для ідентифікаторів підпрограм краще використовувати імена, що базуються на активній формі дієслова, наприклад: Input_Size або Print_Matr;

використовуйте великі літери на початку ідентифікаторів глобальних змінних, наприклад: Max_Size;

використовуйте тільки великі літери для констант, наприклад: MAX_VALUE;

6. Розміщення операторів.

Хоча більшість сучасних мов програмування дозволяє розміщувати в одному рядку програми декілька операторів, приймемо за правило: кожному оператору - окремий рядок програми. Це принаймні полегшує налагодження програми, адже інформація про помилку найчастіше вказує помилковий рядок в програмі, а не оператор в рядку.

7. Використання дужок.

Використання дужок може стати корисним засобом покращення сприйняття програми. Краще використати зайві дужки у виразі, ніж міркувати над порядком виконання операцій у ньому згідно з їх пріоритетом. Звикніть обов’язково брати в дужки (хоча синтаксис не завжди цього вимагає) умови циклів типу WHILE-DO або REPEAT-UNTIL, а також умовного оператора IF.

8. Використання відступів.

В багатьох випадках використання відступів дозволяє прояснити структуру програми. Службові слова, якими починається і закінчується той чи інший оператор, слід записувати на одній вертикалі, а всі вкладені у нього оператори – з деяким фіксованим відступом праворуч, приблизно на 2-3 позиції (менша кількість буде майже не помітною, а більша може ускладнити сприйняття). Корисно також помічати коментарами кінець довгого вкладеного оператора.

Приклад (множення матриць):

(* C = A*B, розмірності всіх матриць = n*n *)

if ( n > 0 ) then

begin

for i := 1 to n do

for j := 1 to n do

begin

С[i,j] := 0;

for k := 1 to n do

С[i,j] := С[i,j] + А[i,k]*В[k,j];

end; (* for j *)

end; (* if (n > 0) *)

ЛІТЕРАТУРА

Н. Вирт. Систематическое программирование. – М.: Мир, 1977. – 183 с.

Ален И. Голуб. С и С++. Правила программирования. – М.: БИНОМ, 1996. – 272 с.

У. Дал, Э. Дейкстра, К. Хоор. Структурное программирование. – М.: Мир, 1973. – 247 с.

Э. Дейкстра. Дисциплина программирования. – М.: Мир, 1978. – 275 с.

Д. Ван Тассел. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. – М.: Мир, 1985. – 332 с.

М. Зелковиц, А. Шоу, Дж. Гэннон. Принципы разработки программного обеспечения. – М.: Мир, 1982. – 368 с.

Г. С. Иванова. Основы программирования: Учебник для вузов. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 416 с.

Г. С. Иванова. Технология программирования: Учебник для вузов. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 320 с.

Э. Йодан. Структурное проектирование и конструирование програм. – М.: Мир, 1979. – 415 с.