користувача (user profile). Характеристика користувача містить перелік ресурсів, до яких користувач має доступ, і права, якими він володіє при роботі з цими ресурсами. Адміністратор мережі може обмежити права користувача по входу в мережу датою, часом і конкретними робочими станціями. Засоби виявлення порушень захисту і блокування дій порушника повідомляють адміністратора мережі про спроби несанкціонованого доступу.

У версії NetWare 3.12 паролі зберігаються на сервері в зашифрованому виді. Пароль, що задається користувачем, передається по кабелі також у зашифрованому виді, що забезпечує захист від спроб довідатися пароль шляхом "прослуховування" мережі.

У версії NetWare 4.x використана більш надійна схема ідентифікації користувача при логічному вході в мережу, заснована на використанні технології захисту RSA public key/private key. При використанні цієї технології пароль і особистий ключ користувача ніколи не передаються по кабелях, що цілком виключає можливість довідатися чужий пароль.

4. ОС OS/2

4.1. Історія розвитку OS/2 і її місце на ринку

ОC OS/2 починалася як спільна розробка IBM і Microsoft. Споконвічно вона була задумана як заміна DOS. Уже тоді було ясно, що DOS з її обмеженнями по пам'яті і по можливостях ФС не може скористатися обчислювальною потужністю комп'ютерів, що з'являються. OS/2 була добре продуманою системою. Вона повинна була підтримувати режим витісняючої багатозадачность, ВП, графічний користувацький інтерфейс, ВМ для виконання DOS-додатків. Фактично вона виходила за межі простої багатозадачності з її концепцією, названої багатонитковістю.

Перші версії OS/2 не зробили значного впливу на ринок. Версія OS/2 1.0, випущена в 1987 році, містила більшість технічних властивостей, необхідних для багатозадачності ОС. Однак у неї не було менеджера графічного представлення (presentation manager, PM), а також були відсутні драйвери для багатьох популярних принтерів і інших пристроїв. Версія OS/2 1.1, що з'явилася в 1989 році, уключала рудиментарну версію PM, що, нарешті, уможливлювала використання графічних додатків у декількох вікнах. Однак у цій версії PM не вистачало багатьох властивостей, що присутні в розвитому графічному інтерфейсі, крім того, по колишньому були відсутні багато драйверів принтерів. Випущена в 1990 році версія 1.2 мала поліпшений PM, хоча він і не випливав на загальноприйняті концепції графічного інтерфейсу. З'явилися драйвери для більшості принтерів і інших периферійних пристроїв.

Однак дискредитація OS/2 уже відбулася. Версія 1.2 не була істотно кращою попередніх версій і усе ще висувала значні вимоги до апаратури. До цього часу багато користувачів вирішили перейти на нову платформу Windows 3.0 чи почекати, поки не з'явиться що-небудь принципово краще. Продаж OS/2 як і раніше був млявим і ринок не цікавився нею. Це підрозумівалося наявністю в OS/2 ряди істотних недоліків: ВМ DOS, що повинна була б мати здатність виконувати немодифіковані додатки DOS, із самого початку мала технічні вади. Ця ВМ була розроблена на базі віртуальних можливостей процесора і286,