Маркетингова система забезпечує кваліфіковане та оперативне дослідження процесів збуту і реалізації готової продукції. В умовах постійного вдосконалення господарського механізму та переходу до ринкових взаємовідносин значення цієї підсистеми постійно зростає, оскільки вона визначає орієнтацію політики підприємства на ринку, тим самим приводячи в дію важелі господарського механізму в дію.

Підсистема управління реалізацією і збутом продукції. Основним фактором, який впливає на процес збуту і реалізації продукції, є ритм виробництва і випуску продукції, забезпечення своєчасного, комплектного і ритмічного постачання її споживачеві.

Основним завданням підсистеми є забезпечення своєчасного постачання споживачам продукції необхідного асортименту і якості в повному обсязі у відповідності з укладеними договорами при мінімальних затратах на проведення збутових операцій. В її завдання також входять організація і ведення складського господарства і складських операцій, представництво підприємства в питаннях збуту готової продукції, представлення звітності у відповідні інстанції.

Збут і реалізація готової продукції включає такі фази. як планування збуту, складування і відвантаження готової продукції, контроль рівня запасів готової продукції. У відповідності з цим організовані комплекси задач управління поставками продукції, відвантаженням готової продукції, реалізацією продукції.

Кадрова система.

Забезпеченість і правильний підбір кадрів завжди були основними умовами ефективної роботи підприємства. Завдання підсистеми полягає в забезпеченні правильного підбору і розподілу кадрів, неперервному підвищенні їх економічних і технічних знань, забезпеченні готовності кадрового резерву, визначенні рівня необхідної кваліфікації кадрів. Основними функціональними підсистемами інформаційної сис-теми управління персоналом на підприємстві є: підсистема оформ-лення та обліку кадрів; підсистема планування, прогнозування і маркетингу персоналу; підсистема розвитку кадрів; підсистема ана-лізу і розвитку засобів стимулювання праці. Важливе значення для підприємства мають показники руху робочої сили і використання робочого часу.

Автоматизація планування потреби у персоналі охоплює розра-хунки витрат часу на виконання плану виробництва продукції і пла-нового фонду заробітної плати, планової потреби в основних робіт-никах та інших категоріях персоналу та чистої потреби з урахуван-ням фактичної наявності робітників, прийому та вибуття робітників до початку планового періоду. Для спостереження за використанням робочого часу здійснюється облік складу, чисельності і переміщень працівників. Підсистема вирішує задачі планування, обліку і аналізу виробничих процесів.

Інформацію щодо фактичної наявності персоналу на підприємст-ві надає підсистема оформлення та обліку кадрів, в задачі якої входять автоматизація документального оформлення прийому, звільнення, кадрового переміщення персоналу, облік наявності та руху особового складу підприємства, оцінка та аналіз персоналу. Аналітичні відомості, які формуються у цій підсистемі, містять інформацію про кваліфікаційну структуру персоналу, статево-вікову структуру, структуру персоналу за категоріями, звітну інформацію про плинність кадрів на підприємстві, тривалість робочого дня, соціальні послуги та інші.

На етапі планування виробництва вирішуються задачі, як от розрахунок потреби в робочій силі на квартал, місяць і формування плану підготовки кадрів. На етапі обліку виробничих процесів реалізуються зокрема такі задачі, як от табельний облік особового складу, облік наявності і руху кадрів, укладання статистичної звітності по кадрах. Процес планування забезпеченості кадрами виходить з існуючого дефіциту або надлишку персоналу по тих чи інших категоріях, професіях, розрядах. Автоматизація планування забезпеченості кадрами здійснюється в умовах комп'ютерної системи підтримки прийняття рішень.

Використання засобів автоматизації дозволяє виконувати аналітичні функції, для виконання яких вирішуються такі задачі: аналіз використання робочого часу робітниками, ІТП і службовцями, аналіз плинності кадрів, аналіз дефіциту (надлишку) кадрів. Вирішуються також задачі корегування плану потреби в робочій силі.

В процесі прийняття рішень здійснюється, по-перше, вибір заходів кадрової політики шляхом оцінювання переваг і недоліків кожного заходу й визначення ймовірності їх здійснення, по-друге, оцінка кандидатів на прийняття, переведення, звільнення, навчання за всіма критеріями з подальшим зведенням критеріальних оцінок в глобальну. Критеріями оцінки працівників є такі ознаки:

Проте вирішення задач оцінок може бути автоматизованим шляхом широкого застосування методів і тестів інженерної психології і ергономіки, баз знань і експертних систем. Оцінкою працівників послуговуються при прийнятті рішень про використання персоналу. Кадрові питання, як правило, завжди бувають в полі зору першого керівника.

Структура баз даних інформаційної системи менеджменту.

Сукупність первинної та вторинної інформації різнопланового характеру, що призначена для прийняття рішень в сфері управління підприємством, можна вважати інформаційним середовищем інформаційної системи менеджменту. Наявна інформація, що використовується для управління, має два різновиди: про стан зовнішнього середовища та про стан організації (чи наявних передумов її створення). Складність формування і використання економічної інформації полягає в тому, що не всі параметри організації легко піддаються формалізації для кількісного визначення, а це вимагає певного професійного рівня для їх систематизації і обробки. Тому у випадку укрупнених розрахунків деякі види інформації використовуються опосередковано шляхом визначення логічного впливу на доцільність підприємницького рішення. Основу інформаційного середовища інформаційних систем менеджменту становлять тематично орієнтовані розподілені бази даних, кожна з яких тісно пов’язана з відповідною функціональною підсистемою. Фізична організація зберігання інформації базуватиметься на концепції розподілених баз даних. Об’єднання таких баз даних буде створювати первинне інформаційне середовище, яке зможе забезпечувати узгодженою інформацією систему управління на всіх рівнях. В свою чергу, тематичний розподіл баз даних дозволить закріпити ведення заданих баз даних за певними функціональними відділами та підвищити відповідальність за внесення, збереження та обробку оригінальної інформації. В той же час, задання правил користування через зовнішнього для кожної підсистеми адміністратора забезпечить використання бази даних в інтересах всього підприємства. Доступ до інформаційних баз даних відбуватиметься через комп’ютерну мережу і